8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4011/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків
до Фізичної особи - підприємця Андреєвої Ганни Юріївни, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 23158,64 грн
без виклику учасників справи
12.11.2025 року позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Андреєвої Ганни Юріївни, в якому просить суд:
- розірвати Договір оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем АНДРЕЄВОЮ ГАННОЮ ЮРІЇВНОЮ;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця АНДРЕЄВУ ГАННУ ЮРІЇВНУ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення 1-го поверху № 54 площею 21,9 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Н-4», розташоване за адресою: м. Харків, пров.Руставелі, 4-А - протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
- стягнути з Фізичної особи-підприємця АНДРЕЄВОЇ ГАННИ ЮРІЇВНИ на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 23 158,64 грн за Договором оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, з яких: 14 850,50 грн - орендна плата станом на вересень 2025; 8 308,14 грн - пеня станом на вересень 2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.
18.11.2025 року представник позивача надав до суду заяву про закриття провадження у справі (вх.№26818), в якій просить суд закрити провадження у справі №922/4011/25 в частині розірвання Договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Фізичною особою-підприємцем Андреєвою Ганною Юріївною, оскільки відповідно до п. 4.4, 12.8, листа балансоутримувача та наданого акту Договір оренди №5415 від 26 червня 2014, а також нарахування орендної плати та пені припинено з 05.09.2025.
19.11.2025 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№26866), в якій зазначив, що позивачем раніше була подана до суду заява про закриття провадження в частині розірвання Договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, тому просить суд відкрити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 року відмовлено в задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про закриття провадження у справі №922/4011/25 в частині розірвання Договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року.
21.11.2025 року представник позивача надав до суду заяву про відмову від позову (частини позовних вимог) (вх.№27114), в якій просить суд прийняти відмову від позовної вимоги про розірвання Договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Фізичною особою - підприємцем Андреєвою Ганною Юріївною (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суд розцінив подану заяву як усунення недоліків на виконання ухвали суду від 17.11.2025 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця АНДРЕЄВУ ГАННУ ЮРІЇВНУ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення 1-го поверху № 54 площею 21,9 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Н-4», розташоване за адресою: м. Харків, пров.Руставелі, 4-А - протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
- стягнути з Фізичної особи-підприємця АНДРЕЄВОЇ ГАННИ ЮРІЇВНИ на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 23 158,64 грн за Договором оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, з яких: 14 850,50 грн - орендна плата станом на вересень 2025; 8 308,14 грн - пеня станом на вересень 2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4011/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 26.11.2025 по справі № 922/4011/25 (суддя Аріт К.В.) було надіслано одержувачу Фізична особа - підприємець Андреєва Ганна Юріївна в його Електронний кабінет, яка згідно з довідкою суду про доставку електронного листа була отримана останнім 26.11.25 о 18:00.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26 червня 2014 року між Комунальним закладом охорони здоров'я "Харківська міська дитяча клінічна лікарня №24" (далі - «Орендодавець») та Фізичною особою-підприємцем АНДРЕЄВОЮ ГАННОЮ ЮРІЇВНОЮ (далі - «Відповідач» або «Орендар») був укладений Договір оренди № 5415 (далі - «Договір»).
Предметом зазначеного Договору відповідно до п. 1.1 є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та находиться на балансі КЗОК "Харківська міська дитяча клінічна лікарня №24".
Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації №813 від 20.06.2014.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Харкова (п.2.2. Договору).
Відповідно до п.3.10. Договору Орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Відповідно до п.7.3. Договору у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Надалі між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод.
Зокрема, додаткова угода 21.07.2021 року до договору оренди №5415 від 26.06.2014 року.
Згідно з Додатковою угодою № 15 від 24.11.2021 орендна плата складає 1368,80 грн без ПДВ, авансовий внесок 2737,60 грн, сума забезпечувального депозиту 6000,00грн.
Також, сторони визначили співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору: Балансоутримувачу 70% орендної плати, Бюджету Харківської міської територіальної громади 30% орендної плати.
