8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
15 січня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3677/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 272) по справі
за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ", м. Харків,
про стягнення 3092349,08 грн.
за участю представників:
позивача - Христич Б.В.
відповідача - Носов К.В.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" (відповідач), згідно якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 3092349,08 грн. та суму судового збору у розмірі 37108,19 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
06.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" подало до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 272), згідно якої просить суд стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 272) та розгляд заяви призначено на 15.01.2026 о 12:00.
Присутній у судовому засіданні 15.01.2026 представник позивача проти заяви заперечував.
Розглянувши доводи учасників справи та надані докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. відповідачем подано до суду договір про надання правничої допомоги від 27.11.2025, укладений між ТОВ "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" та адвокатом Носовим К.В. (надалі - договір); ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1306789 від 27.11.2025; акт № 01/2026 від 05.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 27.11.2025; рахунок на оплату № 1 від 27.11.2025 на суму 20000,00 грн.; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 5017 від 28.11.2025 на суму 20000,00 грн. та банківську виписку адвоката Носова К.В. за 28.11.2025.
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов'язується надати клієнту правничу допомогу, яка полягає у захисті законних прав та інтересів клієнта у справі № 922/3677/25.
Згідно п. 2.3. договору, у зв'язку із наданням правничої допомоги у відповідності до даного договору клієнт надає адвокату право бути його представником в будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, органах державної влади, судах будь-якої спеціалізації та інстанції з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі з усіх питань, пов'язаних із захистом прав, у тому числі право брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справи де стороною є клієнт; пред'являти зустрічний позов; укладати мирові угоди; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені відповідним процесуальним законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи, робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень та які будуть доцільними для правильного і ефективного виконання доручень, передбачених даним договором.
Пунктом 4.1. договору було передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту прав та інтересів клієнта, його представництво та надання інших видів правничої допомоги клієнту у відповідності до даного договору.
Згідно п. 4.2. договору розмір гонорару за надання правничої допомоги є фіксованим та складає 20000,00 грн. Гонорар підлягає оплаті на протязі 5 банківських днів з дня укладення цього Договору. Гонорар за надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції визначається за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.
У відповідності до п. 4.4. договору на вимогу клієнта сторони складають акт за результатами надання адвокатом правничої допомоги.
На підтвердження наданих послуг за договором сторони підписали акт № 01/2026 від 05.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 27.11.2025 на суму 20000,00 грн.
Надані адвокатом послуги були оплачені позивачем 28.11.2025, що підтверджується рахунком на оплату № 1 від 27.11.2025 на суму 20000,00 грн. за договором; платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 5017 від 28.11.2025 на суму 20000,00 грн. та банківською випискою адвоката Носова К.В. за 28.11.2025.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Крім того, у зазначеній вище постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ураховуючи викладене, дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу у справі № 922/3677/25 в розмірі 20000,00 грн.
Також, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 272) - задовольнити.
Ухвалити у справі № 922/3677/25 додаткове рішення.
Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 181, код ЄДРПОУ 34470193) витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.
Повне додаткове рішення складено "26" січня 2026 р.
Суддя А.М. Буракова