Справа № 750/7048/25
Провадження № 2/750/118/26
26 січня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар Щибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/7048/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27.05.2024 ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний Суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9661003 від 07.03.2024 у розмірі 48 6585,20 грн, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням умов договору відповідачем.
27.05.2025 автоматизованою системою документообігу суду справа розподілена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіній Т.В.
Суддя ОСОБА_2. ухвалою від 29.05.2025 прийняла позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та відкрила провадження у справі.
07.08.2025 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 № 1654/0/15-25.
На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 справа передана до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справа визначена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Суддя Супрун О.П. ухвалою від 04.09.2025 прийняв справу до свого провадження, призначив її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2025.
03.11.2025 суд ухвалою витребував у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); про зарахування коштів на картковий рахунок маска-картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у період з 07.03.2024 по 12.03.2024 у сумі 6 000,00 грн (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40981-18811-25604 від 07.03.2024); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска-картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска-картки НОМЕР_2 , зобов'язав надати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних клієнта банку за платіжною карткою маска-картки НОМЕР_2 ; у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок маска-картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за період з 07.03.2024 по 12.03.2024 у сумі 6 000,00 грн (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40981-18811-25604 від 07.03.2024), надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки, платіжні інструкції, доручення), що підтвердять дану інформацію; повний номер рахунку маска-картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки або листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок маска-картки боржника).
03.11.2025 розгляд справи відкладений на 26.01.2026, у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання, призначене на 26.01.2026, представник позивача не з'явився, у позовній заяві дав згоду на заочний розгляд справи, просив задовольнити позов, а справу слухати за його відсутності.
Відповідач, який оповіщався судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв та клопотань не подав, у зв'язку з чим за згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 07.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9661003 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 41408. Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту, наданого позичальнику, складає 6 000,00 грн, строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів, тобто до 02.03.2025 (а.с. 12-16).
За умовами підпункту 1.1 пункту 1 договору кредитної лінії, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачений договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до підпункту 1.3.1 договору, позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 22.03.2024 та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії.
Умови щодо нарахування відсотків за користування кредитною лінією описано у підпункті 1.4 договору: тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії; знижена процентна ставка становить 0,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою сплати процентів.
Також, підпунктом 1.5 договору передбачено, що за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає 300,00 грн.
Договір кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор 41408 було направлено позичальнику 07.03.2024 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів. Указаний одноразовий персональний ідентифікатор уведений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 07.03.2024 о 13 год 44 хв. Після підписання договору електронним підписом позичальника, товариством було перераховано грошові кошти в сумі 6 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_2, на підтвердження чого позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» від 23.12.2024 вих. № 1401/12 (а.с. 25), а також додаток до вказаної інформаційної довідки де міститься інформація, зокрема, про перерахування коштів через платіжний сервіс «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн») на платіжну картку відповідача (а.с. 25-26, 27-28).
Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту до вказаного кредитного договору, який є тотожним останньому за умовами кредитування (а.с. 22-23).
Таким чином, ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі, установленому кредитним договором, що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду та інформацією про рахунок ОСОБА_1 .
До ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги за Договором кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003, зважаючи на наступне.
17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладений Договір факторингу
№ 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Макс Кредит» (а.с. 36-38). Із акта прийому-передачі реєстру боржників до вказаного договору факторингу слідує, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 17.12.2024, складений за формою згідно з додатком № 2 до договору факторингу. Згідно з реєстром боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу від 17.12.2024 № 17122024-МК/Онлайн, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги, зокрема, і за Договором кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003 (а.с. 45-46).
Надалі, від 02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладений Договір факторингу № 020425-У, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною зазначеного договору факторингу. На підтвердження виконання умов даного договору позивачем також надано копію акта прийому-передачі реєстру боржників до договором факторингу № 020425-У від 02.04.2025. Із наданої копії реєстру боржників до Договору факторингу № 020425-У від 02.05.2025 убачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимого й за кредитним договором відповідача від 07.03.2024 № 00-9661003 (а.с. 47-49, 51 зворот, 53-54).
Як убачається з детального розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003 станом на 17.12.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 48 685,20 грн, із яких: 6 000,00 - сума кредиту; 42 385,20 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 300,00- сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 34-35).
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 00-9661003 від 07.03.2024 на ім'я ОСОБА_1 , непогашена заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором станом на 07.05.2025 (включно) складає 48 685,20 грн, із яких: 6 300,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 42 385,20 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 33).
За приписами частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що за Договором кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003, укладеним між відповідачем та ТОВ «Макс Кредит», здійснено нарахування процентів за користування кредитом за період з 07.03.2024 до 21.03.2024 включно, із урахуванням зниженої процентної ставки 0,25%, а за період з 24.03.2024 по 17.12.2024 включно - із урахуванням стандартної процентної ставки 2,47 %, що в сумі складає 42 385,20 грн.
Суд частково не погоджується з таким розрахунком, виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною п'ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 07.03.2024 , тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд ураховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір кредитної лінії № 00-9661003 укладено 07.03.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,47 %, яка застосовується позивачем є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «Юніт Капітал» та стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 225,00 грн із розрахунку розміру денної процентної ставки 0,25% у період із 07.03.2024 до 21.03.2024 (6 000,00 грн х 0,25 % х 15 днів) та 16 140,00 грн із розрахунку розміру денної процентної ставки 1 % у період із 24.03.2024 по 17.12.2024 (6 000,00 х 1 % х 269 днів), а всього 16 365,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати в кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Підпунктом 1.5 пункту 1 договору кредитної лінії від 07.03.2025 №00-9661003 передбачено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 300,00 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи незмінні впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою.
Аналізуючи умови кредитного договору, суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Отже, суд дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за кредитним договором від 07.03.2024 , що є підставою для стягнення з нього кредитної заборгованості в загальному розмірі 22 665,00 грн (6 000,00 грн + 300,00 грн + 16 365,00 грн).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;
3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі
№ 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Тараненко А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 (а.с. 55-56).
Згідно копії акта прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2024 (а.с. 58) адвокатом Тараненком А.І. надані послуги з правничої допомоги на суму 7 000,00 грн, які належить компенсувати за рахунок відповідача із огляду на відсутність заперечень з її сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (47 %) у розмірі 3 290,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (47 %) у розмірі 1 138,53 грн.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії від 07.03.2024 № 00-9661003 у сумі 22 665,00 грн (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок).
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3 290,00 коп. (три тисячі двісті дев'яносто гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1 138,53 грн (одну тисячу сто тридцять вісім гривень 53 копійки) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя