Рішення від 14.01.2026 по справі 916/1480/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1480/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/1480/25

за позовом Головного управління ДПС в Одеській області

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч»

про визнання договору недійсним та застосування принципу двосторонньої реституції

за участю представників:

від позивача: Гриценко О.О. /самопредставництво/

від відповідача-1: Волканов Є.В. /ордер серія ВН №1523901 від 03.06.2025/

від відповідача-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДСП в Одеській області звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області:

- визнати недійсним договір № 6-24 від 01.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч»;

- застосувати принцип двосторонньої реституції до договору № 6-24 від 01.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» та повернути сторони договору у первісний стан.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами ст. 228 ЦК України, а саме - укладенням правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямованого на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, що є підставою для визнання його недійсним. Також позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що укладений між відповідачами правочин є фіктивним правочином.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2025 позовну заяву Головного управління ДСП в Одеській області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.05.2025 о 10:15, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

21.05.2025 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 учасників справи в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про призначення підготовчого засідання на 04.06.2025 о 09:45, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

27.05.2025 за вх.№16920/25 господарським судом одержано клопотання, згідно з яким позивач просить суд збільшити позовні вимоги та у разі задоволення позовної заяви визнати недійсними договори поставки № 6-24 від 01.02.2024 та № 7-24 від 01.02.2024 щодо постачання товарів/послуг, укладених між ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 44976651) та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ» СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617).

03.06.2025 за вх.№17669/25 господарським судом одержано заяву відповідача-1 про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 04.06.2025, за участю представників позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та в залі судових засідань, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо заяви відповідача-1 про закриття провадження у справі за вх.№17669/25 від 03.06.2025; 2) продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.07.2025 о 14:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання та проведенням підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

24.06.2025 за вх.№19912/25 господарським судом одержано клопотання, в якому позивач спросить суд відмовити в задоволенні заяви представника ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 07.07.2025, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та представників позивача та відповідача- 1 в залі судових засідань, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) відмовлено відповідачу-1 у задоволенні заяви про закриття провадження у справі за вх.№17669/25 від 03.06.2025; 2) запропоновано представнику відповідача-1 надати суду пояснення щодо клопотання позивача про збільшення позовних вимог за вх.№16920/25 від 27.05.2025 та, за необхідності, відзив на позовну заяву; 3) відкладено підготовче засідання на 21.07.2025 об 11:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання та проведенням підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

17.07.2025 за вх.№22721/25 господарським судом одержано заперечення відповідача-1 на клопотання (заяву).

18.07.2025 за вх.№22737/25 господарським судом одержано відзив відповідача-1 на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 клопотання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог за вх.№16920/25 від 27.05.2025 не прийнято до розгляду та повернуто Головному управлінню ДПС в Одеській області.

У підготовчому засіданні 21.07.2025, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та представників позивача та відповідача- 1 в залі судових засідань, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) задоволено клопотання відповідача-1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву за вх.№22737/25 від 18.07.2025, поновлено строк та долучено відзив до справи; 2) відкладено підготовче засідання на 04.08.2025 о 16:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання та проведенням підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

25.07.2025 за вх.№23558/25 господарським судом одержано відповідь позивача на відзив.

25.07.2025 за вх.№23565/25 господарським судом одержано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить суд змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими та у разі задоволення позовної заяви визнати недійсними договори поставки № 6-24 від 01.02.2024 та № 7-24 від 01.02.2024 щодо постачання товарів/послуг, укладених між ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 44976651) та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ» СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617).

28.07.2025 за вх.№23679/25 господарським судом одержано заперечення відповідача-1 на заяву про зміну предмета.

У підготовчому засіданні 04.08.2025, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та представників позивача та відповідача- 1 в залі судових засідань, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову за вх.№23565/25 від 25.07.2025; 2) встановлено відповідачам строк на подання до суду відзиву на позовну заяву, із врахуванням заяви позивача про зміну предмету позову за вх.№23565/25 від 25.07.2025 протягом 10-ти днів з дня підготовчого засідання (04.08.2025); 3) задоволено усне клопотання представника позивача не приймати відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№ 23558/25 від 25.07.2025; 4) відкладено підготовче засідання на 18.08.2025 о 14:45, із викликом учасників справи у підготовче засідання та проведенням підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

07.08.2025 за вх.№24767/25 господарським судом одержано відзив відповідача -1 на позовну заяву.

13.08.2025 за вх.№25424/25 господарським судом одержано відповідь позивача на відзив.

У підготовчому засіданні 18.08.2025, за участю представників позивача та відповідача- 1, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) долучено до справи відзив на позовну заяву за вх.№24767/25 від 07.08.2025; 2) долучено до справи відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№25424/25 від 13.08.2025; 3) встановлено відповідачам строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив; 4) відкладено підготовче засідання на 15.09.2025 о 16:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання та проведенням підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

15.09.2025 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному та ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2025 учасників справи в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про призначення підготовчого засідання на 13.10.2025 о 16:15, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 13.10.2025, за участю представників позивача та відповідача- 1, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 05.11.2025 об 11:30, із викликом учасників справи у судове засідання та проведенням судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Малая В.С.

Під час розгляду справи по суті судом оголошувалася перерва у судовому засіданні до 26.11.2025, 08.12.2025, 22.12.2025, 14.01.2026, про що судом у судових засіданнях 05.11.2025, 26.11.2025, 08.12.2025, 22.12.2025, за участю представників позивача та відповідача-1 постановлено ухвали без оформлення окремого документу.

У судовому засіданні 14.01.2026, за участю представників позивача та відповідача-1, судом на підставі ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач-2 у судові засідання як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов до суду не надав.

Копії ухвал суду від 21.04.2025, 21.05.2025, 04.06.2025, 07.07.2025, 21.07.2025, 04.08.2025, 18.08.2025, 18.09.2025, 13.10.2025, 05.11.2025, 26.11.2025, 08.12.2025 та 22.12.2025, які надіслано відповідачу-2 на адресу, зазначену у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв'язку з довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Стислий виклад позиції позивача:

- Головним управлінням ДПС в Одеській області було встановлено, що виписані ТОВ «ГК «СВІТОЧ» податкові накладні № 34 від 01.02.2024 та № 64 від 15.02.2024, на адресу ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» у період з 01.02.2024 по 15.02.2024 було нібито поставлено пшеницю, українського походження та соєві боби, українського походження, згідно договору поставки №6-24 від 02.01.2024 на загальну суму 1 896 485, 76 грн. Приводом для подання на реєстрацію вищезазначених податкових накладних стала перша подія - здійснення перевезення товару, на підставі виписаних видаткових накладних, проте, сума видаткових накладних набагато менша за суму поданих на реєстрацію податкових накладних.

- ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 44976651), зареєстровано у ДПІ - 1553 (ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ПРИМОРСЬКА ДПІ)), відповідно до відомостей 1ДФ/ЄСВ - 3/3, повідомлення про прийняття працівників на роботу з 01.01.2023 по 09.09.2024 - 2, відсутня наявна земельна ділянка, відомості щодо фінансової звітності відсутні, відомості щодо 20-ОПП відсутні, відсутність необхідних умов для виробництва; недостатня кількість трудових ресурсів; придбання товарів від постачальників з ознаками ризиковості.

- ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) є постачальником товарів до ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 45010485), зареєстровано у ДПІ 2031 (ГУ ДПС у Харківській області, Київська ДПІ), відповідно до відомостей 1ДФ - 1 працівник, повідомлення про прийняття працівників на роботу з 01.01.2023 по 09.09.2024 відсутні, відсутня наявна земельна ділянка, вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ТОВ «Група Компаній «Світоч» (код ЄДРПОУ 38530617), а саме: здійснення господарських операцій з підприємствами, які перебувають в переліку ризикових платників податку, придбання від ризикових платників податку та постачання на ризикових платників податку.

- Згідно відомостей, наявних у контролюючого органу, встановлено, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» не є імпортером, товари на територію України не ввозились, вантажно митних декларацій не складало, що виключає можливість отримання останнім товару з-за кордону.

- Якщо умовно стверджувати, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» є виробником соєвих бобів, контролюючий орган звертає увагу, що підприємство не має жодних трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, зокрема через відсутність земельних ділянок, а також необхідної кількості працівників на підприємстві. Також, у контролюючого органу відсутня інформація щодо договорів із постачальниками ТОВ «ГК «СВІТОЧ» із закупівлі товару.

- Відповідно до відомостей з постачання товарів/послуг вбачається, що серед переліку товарів відсутні соєві боби, що є номенклатурою зазначених податкових накладних, а наявні лише алкогольні напої (пиво, бренді, лікер, коньяк, тощо). Дане підтверджується також балансом підприємства ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (за ЄРПН та ЗЕД), з якого вбачається факт відсутності придбання даного товару.

- Відповідно до узагальнених аналітичних відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, першоджерелом яких є дані з внесених до Єдиного реєстру податкових накладних податкових накладних платників ПДВ, походження соєвих бобів неможливо дослідити по ланцюгу їх постачання, тобто відсутні відомості про походження такого товару.

- Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено службовий лист до Головного управління ДПС у Харківській області з проханням надати інформацію та документальне підтвердження щодо наявності або відсутності ланцюгу придбання та постачання товарів ТОВ «ГК «СВІТОЧ». Із відповіді вбачається, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» за період лютий-березень 2024 виступає в якості «вигодо формуючого суб'єкта», а також відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та інших інформаційних ресурсів за звітній період декларування ПДВ лютий-березень 2024 встановлено складання податкових накладних з порушенням норм пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абзаців перших пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI, зі змінами та доповненнями.

- На адресу Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист від Головного управління ДПС у Харківській області щодо узагальненої податкової інформації від 01.11.2024 № 34/20-40-07-13-06/38530617 ТОВ «ГК «СВІТОЧ», (код ЄДРПОУ 38530617) за звітні періоди декларування ПДВ з 01.01.2021 по 09.09.2024 року, яка була складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із неможливістю вручення запиту «про надання інформації» та відсутністю ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) за місцезнаходженням: 61024 Харкiвська обл. Київський вул. Максиміліанівська буд. 11.

- Підприємство ТОВ «ГК «СВІТОЧ» має ознаки ризиковості ведення господарської діяльності, а саме: - встановлена незначна кількість штатних працівників (1 особа), повідомлення про прийняття працівників на роботу з 01.01.2023 по 09.09.2024 відсутні; - відсутні наявні земельні ділянки; - здійснення господарських операцій з підприємствами покупцями та постачальниками, які перебувають в переліку ризикових платників податку. Оформлені документально ТОВ «ГК «СВІТОЧ» операції з придбання та реалізації товарів/послуг, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів.

- За результатами аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ «ГК «СВІТОЧ», встановлено можливу нереальність виконання оформлених операцій, виходячи з наступного: - відсутність за юридичною адресою (лист, направлений на адресу ТОВ «ГК «СВІТОЧ» повернутий «за закінченням терміну зберігання»; - відсутня інформація про транспортування, а саме наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; - відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. - відсутня необхідна кількість трудового ресурсу для здійснення господарських операцій у задекларованих обсягах.

- Серед переліку придбаних відповідачем-2 товарів відсутні товари сільськогосподарського призначення та/або будівельні товари, що є номенклатурою оформлених на адресу покупців податкових накладних.

- Вбачається нереальність вищезазначених господарських операцій внаслідок: - відсутності інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; - відсутності інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); - відсутність можливості здійснення господарських операцій у задекларованих об'ємах враховуючи середньооблікову кількість працівників; - відсутність за юридичною адресою.

- ТОВ «ГК «СВІТОЧ» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

- За відсутності первинної документації для підтвердження факту відповідності номенклатури товарів/послуг, які було придбано та реалізовано, на час складання податкової інформації неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання/продажу товарів ТОВ «ГК «СВІТОЧ» за з 01.01.2021 по 09.09.2024 року.

- Відповідно до баз даних ДПС України, господарська діяльність ТОВ «ГК «СВІТОЧ» здійснювалась безпосередньо вже після закриття банківських рахунків із контрагентами.

- У своїй господарській діяльності з 2021 року ТОВ «ГК «СВІТОЧ» використовує склад за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А. Між тим з відповіді ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР», вбачається, що нежитлові приміщення, розташовані за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31, що є у власності ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР» не передавались ні у власність, ні у користування, на підставі будь-яких прав розпорядження жодні нежитлові приміщення ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР» не надавались ТОВ «ГК «СВІТОЧ» та ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ».

- Також, у своїй господарській діяльності з 2022 року відповідач-2 використовує нежитлові будівлі та споруди (склад) за адресою м. Київ, Печерський район, Набережно-Печерська дорога, будинок 11-Б на підставі договору оренди. Між тим з відповіді АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КИЇВСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПАРК», якому на праві власності належить вказаний об'єкт, вбачається, що зазначені об'єкти нерухомого майна дійсно належать Фонду на праві власності, однак, Фонд не надавав (передавав) у володіння, користування та розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ» належні Фонду на праві власності об'єкти нерухомого майна, жодних договірних та інших відносин між Фондом і ТОВ «ГК «СВІТОЧ» немає.

- З вищезазначеного вбачається, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» вносить неправдиві відомості до Державних реєстрів рухомого та нерухомого майна, та не має на меті реальність здійснення господарської діяльності, тобто, відсутня ділова мета що в свою чергу, лише підтверджує правомірність прийнятого контролюючим органом рішення.

- Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

- Оскільки підтверджено відсутність здійснення господарських операцій між ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» та ТОВ «ГК «СВІТОЧ», позивач вважає, що відповідачем-1 та відповідачем-2 порушено ст. 228 ЦК України, а саме - укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, оскільки свідчать про фіктивне здійснення господарської діяльності контрагентів та формування схемного податкового кредиту, та в подальшому внесення неправдивих відомостей до аналітичних баз податкового органу, а отже є недійсними.

- Порушення відповідачами своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) мають протиправний характер. Правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України є недійсним.

- Ураховуючи, що при фіктивному правочині майно не переміщається, а кошти не передаються, для вирішення питання про те, чи було укладено правочин, слід у повному обсязі дослідити всі докази, які відображають волю сторін, пов'язану з правочином.

- Банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в банківській установі АТ «Банк Український Капітал», був закритий 25.12.2023, господарська діяльність ТОВ «ГК «СВІТОЧ» здійснювалась безпосередньо вже після закриття банківських рахунків із контрагентами.

Стислий виклад позиції відповідача-1:

- Спірні податкові накладні, не підлягали безумовній реєстрації, були прийняті податковим органом, та зареєстровані, тобто можна вважати, що господарські операції були перевірені контролюючим органом на предмет їх ризиковості та визнані реальними.

- За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19).

- Між сторонами не складались ТТН оскільки поставка товару здійснювалась на адрес складу покупця.

- Видаткові накладні, які містять підписи уповноважених осіб продавця та покупця, відбитки їх печаток, впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів сторін договору та свідчать про участь останніх у господарських операціях, а отже, вказані документи є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 79 ГПК України, що підтверджують настання реальних наслідків від виконання сторонами умов договору поставки.

- Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

- Частину отриманого товару - соєвих бобів, українського походження у кількості 5080,730 тонн було реалізовано ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» за кордон в режимі експорт, про що свідчить відповідна МД №24UA500390002126U5 від 11.03.2024 р. Також, частину товару у кількості 10 000 тонн було реалізовано ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» на адресу ТОВ «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС». Та частина товару знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В у ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» відповідно до договору складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 р., про що також свідчить відповідний акт приймання-передачі №1 від 01.12.2024 р.

- В позові позивач стосовно ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» вказує про нереальність господарських операцій внаслідок: - відсутності інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; Проте відсутність наданої платником податків такої інформації не може свідчити про нереальність операцій, оскільки Товариство могло не подати відповідні відомості у формі 20-ОПП, що є порушенням порядку звітування, а не нереальності господарських операцій.

- Щодо посилань позивача на відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні), відповідач-1 зазначає, що платнику податків не обов'язково мати власні транспортні засоби або орендовані, залучення транспортних засобів могло відбуватись на підставі окремих цивільних угод щодо транспортного перевезення вантажів, а тому вказане не передбачає надання такої інформації.

- Щодо посилань позивача на відсутність можливості здійснення господарських операцій у задекларованих об'ємах враховуючи середньооблікову кількість працівників відповідач-1 зазначає, що вказаний висновок зроблено виходячи із задекларованої кількості співробітників, при цьому не вказано яка саме кількість необхідна для здійснення подібних господарських операцій, як поставка, та відсутній аналіз щодо залучення інших підрядних організацій до виконання таких робіт або громадян за цивільно-правовими угодами.

- Щодо посилань позивача на відсутність за юридичною адресою, відповідач-1 зазначає, що чинне законодавство не містить жодних санкцій та негативних наслідків щодо нібито можливого незнаходження платника податків за юридичною адресою. Не надано відповідних доказів, які б свідчили про це. Адже, компанія мала змогу суборендувати займані приміщення, не маючи при цьому прямих орендних відносин із власником.

- Щодо посилань позивача на фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності достатньої кількості працівників, неможливо підтвердити задекларовані господарські операції за з 01.01.2021 по 09.09.2024 року, відповідач-1 зазначає, що висновки контролюючого органу вийшли за період доказування, оскільки договір та поставка товару була здійснена у лютому 2024 року.

- Зазначено про оформлення господарських операцій ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» за відсутності відкритих рахунків, проте не надано відповідних доказів, а зазначено про направлення запитів, які будуть надані до суду за результатом їх отримання.

- Доводи позивача про відсутність реальності здійснення операцій стосуються аналізу порядку виконання цього договору, а не наявності підстав для його недійсності, зокрема, нереальності господарської операції між ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» та ТОВ «ВАНОК ДЕЛАЙТ».

- Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.06.2021 у справі № 922/2495/21).

- Позивачем не доведено наявність підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочину.

- Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Обставини справи встановлені судом.

01.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» (Постачальник, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» (Покупець, відповідач-1) укладений договір поставки №6-24, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, та доставити у місце визначене Покупцем сільськогосподарську продукцію, а саме: Пшениця, українського походження (надалі іменується «Товар»).

Відповідно до п.3.1 договору №6-24 ціна Товару за одиницю виміру та загальна вартість Товару зазначається в додаткових угодах до Договору або Специфікаціях, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.3.2 договору №6-24 сума Договору становить вартість поставленого Товару протягом строку дії Договору, відповідно до додаткових угод до Договору, Специфікацій, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі Товару.

Відповідно до п.4.1 договору №6-24 Постачальник зобов'язується у строк, визначений в додаткових угодах до Договору та/або Специфікаціях, передати у власність Покупця Товар.

Між Сторонами погоджено, що поставка та передача Товару у власність Покупця здійснюється на складі Покупця, та оформлюється видатковою накладною.

Адреса складу Покупця визначається в додаткових угода до даного Договору та/або Специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.п.4.2-4.5 договору №6-24 у строки, які будуть визначені Сторонами в окремих додаткових угодах та/або Специфікаціях, Постачальник зобов'язується доставити та вивантажити Товар на адресу, яка буде вказана Покупцем. Витрати на транспортування до місця доставки та вивантаження Товару покладаються на Постачальника.

Постачальник здійснює відповідальне зберігання Товару на власному складі з моменту передачі Покупцю права власності на Товар, та до моменту доставки та вивантаження Товару до адреси, яка буде вказана Покупцем.

Плата за зберігання Товару Покупцем окремо не здійснюється, та входить до загальної вартості Товару/окремих партій Товару за даним Договором.

Вид транспорту зазначається в додаткових угодах до Договору та/або Специфікаціях, які є його невід'ємними частинами.

Товар може поставлятися партіями в межах загального обсягу, зазначеного у додаткових угодах до Договору та/або Специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.6 договору №6-24 поставка Товару підтверджується та супроводжується наступними документами:

а) видатковою накладною;

б) рахунком Постачальника із зазначенням кількості та ціни Товару та номеру і дати Договору або Специфікації згідно якої здійснюється поставка Товару;

в) товаро-транспортними накладними, виписаними на кожний автомобіль/причеп автомобіля/залізничний вагон.

Відповідно до п.5.1 договору №6-24 оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку Постачальника в наступному порядку:

- 100 % вартості Товару сплачуються Покупцем протягом 30-х банківських днів з дати доставки та вивантаження Товару на адресу, зазначену у додатковій угоді до даного Договору або Специфікації.

Згідно з п.5.2 договору №6-24 оплата за Товар вважається здійсненою в момент списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.

Відповідно до п.5.5 договору №6-24 підставою для розрахунків є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування та ідентифікаційний код Постачальника, назва і номер документу (форми), дату складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий оригінальний (не факсимільний та не сканований) підпис чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, завірені печаткою підприємства (у випадку наявності).

Згідно з п.7.1 договору №6-24 Покупець зобов'язується вчасно прийняти і оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.7.2 договору №6-24 Постачальник зобов'язується вчасно передати Товар у власність Покупця, доставити та вивантажити Товар, та надати Покупцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати доставки Товару повний пакет оригіналів документів, які підтверджують та супроводжують поставку Товару відповідно до розділу 4 Договору,

Згідно з п.10.2 договору №6-24 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення печатками (у випадку наявності) обох Сторін і діє до 31 грудня 2024 р., але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, в тому числі грошових, згідно Додаткових угод та Специфікацій до Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

01.02.2024 сторонами укладено Специфікацію №1 до договору поставки №6-24 від 01.02.2024 про наступне:

1.Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах визначених в цій Специфікації: Пшениця 4-го класу, українського походження у кількості 5 000 тон за ціною 883 грн./тон на загальну суму 5 033 100 грн.

2. Загальна вартість Товару за цією Специфікацією складає: 5 033 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 618 100,00 грн.

3.Базисна умова постачання Товару: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, 1В.

4.Постачальник зобов'язаний передати Товар, що відповідає вимогам якості відповідно до ДСТУ 4525:2006, а саме: натура - не менше 730 г/л, вологість - макс. 14,0 %, сміттєва домішка - 3,0%, вміст ГМО та амброзії не допускається

5.Оплата Товару буде здійснюватися Покупцем згідно із наступним графіком: Покупець оплачує 100% вартості кожної окремої партії Товару на поточний рахунок Постачальника протягом 45 днів - за умови отримання Покупцем від Постачальника рахунку-фактури, видаткових накладних, після розвантаження Товару.

6.Постачальник зобов'язується передати визначену кількість Товару у власність Покупця згідно із наступним графіком поставки: 5 000,00 МТ (+/- 10 %) протягом періоду з 01.02.2024 р. по 31.03.2024 р. (обидві дати включно).

7.Постачальник повинен передати Покупцю або вказаному Покупцем перевізнику документи, які супроводжують Товар, а саме: рахунок-фактуру; видаткові накладні.

08.02.2024 сторонами укладено Специфікацію №2 до договору поставки №6-24 від 01.02.2024 про наступне:

1.Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах визначених в цій Специфікації: Пшениця, українського походження у кількості 10 000 тон за ціною 703 грн./тон на загальну суму 8 014 200 грн.

2. Загальна вартість Товару за цією Специфікацією складає: 8 014 200 грн., в т.ч. ПДВ 984 200 грн.

6.Постачальник зобов'язується передати визначену кількість Товару у власність Покупця згідно із наступним графіком поставки: 10 000,00 МТ (+/- 10 %) протягом періоду з 08.02.2024 р. по 31.03.2024 р. (обидві дати включно).

09.02.2024 сторонами укладено Специфікацію №3 до договору поставки №6-24 від 01.02.2024 про наступне:

2. Загальна вартість Товару за цією Специфікацією складає: 8 014 200 грн., в т.ч. ПДВ 984 200 грн.

6.Постачальник зобов'язується передати визначену кількість Товару у власність Покупця згідно із наступним графіком поставки: 10 000,00 МТ (+/- 10 %) протягом періоду з 09.02.2024 р. по 31.03.2024 р. (обидві дати включно).

На виконання договору №6-24 відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар (пшениця) на загальну суму 21 061 500 грн. згідно підписаних сторонами та скріплених печатками сторін видаткових накладних: від 01.02.2024 №№ 9-27; від 02.02.2024 №№ 38-57; від 05.02.2024 №№ 63-81, від 06.02.2024 №№ 82-100; від 07.02.2024 №№ 388-407; від 08.02.2024 №№ 408-414, 435-447; від 09.02.2024 №№ 448-466; від 12.02.2024 №№ 467-485; від 13.02.2024 №№ 883-901; від 14.02.2024 №№ 944-963; 15.02.2024 №№ 964-1008; від 15.02.2024 №№ 415-434, 625-638, 859-868; від 16.02.2024 №№ 1009-1051; від 16.02.2024 №№ 1052-1096; від 19.02.2024 №№ 1170-1214; від 19.02.2024 №1255-1297; від 20.02.2024 №№ 1298-1341; від 20.02.2024 №1381-1425; від 21.02.2024 №1426-1468; від 21.02.2024 №№ 1509-1551; від 22.02.2024 №№ 1552-1596; від 22.02.2024 №№ 1634-1677; від 23.02.2024 №1678-1720; від 23.02.2024 №№ 1765-1806; від 26.02.2024 №№ 1900-1942; від 26.02.2024 №№ 2019-2060; від 27.02.2024 №№ 2061-2103; від 27.02.2024 №№ 2179-2221.

На підставі вказаних видаткових накладних відповідачем-2 було подано на реєстрацію відповідні податкові накладні №13 від 01.02.2024, №14 від 02.02.2024, №15 від 05.02.2024, №16 від 06.02.2024, №17 від 07.02.2024, №18 від 08.02.2024, №19 від 09.02.2024, №20 від 12.02.2024, №21 від 13.02.2024, №22 від 14.02.2024, №25 від 15.02.2024, №26 від 16.02.2024, №27 від 19.02.2024, №28 від 20.02.2024, №29 від 21.02.2024, №30 від 22.02.2024, №31 від 26.02.2024, № 32 від 23.02.2024, №33 від 27.02.2024, №64 від 15.02.2024, №65 від 16.02.2024, №66 від 19.02.2024, № 67 від 20.02.2024, №68 від 21.02.2024, №69 від 22.02.2024, №70 від 23.02.2024, №71 від 26.02.2024, №72 від 27.02.2024.

Вказані видаткові накладні було зареєстровано податковим органом в ЄРПН відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій про реєстрацію податкових накладних.

Товар, поставлений за договором №6-24 від 01.02.2024 у кількості 25 000 тон перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача-2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В, на підставі договору складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 та акту приймання-передачі №1 від 01.12.2024 за договором складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024.

01.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» (Постачальник, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» (Покупець, відповідач-1) укладений договір поставки №7-24, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, та доставити у місце визначене Покупцем сільськогосподарську продукцію, а саме: Соєві боби, українського походження (надалі іменується «Товар»).

Відповідно до п.3.1 договору №7-24 ціна Товару за одиницю виміру та загальна вартість Товару зазначається в додаткових угодах до Договору або Специфікаціях, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.3.2 договору №7-24 сума Договору становить вартість поставленого Товару протягом строку дії Договору, відповідно до додаткових угод до Договору, Специфікацій, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі Товару.

Відповідно до п.4.1 договору №7-24 Постачальник зобов'язується у строк, визначений в додаткових угодах до Договору та/або Специфікаціях, передати у власність Покупця Товар.

Згідно з п.п.4.2-4.5 договору №7-24 у строки, які будуть визначені Сторонами в окремих додаткових угодах та/або Специфікаціях, Постачальник зобов'язується доставити та вивантажити Товар на адресу, яка буде вказана Покупцем. Витрати на транспортування до місця доставки та вивантаження Товару покладаються на Постачальника.

Відповідно до п.4.6 договору №7-24 поставка Товару підтверджується та супроводжується наступними документами:

а) видатковою накладною;

в) товаро-транспортними накладними, виписаними на кожний автомобіль/причеп автомобіля/залізничний вагон.

Відповідно до п.5.1 договору №7-24 оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку Постачальника в наступному порядку:

Згідно з п.5.2 договору №7-24 оплата за Товар вважається здійсненою в момент списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.

Відповідно до п.5.5 договору №7-24 підставою для розрахунків є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування та ідентифікаційний код Постачальника, назва і номер документу (форми), дату складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий оригінальний (не факсимільний та не сканований) підпис чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, завірені печаткою підприємства (у випадку наявності).

Згідно з п.7.1 договору №7-24 Покупець зобов'язується вчасно прийняти і оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.7.2 договору №7-24 Постачальник зобов'язується вчасно передати Товар у власність Покупця, доставити та вивантажити Товар, та надати Покупцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати доставки Товару повний пакет оригіналів документів, які підтверджують та супроводжують поставку Товару відповідно до розділу 4 Договору,

Згідно з п.10.2 договору №7-24 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення печатками (у випадку наявності) обох Сторін і діє до 31 грудня 2024 р., але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, в тому числі грошових, згідно Додаткових угод та Специфікацій до Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

01.02.2024 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №7-24 від 01.02.2024, згідно з якою сторони дійшли згоди п.4.1 договору викласти в наступній редакції:

« 4.1. Постачальник зобов'язується у строк, визначений в додаткових угодах до Договору та/або Специфікаціях, передати у власність Покупця Товар.

Між Сторонами погоджено, що поставка та передача Товару у власність Покупця здійснюється на складі Постачальника, та оформлюється видатковою накладною.

Адреса складу Постачальника: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова 1В.»

01.02.2024 сторонами укладено Специфікацію №1 до договору поставки №7-24 від 01.02.2024 про наступне:

1.Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах визначених в цій Специфікації: Соєві боби, українського походження у кількості 30 000 тон за ціною 890 грн./тон на загальну суму 30 438 000 грн.

2. Загальна вартість Товару за цією Специфікацією складає: 30 438 000 грн., в т.ч. ПДВ 3 738 000 грн.

3.Базисна умова постачання Товару: Передача Товару Покупцю відбувається на складі Постачальника.

4.Постачальник зобов'язаний передати Товар, що відповідає вимогам якості відповідно до ДСТУ 4964:2006, а саме: білки - мін. 32%, основна 33%, вміст масла - мін. 19%, вологість - макс. 13%, домішка - макс. 2%.

6.Постачальник зобов'язується передати визначену кількість Товару у власність Покупця згідно із наступним графіком поставки: 30 000,00 МТ (+/- 10 %) протягом періоду з 01.02.2024 р. по 31.03.2024 р. (обидві дати включно).

На виконання договору №7-24 відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар (соєві боби) на загальну суму 30 438 000 грн. згідно підписаних сторонами та скріплених печатками сторін видаткових накладних від 01.02.2024 №№101-138, від 02.02.2024 №№139-177, від 05.02.2024 №№178-214, від 06.02.2024 №№215-253, від 07.02.2024 №№254-293, від 08.02.2024 №№308-347, від 09.02.2024 №№348-387, від 12.02.2024 №№517-532,849-858,869-882, від 13.02.2024 №№902-943, від 14.02.2024 №№488-541, від 15.02.2024 №№542-581, від 16.02.2024 №№582-624, від 17.02.2024 №№1101-1130, від 18.02.2024 №№1131-1169, від 19.02.2024 №№1215-1254, від 20.02.2024 №№1342-1380, від 21.02.2024 №№1469-1508, від 22.02.2024 №№1597-1633, від 23.02.2024 №№1721-1764, від 24.02.2024 №№1807-1843, від 25.02.2024 №№1844-1899, від 26.02.2024 №№1943-2018, від 27.02.2024 №№2104-2260, від 28.02.2024 №№2261-2335, від 29.02.2024 №№2336-2409.

На підставі вказаних видаткових накладних відповідачем-2 було подано на реєстрацію відповідні податкові накладні №34 від 01.02.2024, №35 від 02.02.2024, №36 від 05.02.2024, №37 від 06.02.2024, №38 від 07.02.2024, №39 від 08.02.2024, №40 від 09.02.2024, №41 від 12.02.2024, №42 від 13.02.2024, №43 від 14.02.2024, №44 від 15.02.2024, №45 від 16.02.2024, №46 від 19.02.2024, №48 від 20.02.2024, №47 від 21.02.2024, №49 від 22.02.2024, №50 від 23.02.2024, №51 від 24.02.2024, №52 від 25.02.2024, №53 від 26.02.2024, №54 від 27.02.2024, №55 від 28.02.2024, №56 від 29.02.2024, №62 від 29.02.2024, №58 від 18.02.2024, №57 від 17.02.2024, №59 від 26.02.2024, №63 від 25.02.2024, №60 від 27.02.2024, №61 від 28.02.2024, №74 від 27.02.2024.

В подальшому частину отриманого товару (соєві боби) у кількості 5080,730 тонн було реалізовано ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» за кордон в режимі експорт, про що в матеріалах справи наявна відповідна митна декларація №24UA500390002126U5 від 11.03.2024.

Частину товару у кількості 10 000 тонн було поставлено відповідачем-1 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС» за укладеним з останнім договором поставки №2706-4С від 27.06.2024, за умовами якого ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» як Постачальник зобов'язався передати у власність ТОВ «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС» як Покупця, та доставити у місце визначене Покупцем сільськогосподарську продукцію, а саме: Соєві боби, українського походження.

Відповідно до Специфікації №1 від 27.06.2024 до договору поставки №2706-4С від 27.06.2024 Постачальник передає у власність Покупця наступний товар: Соєві боби, українського походження у кількості 10 000 тон загальною вартістю 61 674 000 грн.

На виконання укладеного між ТОВ «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС» та ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» договору поставки №2706-4С від 27.06.2024 було поставлено товар за видатковими накладними: №2 від 11.07.2024, №3 від 12.07.2024, №4 від 13.07.2024, №5 від 14.07.2024, №6 від 15.07.2024, №7 від 16.07.2024, №8 від 17.07.2024, №9 від 18.07.2024, №10 від 19.07.2024, №11 від 20.07.2024.

На підставі вказаних видаткових накладних відповідачем-1 було подано на реєстрацію податкові накладні №1 від 11.07.2024, №2 від 12.07.2024, №3 від 13.07.2024, №4 від 14.07.2024 р., №5 від 15.07.2024, №6 від 16.07.2024, №7 від 17.07.2024, №8 від 18.07.2024, №9 від 19.07.2024, №10 від 20.07.2024.

Реєстрація поданих відповідачем-1 вищевказаних податкових накладних на адресу ТОВ «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС» була зупинена, оскільки складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З наявного в матеріалах справи рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №97016 від 13.08.2024 вбачається прийняття рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванвок Делайт» п.8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням операції, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, зокрема, придбання у період з 15.02.2024 по 13.08.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» (податковий номер 38530617).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/26456/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії:

- Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

- Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 11606646/44976651 від 08.08.2024, № 116006653/44976651 від 08.08.2024, № 11606652/44976651 від 08.08.2024, № 11606651/44976651 від 08.08.2024, № 11606655/44976651 від 08.08.2024, № 11606647/44976651 від 08.08.2024, № 11606654/44976651 від 08.08.2024, № 11606650/44976651 від 08.08.2024, № 11606649/44976651 від 08.08.2024, № 11606648/44976651 від 08.08.2024.

- Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 11.07.2024, № 2 від 12.07.2024, № 3 від 13.07.2024, № 4 від 14.07.2024, № 5 від 15.07.2024, № 6 від 16.07.2024, № 7 від 17.07.2024, № 8 від 18.07.2024, № 9 від 19.07.2024, № 10 від 10.07.2024 датою їх подання.

- Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 97016 від 13.08.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

- Зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

- Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» сплачений судовий збір у розмірі 33308 грн.

Решта товару, поставленого за договором №7-24 від 01.02.2024 у кількості 14 919,270 тон перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача-2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В, на підставі договору складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 та акту приймання-передачі №2 від 01.12.2024 за договором складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024.

У листі від 17.09.2024 №35668/6/15-32-05-07-06 позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» та просив надати інформацію щодо руху коштів по банківському рахунку НОМЕР_2 в період 11.07.2024 по 20.07.2024 із контрагентом ТОВ «Ванвок Делайт» - ТОВ «Елеватор Торг Сервіс».

У відповідь на вказаний лист АТ «Ощадбанк» листом від 02.10.2024 №46/12-06/123714/2024 повідомлено, що в АТ «Ощадбанк» відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.

У листі від 07.11.2024 №23469/5/15-32-05-07-05 позивач звернувся до Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області та просив надати інформацію стосовно наявності кримінальних проваджень відносно ТОВ «Ванвок Делайт» (код ЄДРПОУ 44976651) та його посадових осіб.

У відповідь на вказаний запит Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки в Одеській області у листі від 06.12.2024 №23.13-03.5/9495-24 повідомлено, що Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024160000000071 від 09.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.212, ч.1 ст.364, ч.2 ст.205-1 КК України, в рамках якого досліджується дотримання вимог діючого законодавства службовими особами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійснені експортних операцій, у тому числі ТОВ «Ванвок Делайт». На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та оцінка діям посадових осіб ТОВ «Ванвок Делайт» буде надана за результатами всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження.

У листі від 28.11.2024 №44130/6/15-32-05-01-06 позивач просив ТОВ «Харківський завод «Полімерконтейннер» надати інформацію щодо надання об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А, у власність, володіння чи на підставі іншого права розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ», чи іншим суб'єктам господарювання із посиланням на те, що відповідно до фактичних обставин та моніторингу наданих до контролюючого органу документів встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» у своїй господарській діяльності з 2021 року використовує склад за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А, який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з 13.03.2019 по 12.02.2024 належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕИНЕР».

ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕИНЕР» у відповідь на вказаний запит позивача повідомив, що зазначені у запиті нежитлові приміщення за адресою: «Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31Л» підприємству не належать і жодна інформація про власників чи користувачів нерухомого майна за цією адресою у підприємства відсутня. Разом з тим, ТОВ «Харківський завод» Полімерконтейнер» є власником нежитлових приміщень по вулиці Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31 у м. Харкові. Однак, ані ТОВ «ГК «СВІТОЧ», ані іншим суб'єктам господарюванні, зазначеним у запиті, ТОВ «Харківський завод» Полімерконтейнер» не передавало не у власність, не в користування чи на підставі будь-якого іншого права розпорядження жодне з належних нашому підприємству нежитлових приміщень.

У листі №44129/6/15-32-05-01-06 від 28.11.2024 позивач просив Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Київський інноваційний технологічний парк» надати інформацію та її документальне підтвердження щодо надання вказаних у запиті об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою м. Київ, Печерський район, Набережно-Печерська дорога, будинок 11-Б, у власність, володіння чи на підставі іншого права розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ», чи іншим суб'єктам господарювання із посиланням на те, що відповідно до фактичних обставин та моніторингу наданих до контролюючого органу документів встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» з 2022 року використовує нежитлові будівлі та споруди (склад) за адресою м. Київ, Печерський район, Набережно- Печерська дорога, будинок 11-Б на підставі договору оренди, які відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна належать на праві власності Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Київський інноваційний технологічний парк».

У відповідь на вказаний запит позивача АТ «ЗНВКІФ «КІТ ПАРК» листом від 20.12.2024 №1/201224 повідомило, що зазначені у запиті об'єкти нерухомого майна дійсно належать Фонду на праві власності, однак Фонд не надав (не передавав) у володіння, користування, розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ» належні Фонду на праві власності об'єкти нерухомого майна, жодних договірних та інших відносин між Фондом і ТОВ «ГК «СВІТОЧ» немає.

У листі від 25.12.2024 №48174/6/15-32-05-07-06 позивач просив АТ «Банк Українскьий Капітал» надати відомості щодо дати відкриття та закриття банківського рахунку ТОВ «ГК «Світоч» (код ЄДРПОУ 38530617) НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк Українскьий Капітал».

У відповідь на вказаний лист АТ «Банк Українскьий Капітал» листом від 03.01.2025 повідомило, що дата відкриття рахунку НОМЕР_1 - 20.01.2022, рахунок закритий 25.12.2023.

Позивачем також надано до суду:

- Баланс підприємства ТОВ «Ванвок Делайт» за період з 01.07.2023 по 09.09.2024

- Узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» за звітні періоди декларування ПДВ з 01.01.2021 по 09.09.2024 , із зазначенням про її складення ГУ ДПС у Харківській області, проте не підписана вказаними в документів посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області.

- Акт ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2023 №437/20-40-09-02-05/38530617 «Про неможливість проведення перевірки у звязку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» (податковий номе 38530617) за місцезнаходженням», за підписом головних державних інспекторів відділу контролю за виробництвом і обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області Бордунова О.М. та Страхової К.С.

Висновки суду.

Із врахуванням прийняття господарським судом до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову за вх.№23565/25 від 25.07.2025, предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів поставки №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024 щодо постачання товарів/послуг, укладених між ТОВ «ВАНВОК ДЕЛАЙТ» та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ» СВІТОЧ».

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину - є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому господарський суд зауважує, що позивачем у справі про визнання договору недійсним може бути не тільки сторона (учасник) спірного правочину, але й інша особа, яка повинна довести суду належними та допустимими доказами факт порушення оспорюваним правочином її прав та охоронюваних законом інтересів, а суд в такому випадку повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до підп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України , контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп. 41.1.1. п.41.1 ст. 41 ПК України).

Тобто, позивач наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними правочинів, оскільки обґрунтуванням даного позову є порушення відповідачами ст.228 ЦК України, а саме: укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, неправомірне віднесення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту, та фактично є фіктивним.

Таким чином, на позивача, який не є стороною оспорюваних договорів №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024, покладається обов'язок доказування того, що цими договорами порушені інтереси держави та суспільства.

При цьому господарським судом також враховано наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.02.2024 у справі №580/4531/23 зазначила, що між сторонами оспорюваного договору, а також між ними й позивачем немає відносин влади та підпорядкування у спірних правовідносинах з його укладення чи виконання, зміст цього правочину не визначає прав та обов'язків його учасників у публічно-правовій сфері, саме тому, заявляючи позов про визнання недійсним договору й застосування наслідків його недійсності, ГУ ДПС втручається у сферу приватноправових відносин, що склалися між відповідачами на принципах свободи вибору контрагентів і свободи договору. Зазначеного достатньо для висновку про те, що спір у цій справі не належить до публічно-правових з огляду на приватноправовий характер правовідносин стосовно укладення і виконання оспорюваного договору, у яких позивач контролюючий орган безпосередньо не здійснював владно-управлінських повноважень, та обраний ним спосіб захисту права/інтересу властивий саме приватноправовим правовідносинам визнання недійсним договору на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності, передбачених ч. 3 ст. 228 цього Кодексу.

У постанові від 08.05.2025 по справі №420/12471/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов'язані з реалізацією органами Державної податкової служби України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими.

