Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/143/26
Провадження №3/572/265/26
26 січня 2026 року
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ВЕДЯНІНА Т.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
- за ч.1 ст.204-1КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №338118 від 05 січня 2026 року - 05 січня 2026 року о 15 год 30 хв прикордонним нарядом КрП «Мрія» на околиці населеного пункту Сарни Рівненської області (55 км від державного кордону України), було виявлено ОСОБА_1 в контрольованому районі під час спроби незаконного перетину державного кордону України з республікою Білорусь, поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 подав письмову заяву, відповідно до якої вину не визнав, оскільки незаконно перетинати кордон він не мав наміру, їхав з дружиною з м.Сарни в с.Федорівку, до місця свого проживання, оскільки у нього не було при собі обліково військових документів, відносно нього склали протокол, просив справу розглянути у його відсутність.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності порушника, оскільки відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальність за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
При цьому, диспозиція статті 204-1 КУпАП має бланкетний характер, у зв'язку з чим для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно також керуватись положеннями Закону України «Про державний кордон України», відповідно до ч. 3 ст. 9 якого пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, документом, що посвідчує особу ОСОБА_1 був паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце в дійсності. Сам по собі факт перебування особи на відстані 55 км від лінії державного кордону не свідчить про намір особи перетнути державний кордон, тим більше не є спробою перетнути кордон в сенсі диспозиції ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи і не викликали сумніви у ньому.
У матеріалах справи міститься рапорт інспектора прикордонної служби, яка не містить інформації, яка б вказувала на спробу незаконного перетину державного кордону, а сформована на припущеннях ,у зв'язку із чим також не може бути належним та допустимим доказом.
За встановлених судом обставин, правові підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП відсутні.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За вказаних обставин, провадження у справі слід закрити на підставі п.1ч. 1ст. 247 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя