01 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/468/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1
до відповідача: Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, 48543, Тернопільська обл., Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул. Кобилянської О., будинок 6
про стягнення заборгованості у сумі 57 139,54 грн, в тому числі: - основний борг - 50 423,14 грн.; - пеня - 4 492,50 грн; - три проценти річних - 439,30 грн; - інфляційні втрати - 1 784,60 грн
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: Міненко Віктор Миколайович, представник;
Відповідача:не з'явився.
1.Cуть справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення заборгованості у сумі 57 139,54 грн, в тому числі: - основний борг - 50 423,14 грн.; - пеня - 4 492,50 грн; - три проценти річних - 439,30 грн; - інфляційні втрати - 1 784,60 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.09.2025, яке було відкладено на 12.09.2025.
Ухвалою від 12.09.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.10.2025, яке востаннє відкладено на 01.12.2025.
14.10.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 13.10.2025 (вх. № 7224 від 14.10.2025) про визнання позову.
В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив про задоволення позову.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 01.12.2025 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Правова позиція позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві №б/н від 31.07.2025 (вх. № 531 від 31.07.2025), мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором № 18-7074/24-БО-Т постачання природного газу від 10.10.2024 зобов'язань по оплаті за спожитий у жовтні - грудні 2024 року природний газ. Внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 57 139,54 грн, в тому числі: - основний борг - 50 423,14 грн.; пеня - 4 492,50 грн; три проценти річних - 439,30 грн; інфляційні втрати - 1 784,60 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для захисту у судовому порядку порушеного майнового права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач, участі у розгляді справи не забезпечив, проте надав суду заяву (б/н від 13.10.2025, вх.№7224 від 14.10.2025) у якій зазначає, що Нагірянською сільською радою позовні вимоги визнаються повністю.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач, Постачальник) та Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області (далі - Відповідач, Споживач) було укладено договір № 18-7074/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
На виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період жовтень 2024 - грудень 2024, передав у власність Відповідача природний газ загальним обсягом 7,48300 тис. куб. м, що підтверджується, в тому числі, даними Інформаційної платформи Оператора ГТС та актами приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2024 року, в тому числі по місяцях: з 01.10.2024 по 31.10.2024 - 0,25100 м3; з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 3,04600 м3; з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 4,18600 м3.
Пунктами 3.5.- 3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Пунктами 3.5.2-3.5.4 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Разом із цим, Відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за жовтень - грудень 2024.
Позивач зазначає, що Акти приймання-передачі природного газу за жовтень - грудень 2024 року були направлені відповідачу на електронну адресу nagiriyankasr@ukr.net.ua яка була зазначена в договорі, проте відповідачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, у зв'язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС № ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: 56XS00004AXN100S) спожито природний газ з ресурсу Позивача у відповідних обсягах за спірний період, які вказані в позовній заяві.
Позивач наводить розрахунок вартості спожитого природного газу за періоди:
жовтень - грудень 2024:
1) поставка жовтня 2024 року. Обсяг споживання (куб. м): 0,25100 0,25100 * 13 658,33 грн = 3 428,24 грн 0,25100 * 124,16 грн * 1,1 (з урахуванням змісту наказу Міністерства енергетики України «Про вжиття тимчасових запобіжних заходів» від 07.03.2022 №110) = 34,28 грн; (3 428,24 грн + 34,28 грн) * 1,2 = 4 155,02 грн. Таким чином, Відповідач спожив у жовтні 2024 природного газу на загальну суму 4 155,02 грн.
2) поставка листопада 2024 року. Обсяг споживання (куб. м): 3,04600 3,04600 * 13 658,33 грн = 41 603,27 грн 3,04600 * 124,16 грн * 1,1 (з урахуванням змісту наказу Міністерства енергетики України «Про вжиття тимчасових запобіжних заходів» від 07.03.2022 №110) = 416,01 грн; (41 603,27 грн + 416,01 грн) * 1,2 = 50 423,14 грн. Таким чином, Відповідач спожив у листопаді 2024 природного газу на загальну суму 50 423,14 грн.
3) поставка грудня 2024 року. Обсяг споживання (тис. куб.м): 4,18600 4,18600 * 13 658,33 грн = 57 173,77 грн 4,18600 * 124,16 грн * 1,1 (з урахуванням змісту наказу Міністерства енергетики України «Про вжиття тимчасових запобіжних заходів» від 07.03.2022 №110) = 571,71 грн; (57 173,77 грн + 571,71 грн) * 1,2 = 69 294,58 грн. Таким чином, Відповідач спожив у грудні 2024 природного газу на загальну суму 69 294,58 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту прийманняпередачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Оплату за переданий газ Відповідач здійснював частково на суму 73 449,60 грн. та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання.
Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 50 423,14 грн.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що за у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 4 492,50 грн.
