21 січня 2026 року Справа № 926/3044/25
За позовом Чернівецької міської ради
до Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана"
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 72725,71 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - Алексюк М.М.
від відповідача - Хочь І.Х.
Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 72725,71 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року по справі №926/3044/25 позовні вимоги Чернівецької міської ради до Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 72725,71 грн - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" (58002, Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 53, код 22848819) на користь Чернівецької міської ради (58002, Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа, буд. 1, код 36068147) суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 31 жовтня 2020 року по 02 червня 2025 року в сумі 72725,71 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
08 січня 2026 року на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року по справі №926/3044/25 господарським судом видано накази про примусове виконання рішення з відмітками про набрання законної сили.
14 січня 2026 року Чернівецький обласний благодійний фонд "Хасед - Шушана" подав до суду заяву (вх.№ 151) про відстрочення виконання рішення суду у справі №926/3044/25 терміном до 31 грудня 2026 року.
Заява обґрунтована тим, що відповідач є благодійним фондом, який займається наданням матеріальної допомоги, коштів на даний момент фонд не має. Оскільки відповідач є благодійним фондом, останній потребує часу для пошуків меценатів, які допоможуть виконати судове рішення, а тому Чернівецький обласний благодійний фонд "Хасед - Шушана" просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року у справі №926/3044/25 терміном до 31 грудня 2026 року.
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року постановлено: прийняти до розгляду заяву Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" про відстрочення виконання рішення суду у справі №926/3044/25 (вх. №151 від 14 січня 2026 року); призначити розгляд заяви Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" про відстрочення виконання рішення суду у справі №926/3044/25 у судовому засіданні на 21 січня 2026 року; запропонувати Чернівецькій міській раді надати суду письмові пояснення щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду.
20 січня 2026 року представник позивача подав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх. №242).
Заперечуючи проти задоволення заяви, позивач вказує, що відстрочення рішення суду у понад один рік порушує строки визначені частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, така тривала відстрочка може суттєво зашкодити інтересам позивача та порушити баланс інтересів сторін у справі. Також, позивач зазначає, що скрутне фінансове становище не є виключеними обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 21 січня 2026 року підтримав подану заяву та просив суд відстрочити виконання рішення у справі №926/3044/25 до 31 грудня 2026 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21 січня 2026 року заперечив проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, заслухавши позицію сторін по справі, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі №914/1663/23 вказано, що відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на інший строк, який визначається господарським судом. Її підставою можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду (судова дискреція або «суддівський розсуд»), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача. Вона лише надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для них обох, а саме: для боржника загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02).
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, відповідач вказує, що є благодійним фондом і потребує часу для пошуку меценатів, які допоможуть виконати рішення суду у даній справі.
Оцінюючи обставини справи, з урахуванням позиції сторін по справі, суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості, що відповідач є благодійним фондом, який працює за рахунок надходжень меценатів, а тому виконання судового рішення одразу після набрання ним законної сили може не відбутися в силу відсутності у відповідача достатніх фінансових ресурсів для цього. У результаті, стягнення грошових коштів може значно розтягнутися у часі, що негативно позначиться на дотримання балансу сторін по справі. Відстрочка виконання рішення суду у чітко визначений проміжок часу слугуватиме уможливить відповідачу віднайти меценатів та реально і належним чином виконати рішення суду.
Враховуючи вище наведене, з огляду на матеріальні інтереси обох сторін, з метою дотримання балансу їх інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті 331 Господарського процесуального кодексу України та відстрочення виконання судового рішення у цій справі.
Так, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення до 31 грудня 2026 року.
Поряд з цим, враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд дійшов висновку задовольнити частково подану відповідачем заяву про відстрочення виконання рішення (вх.№151 від 14 січня 2026 року), а співмірним, обґрунтованим та таким, що відповідатиме принципу справедливості буде відстрочення виконання судового рішення до 21 квітня 2026 року.
Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Чернівецького обласного благодійного фонду "Хасед - Шушана" про відстрочення виконання рішення суду (вх.№151 від 14 січня 2026 року) - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року у справі №926/3044/25 до 21 квітня 2026 року.
Ухвала складена та підписана 26 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК