Справа № 750/15075/25
Провадження № 2/750/571/26
26 січня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Ткаченко К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» договір споживчого кредиту № 92779 від 21 грудня 2021 року. 28 січня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та Позивачем укладено договір факторингу № 28012025, за яким Позивач набув прав грошової вимоги до Відповідача в сумі 24858,97 грн.
Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по кредиту у загальному розмірі 24858,97 та понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати. Представник позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 16.12.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з неявкою Відповідача розгляд справи судом відкладено на 26.01.2026 та здійснено повторний виклик сторін.
В судове засідання Відповідач, будучим належним чином повідомленим про розгляд справи рекомендованим, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
21 грудня 2021 року відповідач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» із заявою на видачу кредиту № 100342758, в якій просив встановити ліміт кредитної лінії в сумі 70556,00 грн. та видати йому перший транш кредиту в розмірі 15000,00 грн. у момент його підписання на умовах, вказаних у пункті 5 цієї заяви та кредитного договору (а.с. 47).
21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (кредитодавець) та Відповідачем (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 92779, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит з метою задоволення потреб позичальника, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі, окремими траншами (частинами) (а.с. 12-13).
Типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 70556,00 грн. (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 2.2.2 договору перший транш у сумі 15000,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 15000,00 грн. на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку в національній валюті, другий транш у розмірі 55566 грн. 00 коп.
Пунктом 2.3. договору визначено, що проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 230% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550% річних.
Відповідно до пунктів 2.4., 2.5. договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1 гривня. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200 грн. Комісія за надання першого траншу складає 7500 грн. 00 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено пунктом 2.2.2 цієї індивідуальної частини.
Згідно з пунктами 2.6., 2.6.1., 2.6.2 договору загальний строк кредитування за цим договором складає 1097 днів. Строк на який надається перший транш складає 365 днів (строк кредитування за першим траншем). Строк, на який надається окрема частина кредиту за першим траншем встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплати кредиту, процентів та комісії за першим траншем: 1 раз на місяць Конкретні дати вказані в графіку платежів. Строк, на який надається другий транш, складає від 84 днів до 24 місяців (строк кредитування за другим траншем). Строк на який надається другий транш та окремі його частини встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за другим траншем, а також конкретні дати виплат вказуються в графіку платежів і не можуть бути рідшими ніж 1 раз на місяць та частішими ніж 1 раз на 2 тижні.
Відповідно до пунктів 2.7., 2.7.1 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 148573 грн. 08 коп. Загальні витрати за першим траншем складають 24303 грн. 12 коп.
Копією листа ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 20 березня 2025 року підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало відповідачу кредит у сумі 15000 грн. згідно з кредитним договором № 92779 від 21 грудня 2021 року (а.с. 67).
28 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 28012025, за яким на умовах, встановлених цим договором, клієнт передав (відступив) фактору за плату, а фактор прийняв належні клієнту грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 32-36).
Згідно з пунктом 1.2. договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов?язань боржників за кредитними договорами. До фактора переходять права клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами (договорами про надання споживчого кредиту) в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зокрема фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за користування кредитом та/чи процентів за порушення грошового зобов?язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за кредитними договорами (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Клієнтом) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення неустойки (штраф, пеня) за порушення боржниками грошових зобов?язань, нарахування будь-яких платежів і комісій відповідно до умов кредитних договорів.
Копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0491640000 від 28 січня 2025 року підтверджується сплата позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» 2047654 грн. 81 коп. за договором факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року (а.с. 41).
Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру боржників для друку від 28 січня 2025 року до договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників для друку від 28 січня 2025 року, складений за формою згідно з Додатком № 1 до договору (а.с. 8).
З копії Реєстру боржників для друку до договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року та копії витягу з Додатку № 1 до договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року Реєстр боржників для друку до договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 92779 від 21 грудня 2021 року в сумі 24858 грн. 97 коп., до якої входить: 14075,48 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10183 грн. 49 коп. - заборгованість за процентами та 600 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 9-10).
За нормами пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачу кредит.
Зокрема, випискою з рахунку відповідача, який наданий на виконання ухвали суду підтверджується зарахування 21 грудня 2021 року на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 15000 грн. (а.с. 92).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Враховуючи, що Відповідач в добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.
Також, у зв'язку з наявністю підстав для задоволення позову, суд вирішує питання про розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 3 частини другої ст.141 ЦПК судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою позивачу надавало АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Позивачем заявлено до стягнення відшкодування витрат на надання правничої допомоги в розмірі 13 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем надано копії: Договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с. 20-22), Заявки на надання юридичної допомоги № 1261 від 01.09.2025 (а.с. 25), Витягу з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 (а.с.26). Згідно з актом юридична допомога полягала у наданні усної консультації 2 години вартістю 4000 грн та складанні позовної заяви тривалістю 3 години, вартістю 9 000 грн.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обґрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Справа, яка розглядається судом, відноситься до категорії малозначних. Позовна заява є типовою, її текст майже повністю дублюється у інших позовних заявах Позивача, які перебувають на розгляді в суді, її підготовка, а також вивчення документів та надання консультацій у такій справі не передбачає значних витрат зусиль та часу.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційного зменшення у зв'язку з частковим задоволенням позову, а також характеру правовідносин, ціни позову, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обґрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 4 000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за договором споживчого кредиту № 92779 від 21.12.2021 у розмірі 24858 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 97 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 4 000,00 (чотири тисяч) гривень у відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО