Справа № 173/675/17
Провадження №1-в/173/9/2026
про звільнення від відбування покарання
23 січня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Кам'янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 засудженого вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшло на розгляд подання начальника Кам'янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку стосовно ОСОБА_5 , який засуджений вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
У поданні ставиться питання про звільнення ОСОБА_5 від відбуття призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, посилаючись на те, що ОСОБА_5 засуджений вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України. З 12.07.2017 поставлений на облік до органу з питань пробації та ознайомлений з порядком відбування покарання з випробуванням, попереджений про правові наслідки у випадку ухилення або систематичного невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду. У період іспитового строку засуджений обов'язки покладені на нього вироком суду виконував не в повному обсязі, протягом іспитового строку притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Крім того, у період іспитового строку засудженому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Іспитовий строк закінчився 09.07.2018 р.
Представник Кам'янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області в судовому засіданні подання підтримала, зазначила, що іспитовий строк закінчився 09.06.2018 р., засуджений до адміністративної відповідальності не притягувався, щодо кримінальної відповідальності повідомила про те, що стосовно ОСОБА_5 порушено кримінальне провадження, щодо ухвалення вироку з цього питання їй не відомо, щомісячно зверталась з запитами. Порушень покладених вимог п.2 ч. 1 ст. 76 КК України засудженим не вчинено.
Прокурор заперечував щодо звільнення від покарання за закінченням іспитового строку, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені іншого кримінального правопорушення.
Засуджений вважав необхідним подання задовольнити.
Захисники у судовому засіданні підтримали подання, зазначили, що іспитовий строк закінчився 09.06.2018 року, засуджений обов'язки покладені вироком суду виконав, в період іспитового строку місце проживання не змінював. ОСОБА_7 додав, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_8 повідомлено працівника поліції про те, що ОСОБА_5 12.09.2018 р. о 10 год. 00 хв. залишив місце постійного проживання. Вказане свідчить про те, що під час іспитового строку порушень покладених обов'язків не було. Зауважив, що особа вважається не винуватою поки не буде обвинувального вироку щодо неї, а тому є всі підстави для задоволення клопотання.
Суд, розглянувши подання, заслухавши учасників судового засідання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, має право вирішити питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Частиною 3 статті 75 КК України встановлено, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає обов'язки на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вищевказаний вирок суду направлено на виконання до Кам'янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області, який виконуючи свої повноваження, поставив ОСОБА_5 з 12.07.2017 на облік у відділі, здійснив його виклик та роз'яснив порядок і умови відбування покарання з випробуванням, встановив дні явки до відділу.
У подальшому ОСОБА_5 покладені обов'язки виконав в повному обсязі, протягом іспитового строку притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Крім того в період іспитового строку ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Іспитовий строк закінчився 09.07.2018 р.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Однією з загальних засад кримінального провадження, передбаченою статтею 17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
У рішенні Конституційного суду України від 27 жовтня 1999 року у справі №1-15/99 визначено, що сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнавати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її вину не буде визнано судом у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.
Крім того, Європейський суд у своєму рішенні від 22 квітня 2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайжану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п. 2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.
Системний аналіз наведених вимог закону, дає підстави вважати, що лише обвинувальний вирок суду є тим судовим актом, у якому повинна бути встановлена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень щодо такої винуватості.
Судом встановлено, що станом на день розгляду подання, розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 1201804043000473 від 16 травня 2018 року, триває, стадія підготовчого судового засідання.
Таким чином, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувальним вироком наразі не встановлена.
Оцінюючи дотримання вимог покладених вироком суду в частині обов'язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання суд дійшов до висновку, що засудженим дотриманні вказані вимоги, оскільки як встановлено в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 повідомив, що не змінював місця проживання протягом встановленого іспитового строку який закінчився 09.06.2018 р, крім того ухвалою суду встановлено, що останній покинув місце проживання 12.09.2018 року. Разом з цим представник уповноваженого органу з питань пробації не вказував на порушення встановлені вироком суду в поданні.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 , від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75-78 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Задовольнити подання начальника Кам'янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (роки) років у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1