Справа № 750/15704/25
Провадження № 2/750/660/26
26 січня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Скрипко-Бічук І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,
у листопаді 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Скрипко-Бічук І.С. звернулась до суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що під час оформлення спадщини після смерті матері, їй стало відомо про наявність запису в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме про арешт квартири, яка належала спадкодавці. Вказане обтяження виникло на підставі постанови Новозаводського районного управління юстиції від 27.12.2000, винесеної у межах виконання виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_2 , яка була попереднім власником даної квартири. Мати позивача придбала спірну квартиру у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.1996. право власності на вказану квартиру було зареєстровано матір'ю позивача у встановленому на той час законодавством України порядку.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позов не подав.
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи суд встановив таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 18.06.1996 ОСОБА_4 купила у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до довідки № 1697/02-14 від 07.10.2025 державного нотаріуса Другої чернігівської державної контори Репех С.О., 11 вересня 2023 року була заведена спадкова справа № 631/2023 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Станом на 07 жовтня 2025 року у спадковій справі є одна заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 447566156 від 14.10.2025 на підставі постанови Новозаводського районного управління юстиції від 27.12.2000 реєстратором Другої чернігівської державної нотаріальної контори 20.09.2006 за №3756651 зареєстровано обтяження нерухомого майна у вигляді арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (а.с. 12)
Листом від 17.09.2025 Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив позивачу, що в ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спец розділу, інформації щодо виконавчого провадження, під час виконання якого винесено постанову б/н від 27.12.2000 та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_2 , не знайдено. Також, ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та встановити наслідки його завершення немає можливості. (а.с. 13)
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Відповідно до статті першої Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).
В силу вимог частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, згідно частин першої та другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, з метою захисту права власності позивача та усунення їй перешкод у здійсненні права власності, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо зняття арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: ул. Княжа, 28, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 35029699) про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати обтяження нерухомого майна у вигляді арешту квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за номером 3756651 від 20.09.2006, що був накладений на підставі постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові від 27.12.2000.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.01.2026.
Суддя