Відповідно до п. 3.2. Договору орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди.
Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що відповідно до рішення 38 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Харкова" від 01.12.2020 №2308/20 (додаток 3) орендар сплачує оренду плату балансоутримувачу у розмірі, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.
Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній бюджету Харківської міської територіальної громади) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Відповідно до п. 3.7. Договору передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Орендар у пункті 9.3 Договору запевняє, що має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до Договору.
Як зазначає позивач, Відповідачем належним чином не виконано обов'язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 14850,50 грн.
Позивачем до позовної заяви надано реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 5415 від 26.06.2014.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, позивачем нараховано пеню у розмірі 8308,14 грн.
Відповідно до п. 10.4 Договору стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим Договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Відповідач, відповідно до п. 4.1 Договору взяв на себе зобов'язання звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітельним ремонтом.
З огляду на систематичні порушення зі сторони Відповідача строків оплати орендної плати, встановлених Договором, у Позивача виникло законне право звернутися до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості та пені, повернення орендованого приміщення
Так, позивач направив відповідачу листи від 22.08.2025 № 6757 та від 29.08.2025 № 6969 про дострокове припинення договору та повернення майна.
Рішенням Харківської міської ради від 05.02.2025 року № 740/25 реорганізовано комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради.
Листом від 09.09.2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №13" Харківської міської ради повідомило Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відмову від підписання акту приймання-передачі та створення перешкод у доступі до орендованого приміщення ФОП Андреєвою Г.Ю., та надав відповідний акт.
Отже, як стверджує позивач, договір був припинений 05.09.2025 року, на вимогу Позивача у порядку, передбаченому п. 12.7.1. Договору, шляхом направлення на адресу Відповідача листів від 22.08.2025 № 6757 та від 29.08.2025 № 6969.
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Таким чином, у зв'язку із достроковим припиненням Договору, у Відповідача виникає обов'язок звільнити та повернути нежитлові приміщення за Договором, шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі протягом трьох робочих днів з моменту припинення договору.
Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України (в редакції чинним на момент укладання договору) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 ГК України (в редакції чинним на момент укладання договору) унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України в редакції чинним на момент укладання договору). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч.3 ст.286 ГК України (в редакції чинним на момент укладання договору).
Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Втім докази вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні.
Отже відповідач не виконав обов'язок зі сплати орендної плати на користь позивача.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розмір орендної плати та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що відповідно до рішення 38 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Харкова" від 01.12.2020 №2308/20 (додаток 3) орендар сплачує оренду плату балансоутримувачу у розмірі, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за договором у розмірі 14850,50 грн, з урахуванням часткової оплати (а.с.13-14).
Строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати є таким, що настав.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати відповідачем до суду не надано.
Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки позивача, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність, відповідність вимогам договору та законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 14850,50 грн орендної плати підлягають задоволенню.
Щодо пені.
Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно з статями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 216 Господарського кодексу України, чинного на момент укладання договору, (далі - ГК України) передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.343 ГК України (в редакції, чинній на момент укладання договору) пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 8308,14 грн.
Як зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з'ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків пені.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку про їх часткову невірність та невідповідність вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України (в редакції, чинній на момент укладання договору) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Як вже зазначалось судом, між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод.
Так, відповідно до п.7.3. Договору у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Отже умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені до повного виконання зобов'язання.
Надалі, Додатковою угодою 21.07.2021 року було внесено зміни до договору.
Відповідно до п. 3.7. Договору в редакції від 21.07.2021 року передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Таким чином, нарахування пені відповідно до умов договору в редакції, чинній до 21.07.2021, проводиться без обмежень, водночас, після укладання додаткової угоди від 21.07.2021 до договору, нарахування пені припиняється через 6 місяців, оскільки з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України, договір вже не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч.6 ст.232 ГК України (в редакції, чинній на момент укладання договору), який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати. Умову, передбачену у п. 3.7. договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України.