Позивач зазначає, що так як Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Що стосується нарахованих 3% річних, то позивач із просиланням на диспозитивність приписів статті 625 ЦК України щодо розміру процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, та з огляду на те, що сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, нарахував та заявив до стягнення три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі - 439,30 грн (детальний розрахунок долучено до позову).
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 1 784,60грн, згідно детального розрахунку наданого у додатку до цього позову.
Таким чином, позивач зазначив, що загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 57 139,54 грн.
Несплата відповідачем вказаної заборгованості стала підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного майнового права до господарського суду.
4. Норми права, які застосовував суд.
Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1, п.1 ч.2 статті 11 ЦК України).
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (стаття 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (частина 1 статті 612 ЦК України).
Із змісту частини 1 статті 626 ЦК України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 662, 663 ЦК України визначено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" зазначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частин 1,3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом та Цивільним кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частинами 1,3 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Споживачем, своїх договірних зобов'язань в частині несвоєчасної оплати за спожитий природний газ.
Предметом спору є стягнення з Нагірянської сільської ради боргу в розмірі 57 139 грн 54коп., в тому числі: 50 423 грн. 14 коп. основного боргу, 4 492 грн. 50 коп. пені, 439 грн. 30 коп. три проценти річних, 1 784 грн. 60 коп. інфляційних втрат.
5.1. Щодо стягнення суми основного боргу.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у період жовтень - грудень 2024 року природного газу на загальну суму 123 872,74грн, його часткову оплату в сумі 73 449,60грн підтверджено долученими до матеріалів справи відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС та відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025 та інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі та здійснення оплати вартості всього отриманого природного газу в матеріалах справи відсутні.
13.10.2025 відповідач звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою (вх.№ 7224 від 14.10.2025) про визнання позову.
З огляду на зазначене, сума боргу за використаний природний газ на день подання позову за поставлений відповідачу та неоплачений ним природний газ за жовтень - груднь 2024, складає 50 423,14 грн.
Слід зазначити, що докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі та здійснення оплати вартості всього отриманого природного газу в матеріалах справи відсутні.
Згідно приписів статті 530 ЦК України, основною умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже у відповідача виник обов'язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.
При цьому, як свідчать матеріали справи, станом на час розгляду спору, доказів добровільної та повної оплати вартості поставленого позивачем у жовтні - грудні 2024 року природного газу на виконання умов Договору № 18-7074/24-БО-Т, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 50 423,14 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
5.2. Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 439,30грн, суд зазначає таке.
Відповідальність сторін за порушення умов договору визначена у розділі 7 Договору.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим Договором.
Пунктом 11 сторони погодили, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
Як встановлено судом, оплату за переданий газ відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги розділу 5 Договору.
Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати спожитого природного газу, у зв'язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Договору нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 439,30грн, нарахованих, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за період з 18.02.2025-06.03.2025 та з 07.03.2025 по 03.06.2025.
Судом, перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що він виконаний правильно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 439,30 грн є такими, що підлягають до задоволення, як такі, що правомірно заявлені.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 784,60 грн, суд зазначає таке.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.
У зв'язку з порушення строків оплати вартості за поставлений природний газ, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 784,60 грн.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та встановивши, що він виконаний правильно, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 784,60 грн є такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
5.3. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4 492,50 грн.
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 4 492,50 грн, суд зазначає, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності, неустойка стягується за період, який не може перевищувати шестимісячний строк з моменту невиконання зобов'язання (якщо інший строк не встановлений договором).
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).
Отже, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,розрахованої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого/спожитого природного газу у визначений договором строк, позивачем на підставі пункту 7.2. Договору, нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання за увесь час прострочення за період з 18.02.2025 по 03.06.2025, в сумі 4 492грн 50 коп.
Враховуючи наявність та доведеність прострочення відповідачем оплати за переданий йому природний газ, суд приходить до висновку, що нараховані у відповідності до пункту 7.2. договору вимоги про стягнення 4 492,50 грн. є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2 422 грн 40 коп. (платіжна інструкція № 0000028683 від 30.07.2025).
А тому, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.
Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" кошти в розмірі 57 139 (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять дев'ять)грн. 54коп., в тому числі: 50 423 (п'ятдесят тисяч чотириста двадцять три)грн. 14 коп. основного боргу, 4 492 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дві)грн. 50коп. пені, 439 (чотириста тридцять дев'ять)грн. 30 коп. три проценти річних, 1 784 (одну тисячу сімсот вісімдесят чотири)грн. 60 коп. інфляційних втрат.
3. Судові витрати покласти відповідача.
4. Стягнути з Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн 40коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, (код ЄДРПОУ 42399676);
Відповідач: Нагірянська сільська рада Чортківського району Тернопільської області, 48543, Тернопільська обл., Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул. Кобилянської О., будинок 6, (код ЄДРПОУ 04393829).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 23.01.2026.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко