Справа № 954/1245/25
Номер провадження 2/954/493/26
26 січня 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньосірогозької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нижньосірогозької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нежитлову будівлю складу, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,7000 га, розташованої на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, земельної ділянки площею 33,86 га, розташованої на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області. Позивач є спадкоємцем зазначеного майна за заповітом від 09.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 949, посвідченого державним нотаріусом Нижньосірогозької державної нотаріальної контори Херсонської області.
В строк 6 місяців, згідно чинного законодавства, позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріусу не надав. За заявою державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітами на нежитлову будівлю складу в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,7000 га, що розташована на території Вільненської сільської ради Генічеського (Нижньосірогозького) району Херсонської області на земельну ділянку площею 33,86 га, що розташована на території Вільненської сільської ради Генічеського (Нижньосірогозького) району Херсонської області після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що він пропустив строк з поважних причин, а саме у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, веденням воєнного стану. Враховуючи наведене, позивач просив визначити додатковий строк для подачі ним до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 строком в два місяця з моменту набрання рішенням законної сили.
Представник відповідача надав відзив на позов, зазначивши, що Нижньосірогозька селищна військова адміністрація Генічеського району Херсонської області є неналежним відповідачем у справі про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
За ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, суд встановив, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: с. Вільне, Генічеський район, Херсонська область, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №99 від 23.05.2022.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.1973, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 .
З постанови державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н. С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.05.2025 №1242/02-31 вбачається, що спадщина позивачем не була прийнята, оскільки він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджував факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За заповітом, посвідченого 09.09.2013 державним нотаріусом Нижньосірогозької державної нотаріальної контори Херсонської області Пестрецовим В. В., ОСОБА_2 заповів належну йому нежитлову будівлю складу, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (десять) та належну йому земельну ділянку площею 0,7000 га, розташовану на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також 1/6 частки земельної ділянки площею 33,86 га, розташованої на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.
Також до позову долучені копії документів про право власності на майно ОСОБА_2 :
-копія державного акта на право власності серії IV-XC №037738 від 12.03.2001 на земельну ділянку площею 33,86 га;
-копія державного акта на право власності серії IV-XC №037738 від 12.03.2001 на земельну ділянку площею 33,86 га;
-копія свідоцтва про право власності на нежитлову будівля складу, видане на підставі рішення Вільнянської сільської Ради народних депутатів від 08.11.2001 №41.
За відомостями, наданими відділом «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради №134/01-23/0/25 від 06.05.2025, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 з 27.03.1980 по 15.05.2022.
Позивач зазначає, що у зв'язку з веденням воєнного стану не зміг вчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Статтею 51 цього Кодексу визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.
Згідно з постановою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як вже зазначалось вище, відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п. 3, 4 постанови № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №161/6126/15-ц, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого (інших) спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18, від 29 квітня 2020 року у справі №641/2646/17, від 15 січня 2020 року №2-112/2008.
Позивачем у цій справі визначено в якості відповідача Нижньосірогозької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області.
При цьому, матеріали справи містять копію заповіту, в якому окрім позивача зазначені й інші спадкоємці.
Будь-яких клопотань про витребування спадкової справи, позивачем заявлено не було.
Крім того, позивача просив розглянути справу у його відсутність на підставі наявних в ній доказів.
Подавши до суду таке клопотання, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів, які свідчать про наявність у нього об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подачі такої заяви в межах шестимісячного строку.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню.
З урахуванням вказаного суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для відмови у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини, а тому відсутні підстави встановлення позивачу додаткового строку для подачі заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 265, 268 ЦПК України, ст. 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Нижньосірогозької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач - Нижньосірогозька селищна військова адміністрація Генічеського району Херсонської області, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 7, с-ще Нижні Сірогози, Генічеський р-н, Херсонська область, 74701, ЄДРПОУ 44734340.
СуддяВ.О. Каневський