Так у даній справі відсутній вирок суду, яким встановлено, що відповідачами не здійснювалась господарська діяльність, а тому спір у даній справі, із врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду відноситься до господарської юрисдикції.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У законодавстві відсутні визначення понять "інтерес" загалом та "інтерес держави і суспільства" зокрема. Законодавство України не містить ані орієнтовного переліку сфер, у яких існують державні інтереси, ані критеріїв чи способів їх визначення.

Натомість, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 з'ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення у спорі необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави й суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін та в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 10.06.2021 у справі №910/10055/20 та від 16.06.2020 у справі №910/6271/17.

Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Так, 01.02.2024 між відповідачами укладений договір поставки №6-24, за умовами якого відповідач-2 зобов'язався передати у власність відповідача-1, та доставити у місце визначене Покупцем сільськогосподарську продукцію, а саме: Пшениця, українського походження.

01.02.2024 між відповідачами укладений договір поставки №7-24, за умовами якого відповідач-2 зобов'язався передати у власність відповідача-1, та доставити у місце визначене Покупцем сільськогосподарську продукцію, а саме: Соєві боби, українського походження.

Господарський суд, дослідивши зміст оспорюваних договорів поставки №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024, дійшов висновку, що оспорювані договори містять всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: предмет та умови поставки (продажу), кількість, якість та ціну товару, порядок розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами ст. 638, 647, 655, 656, 712 ЦК України та містять підписи керівників сторін та скріплені печатками товариств.

Отже на час укладення оспорюваних правочинів сторони досягли взаємної згоди щодо усіх істотних умов правочину, та вказані договори були укладені відповідно до вимог законодавства, та в подальшому мали своїм наслідком поставку товару.

За посиланнями позивача оспорювані правочині мають ознаки фіктивності, оскільки сторони не мали на меті реальне виконання договору поставки, про що свідчать відсутність відомостей про походження товару, відсутність у відповідача-2 трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, відсутність земельних ділянок, відсутність договорів із постачальниками ТОВ «ГК «СВІТОЧ» із закупівлі товару, відсутність відповідача-2 за юридичною адресою, відсутність інформації про транспортування, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відповідача-2, здійснення відповідачем-2 господарської діяльності після закриття банківського рахунку НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Банк Український капітал», внесення відповідачем-2 неправдивих відомостей до Державних реєстрів рухомого та нерухомого майна.

Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, «для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.»

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2024 у справі №910/11291/23 виснував, що фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, у т.ч. нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчиняли ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Так, як вище встановлено господарським судом, у даному випадку на підтвердження виконання умов договорів поставки товару в матеріалах справи наявні видаткові накладні, підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

З вказаних видаткових накладних вбачається, що на виконання договору №6-24 відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар (пшениця) на загальну суму 21 061 500 грн., на виконання договору №7-24 відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар (соєві боби) на загальну суму 30 438 000 грн.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Відсутність певного документу за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 904/887/18).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Системний аналіз Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні ст.73 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій. Тобто в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

За своєю правовою природою видаткові накладні посвідчують виконання зобов'язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, складених сторонами на виконання оспорюваних договорів поставки останні містять найменування товару, кількість, ціну без ПДВ, загальну вартість з урахуванням ПДВ, реквізити постачальника, найменування покупця, підписи уповноважених осіб та відтиски печаток підприємств.

Доказів підробки вказаних видаткових накладних позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які містять підписи уповноважених осіб продавця та покупця, відтиски їх печаток, впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів сторін договорів та свідчать про участь останніх у господарських операціях, а отже, вказані документи є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.76,77 ГПК України, що підтверджують настання реальних наслідків від виконання сторонами умов договорів поставки.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Так, як вище встановлено господарським судом, на підставі видаткових накладних за договором №6-24 відповідачем-2 було подано на реєстрацію відповідні податкові накладні №13 від 01.02.2024, №14 від 02.02.2024, №15 від 05.02.2024, №16 від 06.02.2024, №17 від 07.02.2024, №18 від 08.02.2024, №19 від 09.02.2024, №20 від 12.02.2024, №21 від 13.02.2024, №22 від 14.02.2024, №25 від 15.02.2024, №26 від 16.02.2024, №27 від 19.02.2024, №28 від 20.02.2024, №29 від 21.02.2024, №30 від 22.02.2024, №31 від 26.02.2024, № 32 від 23.02.2024, №33 від 27.02.2024, №64 від 15.02.2024, №65 від 16.02.2024, №66 від 19.02.2024, № 67 від 20.02.2024, №68 від 21.02.2024, №69 від 22.02.2024, №70 від 23.02.2024, №71 від 26.02.2024, №72 від 27.02.2024; на підставі видаткових накладних за договором №7-24 відповідачем-2 подано на реєстрацію відповідні податкові накладні №34 від 01.02.2024, №35 від 02.02.2024, №36 від 05.02.2024, №37 від 06.02.2024, №38 від 07.02.2024, №39 від 08.02.2024, №40 від 09.02.2024, №41 від 12.02.2024, №42 від 13.02.2024, №43 від 14.02.2024, №44 від 15.02.2024, №45 від 16.02.2024, №46 від 19.02.2024, №48 від 20.02.2024, №47 від 21.02.2024, №49 від 22.02.2024, №50 від 23.02.2024, №51 від 24.02.2024, №52 від 25.02.2024, №53 від 26.02.2024, №54 від 27.02.2024, №55 від 28.02.2024, №56 від 29.02.2024, №62 від 29.02.2024, №58 від 18.02.2024, №57 від 17.02.2024, №59 від 26.02.2024, №63 від 25.02.2024, №60 від 27.02.2024, №61 від 28.02.2024, №74 від 27.02.2024, які було зареєстровано податковим органом в ЄРПН відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій про реєстрацію податкових накладних.

За змістом п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, під час реєстрації вищевказаних податкових накладних контролюючим органом не було виявлено підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Господарський суд також зауважує, що наявність відповідних обставин та підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц).

Враховуючи викладене, посилання позивача на відсутність доказів перевезення товару (відсутня інформації про транспортування, а саме наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні) фактично стосуються порядку виконання договорів, а не наявності підстав для його недійсності, зокрема, нереальності господарських операцій між відповідачами.

Водночас за умовами оспорюваних договорів із врахуванням наявних в матеріалах справи специфікацій до них передача товару від відповідача-2 до відповідача-1 відбувалась на складі відповідача-2.

Посилання позивача на відсутність трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, відсутність інформації про власні або орендовані фонди та відсутність необхідних матеріальних та продовольчих ресурсів у відповідача-2 для постачання саме сільськогосподарської продукції господарським судом не приймаються до уваги, оскільки такі посилання не підтверджені належними та допустимими доказами.

Наявні в матеріалах справи листи ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕИНЕР» та АТ «ЗНВКІФ «КІТ ПАРК», надані у відповідь на запити позивача, самі по собі не свідчать про відсутність в користуванні/розпорядженні відповідачем-2 іншого, відмінного від зазначеного у запитах, нерухомого майна.

При цьому обставини належного оформлення відповідачем-2 трудових відносин та правочинів/реєстрації/користування тощо щодо рухомого та нерухомого майна не є предметом спору у даній справі.

Посилання позивача на відсутність відповідача-2 за юридичною адресою господарський суд не приймає до уваги з огляду на те, що сама по собі відсутність за юридичною адресою не свідчить про фіктивність правочинів з поставки товару.

