Справа № 761/725/26
Провадження № 1-кс/761/1716/2026
15 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2016,
14 січня 2026 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2016.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його повернення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що прямо встановлено правилами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132 КПК України та може бути застосовано й до розгляду клопотань, скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України.
Частиною 6 ст.9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст. 22 КПК України зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.
Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК України, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до положень ч.6 ст.22 КПК України зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності, у силу ст.22 КПК України покладається саме на особу, яка звернулася до слідчого судді та покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
У той же час, до клопотання про скасування арешту майна адвокатом не долучено будь-яких даних, які б свідчили про те, що органом досудового розслідування, який знаходиться в межах юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, проводиться досудове розслідування, що у свою чергу дозволило б слідчому судді здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту, у відповідності до вимог КПК України.
При цьому, відсутність інформації про те, що арешт на майно було накладено саме в рамках кримінального провадження, з урахуванням того, що адвокатом ОСОБА_3 до матеріалів клопотання долучено ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.12.2025 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі, позбавляє також слідчого суддю переконатись в тому, що клопотання про скасування арешту майна підлягає розгляду саме слідчим суддею, в тому числі і Шевченківського районного суду м. Києва.
Крім того, до матеріалів клопотання не долучено ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2016 про накладення арешту на майно.
З огляду на наведене, слідчий суддявиходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до переконання, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2016 необхідно повернути.
В той же час, повернення клопотання адвокату ОСОБА_3 про скасування арешту майна не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді, суду, в порядку визначеному КПК України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 22, 26, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2016, - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя