Справа № 570/72/26
Номер провадження 2/570/968/2026
26 січня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла вказана позовна заява.
При вивченні позовної заяви суддею було встановлено, що така заява подана без дотримання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Згідно із ч.4 ст.177 ЦПК Україн, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як доказ сплати судового збору до позовної заяви позивачем додана платіжна інструкція № 2637 від 05.06.2025 року про сплату судового збору за подання позову у розмірі 3028 грн.
Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судом встановлено, що судовий збір, сплачений позивачем згідно із платіжною інструкцією № 2637 від 05.06.2025 року у розмірі 3028 грн., зарахований як судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в іншій цивільній справі № 570/2802/25.
Відповідно до ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 18.11.2025 року у справі №570/2802/25 позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -повернуто позивачу.
Позивач із заявою про повернення судового збору, сплаченого згідно із платіжною інструкцією № 2637 від 05.06.2025 року у розмірі 3028 грн. до суду не звертався.
Згідно із п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у справі № 570/2802/25, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, і позивачу у встановленому законом порядку не повертався.
Повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Таке законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Вказане не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки за Законом № 3674 такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, виклавши їх у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
З огляду на зазначене вище, платіжна інструкція № 2637 від 05.06.2025 року не може бути використана повторно для підтвердження сплати судового збору при поданні вищевказаного позову, а тому не може бути прийнята судом як документ про сплату судового збору за подання нової позовної заяви.
Суд наголошує на тому, що належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою яка містить відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно із роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Також суд зауважує, що на конверті, в якому до суду надіслано позовну заяву із додатками, наявний відбиток печатки АТ "УКРПОШТА", в якому відображено дату відправлення позовної заяви до суду - 02.01.2026 р.
Факт відправлення позивачем позовної заяви від 02.01.2026 р. також підтверджується трекінгом (відстеженням) такого відправлення, розміщеним на офіційному веб-сайті АТ «УКРПОШТА».
Згідно із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3328 гривень.
Зважаючи на зазначене, за подання цього позову до суду сплаті підлягає судовий збір в розмірі 3328,00 грн. (відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір») на рахунок:
Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.р-н./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA728999980313151206000017295
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції про його сплату.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу слід надати строк для усунення недоліків, попередивши, що у разі невиконання даної ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
В разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків заява вважатиметься неподаною і повертатиметься позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гнатущенко Ю.В.