Справа № 591/11694/24
Провадження № 2/591/2272/24
26 січня 2026 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/11694/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючі вимоги тим, що є виробником та виконавцем послуг у м. Суми з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за надані послуги не сплачує, у зв?язку з чим за період з 01.01.2015 по 30.09.2024 сума боргу становить 87511,11 грн. Просить стягнути з відповідачів на свою користь борг за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 84941,68 грн., внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 99,95 грн., плату за абонентське обслуговування в сумі 1639,30 грн., плату за функціонування ГПВ в сумі 830,18 грн. Також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути 3% річних в сумі 1842,78 грн. та інфляційне збільшення в сумі 5265,61 грн.
Ухвалою суду від 28.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі .
У відзиві на позовну заяву відповідач із позовом не погодився. Зазначив, відповідач за вказаною адресою проживає з лютого 2021 року, тоді як сума позову нарахована з 01.09.2015. Власником квартири є інша особа - ОСОБА_2 , зазначає, що суму боргу слід стягувати в солідарному порядку. За рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми з ОСОБА_3 вже було стягнуто заборгованість. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання сторони не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Відповідач та його представник повторно не з'явились. Витребувані докази не надали.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради №317 від 18.06.2013, №322 від 20.05.2011№ 322 від 18.06.2019, від 31.03.2021 №161 ТОВ «Сумитеплоенерго» було визначено виробником та виконавцем послуг в місті Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води. Рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради також встановлено позивачу тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (а.с. 18-25).
Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19.02.2021 року. Відповідно до інформації про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб відповідач зареєстрована у вказаному приміщенні одна. Власником особового рахунку за даною адресою є ОСОБА_2 (а.с. 5, 47).
Відповідно до обігової відомості за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 сума боргу за надані за вказаною адресою послуги становить 84941,68 грн., внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в сумі 99,95 грн., плату за абонентське обслуговування в сумі 1639,30 грн., плату за функціонування ГПВ в сумі 830,18 грн. (а.с6-24).
Протокольною ухвалою суду від 19.11.2025 було витребувано у позивача докази, на які вона посилається у відзиві - що підтверджують право власності ОСОБА_2 на квартиру, а також докази стягнутої заборгованості за рішенням суду. Таких доказів відповідачем надано не було.
Частинами 1,3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 лише з 19.02.2021 року.
Доказів того, що відповідач була власником, або проживала за вказаною адресою, або користувалася послугами позивача в період з 01.01.2015 по 18.02.2021, матеріали справи не містять, а позивачем такі докази не надані. Оскільки обов'язок з оплати житлово-комунальних послуг згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладається на власника або осіб, які зареєстровані/проживають у житлі, відповідальність ОСОБА_1 перед позивачем виникає виключно з моменту її реєстрації за даною адресою.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, нарахованого до 19.02.2021, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, та вважає за можливе стягнути з відповідача суму боргу, що виникла в період з моменту її реєстрації (19.02.2021) по 30.09.2024. Згідно з наданою оборотною відомістю за цей період нарахована була плата за надані послуги в сумі 38242,12 грн. Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Суд відхиляє доводи відповідача на наявність іншого власника ( ОСОБА_2 ) та рішення суду про стягнення боргу з останньої, оскільки відповідачем у порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин (витягу з Реєстру речових прав, копії судового рішення тощо), незважаючи на витребування їх судом. Суд зазначає, що наявність іншого солідарного боржника не звільняє зареєстровану особу від обов'язку оплати послуг у межах її відповідальності перед постачальником.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи часткове задоволення основної вимоги, нарахування 3% річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню в частині, що стосується періоду з 19.02.2021 по 23.02.2022 у розмірі 494,70 грн. - інфляційне збільшення , 123,99грн. - 3% річних.
Тобто загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38860,81 грн.
На підставі до статті 141 ЦПК України, враховуючи часткове, на 41,07% задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в розмірі 1243,61 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» заборгованість з оплати наданих послуг в загальному розмірі 38242,12 грн., 3 % річних в сумі 123,99 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 494,70 грн., а також судовий збір в розмірі 1243,61 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», місцезнаходження : вул. Друга Залізнична,10 м.Суми, код ЄДРПОУ 33698892.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 26.01.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко