вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3323/25
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Легейди Константіна Едуардовича, с. Стоянка, Київська область, Бучанський район
про стягнення заборгованості
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» б/н від 29.10.2025 року (вх. №7667 від 29.10.2025) (далі - позивач) до Фізичної особи підприємця Легейди Константіна Едуардовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №495006-КC-001 від 02.04.2024 року у сумі 20891,81 грн., з яких 9554,96 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 11336,85 грн. прострочених платежів по процентам.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3323/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); клопотання позивача про витребування у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» доказів задоволено; витребувано у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію, чи випускалася банківська карта № НОМЕР_1 (та відкриття під неї банківського рахунку) на ім'я Легейда Константін Едуардович (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківський картці № НОМЕР_1 за період з 02.04.2024 (дата видачі кредиту) по 17.09.2024 (дата закінчення терміну кредитування).
До суду від АТ «Райффайзен Банк» на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2025 року надійшов лист №81-15-9/14236-БТ від 10.11.2025 (вх. №7028/25 від 17.11.2025).
До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.11.2025 року (вх. №16305/25 від 21.11.2025). Крім того, у поданому відзиві відповідач просить суд поновити строк на подачу даного відзиву.
Розглянувши клопотання відповідача, яке міститься у відзиві про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 119 Господарського кодексу України (далі - ГПК України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Пропуск строку, встановленого судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В обґрунтування поновлення відповідачу строку на подачу відзиву, останній посилається на те, що, відповідачем, реалізуючи своє право на отримання професійної правничої допомоги, звернувся за правовою допомогою, що вплинуло на терміни подачі відзиву. Враховуючи, зазначене, відповідач просить суд, поновити строк на подачу відзиву на позов.
Так, для забезпечення принципу рівності та змагальності для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подачу відзиву на позов та прийняти поданий відзив.
Статтею 7 ГПК України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Враховуючи наведене, для забезпечення принципу рівності та змагальності для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подачу відзиву на позов та прийняти поданий відзив до розгляду.
До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 21.11.2025 року (вх. №16338/25 від 21.11.2025).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (за договором - Кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Легейдою Константіном Едуардовичем (за договором - Позичальник) 02.04.2024 року укладено Договір №495006-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивачем 02.04.2024 року направлено Фізичній особі - підприємцю Легейді Константіну Едуардовичу, пропозицію (оферту) укласти Договір №495006-КС-001 про надання кредиту.
02.04.2024 року Фізична особа - підприємець Легейда Константін Едуардович, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №495006-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Фізичній особі - підприємцю Легейді Константіну Едуардовичу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3293, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, позивач зазначає, що 02.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою -підприємцем Легейдою Константіном Едуардовичем укладено Договір №495006-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі -Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом- Договір).
Згідно з умовами Договору, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,150125 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Договору встановлено графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Позивач зазначає, що ним свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі та надано Позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином виконав частково, сплативши кошти на загальну суму 15568,59 грн. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 20891,81 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 9554,96 грн. та заборгованості з прострочених платежів по процентах у сумі 11336,85 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дій, а саме, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. Позивачем не надано суду доказів проведення ідентифікації ФОП Легейди К.Е. при вході в особистий кабінет, в тому числі, шляхом перевірки правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. До позовної заяви не надано доказів, на підтвердження що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Договір №495006-КC-001 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту не міститься даних, стосовно одноразового ідентифікатора, яким повинен був підписаний вказаний Договір. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких даних, стосовно одноразового ідентифікатора, яким повинен був підписаний Договір та доказів, які свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Зі слів відповідача, не є належним посилання на візуальну форму послідовності дій Клієнта на кредит №495006-КC-001, оскільки, це інформація надана самим позивачем та яка не містить доказів підписання відповідачем кредитного договору. Оригіналів електронних доказів на підтвердження викладених у позові обставин між сторонами договору про надання кредиту №495006-КC-001 від 02.04.2024, зокрема щодо виконання сторонами дій, вказаних у візуальній формі послідовності дій клієнта позивачем не надано, як не надано доказів перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 12000,00 грн., а надане позивачем підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів сформоване ТОВ «ПРОФІТГІД» не містить інформації про перерахування з банківського рахунку кредитора на рахунок позичальника кредитних коштів, а довідка ТОВ «ПРОФІТГІД» про здійснення переказів не є платіжним інструментом. Також, зі слів відповідача, не надано доказів про відкриття рахунку та емітування картки на ім'я відповідача.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та Фізична особа-підприємець Легейда Константін Едуардович уклали Договір № 495006-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 02.04.2024, відповідно до п. 1. Якого, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн. (Дванадцять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір).
У п. 1 Договору сторонами узгоджено, що: строк кредиту: 24 тижнів; стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15012500, фіксована; комісія за надання Кредиту (далі- Комісія): 1800,00 грн.; загальний розмір наданого Кредиту: 12000,00 грн.; термін дії Договору до 17.09.2024 р.; Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 31200,00 грн.; цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом. Грошові кошти у Кредит надаються Позичальнику у порядку та у строки, передбачені Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Згідно п. 2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. Договору і розраховується в порядку, описаному нижче.
Відповідно до п. 2.1 Договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.
Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. До Договору, та до закінчення терміну дії Договору. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору. (п. 2.2 Договору).
Пунктом 3 Договору сторонами встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору. Позичальник зобов'язаний повертати Кредит, Проценти за користування Кредитом та Комісію у розмірах платежів та у терміни згідно графіку платежів, що передбачений цим пунктом Договору.
У п. 18 Договору містяться реквізити позичальника: Фізична особа-підприємець Легейда Константін Едуардович; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий 3247, 28.02.2024; РНОКПП НОМЕР_2 ; номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1; Засоби зв'язку з Позичальником: телефонний: 0632794471, електронний: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий: Київська обл., с. Стоянка, Бучанський район, вул. 21 км. Житомирського шосе, 3-Б, кв. 8.
Судом встановлено, що позивачем 02.04.2024 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №495006-КС-001 про надання кредиту. Відповідач 02.04.2024 року прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №495006-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3293, на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті та який відповідачем було введено/відправлено.
Таким чином, 02.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою - підприємцем Легейда Константін Едуардович укладено Договір № 495006-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як було зазначено вище, 02.04.2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №495006-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-3293, направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 , який вказано Позичальником в Заявці, електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Таким чином, одноразовий ідентифікатор, яким був підписаний Договір, відповідає приписам Закону України "Про електронну комерцію".
При цьому, суд зазначає, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а тому, суд дійшов висновку, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, постанові від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до абз. 2 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно Повідомлення Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 «Щодо порядку укладення електронного договору», зазначено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.
Суд звертає увагу відповідача, що Договір №495006-КС-001 від 02.04.2024 про надання кредиту укладений між сторонами, не є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, Договір №495006-КС-001 від 02.04.2024 про надання кредиту не було підписано відповідачем шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, оскільки, такий договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
На підтвердження підписання відповідачем Договору №495006-КС-001 від 02.04.2024 про надання кредиту одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» позивачем до позовної заяви додано Візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на сайті ТОВ «Бізнес Позика», з якої вбачається, що відповідач підписав Кредитний договір відповідним одноразовим ідентифікатором. Візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М.
При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника при укладенні кредитного договору відповідачем використано фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наданою позивачем до суду візуальною формою. Саме на цей номер телефону НОМЕР_3 було відправлено одноразовий ідентифікатор UA-3293, яким підписано Кредитний договір. При цьому, перед заповненням заявки та до укладання договору, відповідач самостійно ознайомився з інформацією про умови кредитування, розміщеною на сайті позивача за посиланням: bizpozyka.com. Матеріали справи не містять доказів щодо недостовірності наданих стороною позивача документів на підтвердження виникнення між сторонами кредитних зобов'язань, а також, можливості стороннього втручання та їх редагування.
Крім того, пунктом 6 Договору визначено, що Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням.
В п. 18 Кредитного договору зазначено адресу відповідача, його паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, які належать відповідачу, що останнім не спростовано та є підтвердженням здійсненою ним процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Суд також зазначає, що адреса електронної пошти була зазначена відповідачем під час укладення Кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця на підтвердження чого, до позовної заяви додано витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця "Анкета клієнта", у якому була зазначена адреса електронної пошти відповідача. Крім того, під час укладення Кредитного договору відповідач проходив відео-верифікацію, під час якої зазначив, що він самостійно подав заявку на отримання кредиту; надав повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з його зображенням та зображенням документів, що були пред'явлені ним під час здійснення відео-верифікації; підтвердив, що на нього не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначив свій номер телефону НОМЕР_3 ; зазначив номер свого паспорта ID картки № НОМЕР_4 ; зазначив свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданим до відповіді до відзиву відеозаписом.
