Справа № 538/1426/25
Провадження № 2/538/50/26
13 січня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба в справах дітей Сенчанської сільської ради про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивовано тим, що з 20 травня 2011 року по 17 грудня 2015 роки позивач та відповідач перебували у шлюбі. В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина - ОСОБА_3 . 17 грудня 2015 року шлюб з ОСОБА_2 був розірваний рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області по справі № 538/2138/15-ц. Визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 разом з матір'ю. Сторони припинили спілкування на час винесення рішення про розірвання шлюбу, відповідач мешкає за невідомою адресою, будь-яких контактів не підтримують. З часу припинення спільного проживання батько не займався вихованням дитини, не спілкувався, не цікавиться розвитком, вихованням, здоров'ям сина, матеріальної допомоги не надає, за стягненням аліментів позивач не зверталася. Вихованням дитини займається виключно мама. У вихованні дитини відповідач участі не приймає, матеріально допомоги не надає, станом дитини не цікавиться. Враховуючи викладене, позивач просить позбавити відповідача по справі батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити і пояснила суду, що відповідач участі у вихованні дитини не приймає, матеріально допомоги не надає, станом дитини не цікавиться, місце проживання відповідача їй не відомо.
Опитаний у судовому засіданні, у присутності законного представника - матері ОСОБА_1 та психолога ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що біологічного батька не пам'ятає; на момент розірвання стосунків між батьками йому було три роки. З батьком не спілкується, місце його перебування йому невідоме. Проживає разом із матір'ю та її чоловіком ОСОБА_5 , його називає батьком та по імені, який піклується про нього та матеріально забезпечує.
Представник позивача адвокат Панченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та позбавити відповідача по справі батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої причини, був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив не подав.
Представник третьої особи начальник Служби у справах дітей Сенчанської сільської ради Самотуга О.В. в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без участі представника, прийняти рішення на розсуд суду. Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Сенчанської сільської ради від 04.09.2025 № 01.3-06/334, витягу з реєстру територіальної громади від 14.07.2025 № 2025/009443906 та акту обстеження фактичного місця проживання від 03.09.2025 гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований та не проживає. Контактні дані та інші засоби зв'язку з гр. ОСОБА_2 відсутні. Враховуючи факт, що ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає на території Сенчанської територіальної громади, що унеможливлює його запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Сенчанської сільської ради, що є обов'язковим при розгляді питання про доцільність/недоцільність позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому, відповідно, обґрунтовану відповідь суду щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 неможливо.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила невиконання відповідачем батьківських обов'язків, зазначивши, що його не знає та ніколи не бачила. Пояснила, що є сусідкою позивачки, а також що ОСОБА_1 її чоловік ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_3 є зразковою сім'єю.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив невиконання відповідачем батьківських обов'язків. Пояснив, що є класним керівником ОСОБА_3 , біологічного батька свого учня не знає, а вихованням дитини займаються мати та її чоловік.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, думку неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , покази свідків, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що 20 травня 2011 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 244. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина - ОСОБА_3 . Реєстрація народження дитини була проведена відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 562, актовий запис № 1, про що 29 червня 2011 року видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 9). Заочним рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2015 року шлюб розірвано. Встановлено факт проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 13).
З грудня 2015 року позивач та відповідач припинили спільне проживання, місце проживання відповідачу невідомо, з часу припинення спільного проживання батько свій обов'язок по утриманню дитини не виконує, у вихованні дитини відповідач участі не приймає, матеріально допомоги не надає, за стягнення аліментів позивач не зверталася, станом дитини не цікавиться.
Позивач 05.06.2011 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 . Шлюб зареєстрований Сумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 165, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с. 11).
Згідно довідки виконавчого комітету Сенчанської сільської ради від 17.07.2025 р. за № 01.3-06-286 про склад сім'ї, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до складу сім'ї входять: чоловік - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відповідно до довідки Комунального опорного закладу «Сенчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сенчанської сільської ради Полтавської області» від 14.07.2025 року № 01-24/234, ОСОБА_3 навчається в 8-А класі в зазначеному вище навчальному закладі, вихованням дитини займається виключно мама, батько у вихованні сина участі не бере, жодного разу у школі не з'являвся (а.с. 15).
З копії декларації № 0001-765Е-7210 про вибір лікаря, який надає медичну допомогу вбачається, що довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі екстреного випадку з пацієнтом є мама - ОСОБА_1 (а.с.14).
Щодо батька дитини ОСОБА_2 . Сенчанська територіальна громада інформації не має, за адресою, що вказана в позовній заяві ОСОБА_2 не проживає, що підтверджується Актом підтвердження фактичного місце проживання від 03.09.2025 р. (а.с. 38). Служба у справах дітей Сенчанської сільської ради не може розглянути питання про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки явка батька дитини є обов'язковою.
Мати самостійно матеріально утримує дитину і створює всі належні умови для проживання і гармонійного розвитку дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В статті 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому разі, в атмосфері любові і маральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстко поводяться з дитиною, або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця дитини.
Відповідач ОСОБА_2 , на думку суду не може позитивно впливати на виховання та становлення дитини, оскільки не спілкується з нею, зв'язків не підтримує, не цікавиться її вихованням та навчанням, не надає матеріальної допомоги на утримання, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини.
Вказані обставини судом враховуються при ухваленні рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Оцінюючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 263, 265, 354, 280 ЦПК України, Конституції України, ст. 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р, п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», суд,-
Керуючись ч. 6 ст. 259, ч. 6 ст. 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба в справах дітей Сенчанської сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 562 від 29 червня 2011 року, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.А. Бондарь