Позивачем заявлено до стягнення 8308,14 грн пені, яка нарахована за кожен місяць прострочення з орендної плати окремо, починаючи з 16.09.2015 (прострочення з оплати орендної плати за серпень 2015) по 05.09.2025 року (визначений в позовній заяві період, дата припинення договору).
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що пеня, нарахована на заборгованість з орендної плати за період з серпня 2015 по грудень 2021, є вірною, та як зазначено позивачем, та вбачається з розрахунків, є повністю сплаченою.
Однак, розрахунок пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2022 по липень 2025 є невірним, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.3. Договору орендар сплачує орендну плату щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.
Отже прострочення платежу починається з 21 числа кожного поточного місяця, в якому повинна бути сплачена орендна плата.
Позивач нараховує пеню за кожен місяць прострочення з орендної плати, починаючи з 21 числа наступного місяця, який слідує за місяцем, в якому повинна бути сплачена орендна плата, та по 05.09.2025 року (дата припинення договору).
Отже, дослідивши розрахунок пені, суд встановив, що пеня за вказаний період розрахована невірно, а саме, без встановленого ч.6 ст.232 ГК України (в редакції, чинній на момент укладання договору) обмеження нарахування після укладання додаткової угоди від 21.07.2021.
Таким чином, здійснивши перерахунок пені, відповідно до умов договору (після укладання додаткової угоди від 21.07.2021) та норм законодавства, з урахуванням визначених позивачем початкових періодів нарахування (з 21 числа кожного наступного місяця, як визначено в позовній заяві) та з обмеженням згідно з ч.6 ст.232 ГК України (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), суд встановив, що розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 2580,04 грн.
Отжем, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в загальній сумі 2580,04 грн.
В частині стягнення 5728,10 грн пені суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком.
Щодо звільнення та повернення майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно з статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Як встановлено судом, договір був достроково припинений 05.09.2025 року на вимогу Позивача у порядку, передбаченому пп. 12.7.1. Договору, шляхом направлення на адресу Відповідача листів від 22.08.2025 № 6757 та від 29.08.2025 №6969.
Відповідно до п.4.1. Договору у разі припинення договору Орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшенням/капітальним ремонтом.
Згідно з п. 4.3. Договору майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем з Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Рішенням Харківської міської ради від 05.02.2025 року № 740/25 реорганізовано комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня №24" Харківської міської ради.
Листом від 09.09.2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №13" Харківської міської ради повідомило Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відмову від підписання акту приймання-передачі та створення перешкод у доступі до орендованого приміщення ФОП Андреєвою Г.Ю., та надало відповідний акт.
Отже, як стверджує позивач, договір був припинений 05.09.2025 року, на вимогу Позивача у порядку, передбаченому п. 12.7.1. Договору, шляхом направлення на адресу Відповідача листів від 22.08.2025 № 6757 та від 29.08.2025 № 6969.
У зв'язку з достроковим припиненням договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року, правові підстави для зайняття відповідачем орендованих приміщень відсутні.
Враховуючи викладене, у зв'язку із достроковим припиненням договору оренди № 5415 від 26 червня 2014 року за рішенням орендодавця, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлове приміщення 1-го поверху № 54 площею 21,9 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Н-4», розташоване за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 4-А - протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, однак, у зв'язку з невірним розрахунком суми пені, позов підлягає частковому задоволенню.
В частині стягнення 5728,10 грн пені суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір в розмірі 4245,64 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решта судового збору покладається на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76,77, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 249, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Зобов'язати Фізичну особу - підприємцю Андреєву Ганну Юріївну (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлове приміщення 1-го поверху № 54 площею 21,9 кв.м у нежитловій будівлі літ. «Н-4», розташоване за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 4-А - протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Андреєвої Ганни Юріївни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, м-н Конституції, буд.16; код ЄДРПОУ 14095412) 17430,54 грн за Договором оренди №5415 від 26 червня 2014 року, з яких: 14850,50 грн - орендна плата станом на вересень 2025; 2580,04 грн - пеня станом на вересень 2025, крім того, 4245,64 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" січня 2026 р.
СуддяК.В. Аріт