Посилання позивача на закриття відповідачем-2 банківського рахунку НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Банк Український капітал» 25.12.2023, тобто до укладання оспорюваних правочинів, господарський суд не приймає до уваги з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів взагалі відсутності у відповідача-2 банківських рахунків в інших банківських установах.

При цьому господарський суд зауважує, що позивачем не заперечується факту проведення оплат за договорами, а лише зазначається про закриття рахунку ТОВ «ГК «СВІТОЧ» до укладання сторонами договорів на здійснення господарських операцій.

Невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.06.2021 у справі № 922/2495/21).

Господарським судом також враховано, що за встановлених вище обставин, товар, який було поставлено:

- за договором №6-24 від 01.02.2024 у кількості 25 000 тон перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача-2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В, на підставі договору складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 та акту приймання-передачі №1 від 01.12.2024;

- за договором №7-24 від 01.02.2024, в подальшому був частково реалізований відповідачем-1, а саме:

1) частину товару (соєві боби) у кількості 5080,730 тонн було реалізовано відповідачем-1 за кордон в режимі експорт, про що в матеріалах справи наявна відповідна митна декларація №24UA500390002126U5 від 11.03.2024;

2) частину товару у кількості 10 000 тонн було поставлено відповідачем-1 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ТОРГ СЕРВІС» за укладеним з останнім договором поставки №2706-4С від 27.06.2024, згідно видаткових накладних №2 від 11.07.2024, №3 від 12.07.2024, №4 від 13.07.2024, №5 від 14.07.2024, №6 від 15.07.2024, №7 від 16.07.2024, №8 від 17.07.2024, №9 від 18.07.2024, №10 від 19.07.2024, №11 від 20.07.2024.

- решта поставленого за договором №7-24 від 01.02.2024 товару у кількості 14 919,270 тон перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача-2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В, на підставі договору складського відповідального зберігання зерна №47 від 01.12.2024 та акту приймання-передачі №2 від 01.12.2024.

Вказане також спростовує посилання позивача на нереальність господарських операцій між відповідачами за оспорюваними договорами.

Більш того, фактично на підтвердження посилань про не здійснення господарської діяльності та відсутність проведення відповідних господарських операцій за оспорюваними договорами, зокрема відсутність достатніх трудових та матеріальних ресурсів, позивачем до матеріалів справи надано лише:

- лист Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки в Одеській області від 06.12.2024 №23.13-03.5/9495-24, в якому повідомлено, що Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024160000000071 від 09.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.212, ч.1 ст.364, ч.2 ст.205-1 КК України, в рамках якого досліджується дотримання вимог діючого законодавства службовими особами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійснені експортних операцій, у тому числі ТОВ «Ванвок Делайт». На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та оцінка діям посадових осіб ТОВ «Ванвок Делайт» буде надана за результатами всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження;

- акт ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2023 « 437/20-40-09-02-05/38530617 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» за місцезнаходженням», за підписом головних державних інспекторів відділу контролю за виробництвом і обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області Бордунова О.М. та Страхової К.С.;

- Баланс підприємства ТОВ «Ванвок Делайт» за період з 01.07.2023 по 09.09.2024;

- узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» за звітні періоди декларування ПДВ з 01.01.2021 по 09.09.2024 , із зазначенням про її складення ГУ ДПС у Харківській області, проте не підписана вказаними в документів посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області.

Між тим, вказані докази не можуть бути прийняті судом як належні на підтвердження посилань про не здійснення господарської діяльності та відсутність проведення відповідних господарських операцій за оспорюваними договорами, оскільки:

- лист Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки в Одеській області від 06.12.2024 №23.13-03.5/9495-24 свідчить лише про наявне кримінальне провадження, проте не містить відомостей про прийняте рішення відповідно до вимог КПК України, а тому в силу положень ст.62 Конституції України не може були прийняте в якості належного та допустимого доказу;

- акт ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2023 « 437/20-40-09-02-05/38530617 складений ще до укладання оспорюваних договорів, та сам по собі не містить жодної інформації про будь-які порушення відповідача-2; більш того, перевірка проводилась щодо підакцизних товарів.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №520/4882/23 вказав, що встановлене у ПК України правове регулювання слід тлумачити так, що за наявності визначених у статті 78 ПК України підстав, контролюючий орган може провести або документальну позапланову виїзну перевірку, або ж документальну позапланову невиїзну перевірку. Зазначене свідчить про наявність у контролюючого органу певної свободи розсуду. Оскільки у статті 78 ПКУ законодавець не встановив конкретного виду документальної позапланової перевірки (виїзної або невиїзної), який має бути проведений за наявності підстав, вказаних у цій нормі, то такий вибір є виключною компетенцією контролюючого органу і ані платник податків, ані суд не має повноважень в таку втручатися.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та до суду не надані докази проведення податковим органом відповідної перевірки підприємства відповідача-2.

Відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з п.п.83.1.2 п.83.1 ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2023 у справі №813/4501/13-а зазначено, що узагальнена податкова інформація, зроблена за результатами податкового контролю щодо господарської діяльності контрагентів платника, має лише інформативний характер. Така інформація не відповідає критерію юридичної значущості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки сама собою не доводить і не може свідчити про наявність податкових правопорушень саме підприємством.

За таких обставин, наявна в матеріалах справи узагальнена податкова інформація не є самостійним документом, а лише може бути використана під час проведення перевірок, в свою чергу належним доказом встановлення порушень є акт перевірки, якого не було надано до матеріалів справи.

Наявний в матеріалах справи баланс підприємства ТОВ «Ванвок Делайт» за період з 01.07.2023 по 09.09.2024 сам по собі не є доказом фіктивності оспорюваних правочинів, адже не містить жодної інформації на підтвердження посилань позивача щодо нереальності господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи, що позивачем не доведено фіктивності оспорюваних правочинів, неможливості реального здійснення ТОВ «ГК «СВІТОЧ» господарських операцій щодо поставки товарів ТОВ «Ванвок Делайт» та відповідно здійснення ТОВ «ГК «СВІТОЧ» діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів поставки №6-24 від 01.02.2024 та №7-24 від 01.02.2024 як таких, що суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ванвок Делайт» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Світоч» про визнання недійсними договорів у справі №916/1480/25.

2.Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26.01.2026.

Суддя Г.Є. Смелянець

Попередній документ

133554869

Наступний документ

133554871

Інформація про рішення:

№ рішення:	133554870
№ справи:	916/1480/25
Дата рішення:	14.01.2026
Дата публікації:	27.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (26.02.2026)
Дата надходження:	11.02.2026
Предмет позову:	про визнання договору недійсним та застосування принципу двосторонньої реституції

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

21.05.2025 10:15	Господарський суд Одеської області
04.06.2025 09:45	Господарський суд Одеської області
07.07.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
21.07.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
04.08.2025 16:20	Господарський суд Одеської області
18.08.2025 14:45	Господарський суд Одеської області
15.09.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
13.10.2025 16:15	Господарський суд Одеської області
05.11.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
26.11.2025 12:00	Господарський суд Одеської області
08.12.2025 15:45	Господарський суд Одеської області
22.12.2025 14:20	Господарський суд Одеської області
14.01.2026 14:30	Господарський суд Одеської області