Таким чином, посилання відповідача на те, що ним не укладався Кредитний договір №495006-КС-001 від 02.04.2024 не приймаються судом до уваги, оскільки, вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами Договору №495006-КС-001 від 02.04.2024 про надання кредиту, врахувавши, що підписання такого договору відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3293, що був направлений ФОП Легейдою К.Е. через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначений позичальником в анкеті особистого кабінету.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором кредиту.
Як визначено ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до інформації, наданої АТ «Райффійзен Банк» на виконання ухвали суду від 03.11.2025, зазначено, що на ім'я Легейди Константіна Ндуардовича в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , також, надано довідку про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_1 за період з 02.04.2024 по 17.09.2024.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де вказав номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
Відповідно до п. 1.4.7. Правил, заявник - фізична особа, що звертається до Кредитодавця з наміром отримання фінансової послуги.
Відповідно до п. 1.4.6. Правил, заявка - звернення Заявника до Кредитодавця, щодо наміру отримати кредит, та містить відомості та/або документи про Заявника та іншу інформацію, визначену Кредитодавцем.
Відповідно до п. 2.2. Правил, заявник перед заповненням Заявки та до укладання Договору має самостійно ознайомитись з інформацією в тому числі про наявні та можливі схеми кредитування у Кредитодавця, що розміщені на Сайті за посиланням: bizpozyka.com, tpozyka.com, getfin.com.ua.
Відповідно до п. 2.3. Правил, до укладення договору Заявник ознайомлюється та порівнює різні пропозиції Кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Згідно п. 2.11.1. Правил, заявка подається Заявником через Філію Кредитодавця, ІТС або заповнюється по телефону.
Згідно п. 2.13. Правил, при поданні Заявки Заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту. У разі використання електронної автентифікації Заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID), Заявник зобов'язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність.
Відповідно до п. 4.4.4. Правил, позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний(картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Так, номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором вказаний відповідачем під час укладення Кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця, що підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця "Анкета клієнта", відповідно до якого, відповідачем зазначено номер банківської картки № НОМЕР_1 для перерахування на неї кредитних коштів за Кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору 02.04.2024 Кредитодавець переказав на картку Позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 12000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», витягом з анкети клієнта ФОП Легейди К.Е.; а також випискою АТ «Райффайзен Банк» по картці № НОМЕР_1 за період з 26.11.2023 по 02.12.2023.
Як вказує позивач у позовній заяві, видача кредиту відповідачу здійснювалась позивачем через партнера - ТОВ «ПрофітГід», з яким позивачем було укладено Договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020.
На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за Кредитним договором в розмірі 12000,00 грн. позивачем надано довідку, сформовану в платіжній системі «Platon», та яка була надана позивачу посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020, згідно умов п. 1.1 якого, цей Договір регулює відносини Установи з Клієнтом, згідно з якими Установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів.
Також, до матеріалів справи додано оригінал довідки про перерахування коштів (файл з кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «ПрофітГід»). Зазначений доказ перерахування кредитних коштів у вигляді довідки з платіжної системи відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, є належним, допустимим та достатнім доказом перерахування кредитних коштів відповідачу за Кредитним договором.
Відповідач, в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснив часткову оплату на суму 15568,59 грн., що підтверджується Інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon.
При цьому, судом враховано, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №127/23910/14-ц).
Таким чином, станом на 22.10.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №495006-КС-001 про надання кредиту складає 20891,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 9554,96 грн., заборгованість з прострочених платежів по процентах - 11336,85 грн. Позивач на підтвердження своїх вимог надав розрахунок заборгованості, що у сукупності з іншими наявними у справі доказами, а саме, перерахування відповідачеві кредитних коштів, умови договору щодо порядку повернення кредитних коштів, підтверджує наявність заборгованості, що визначена у розрахунку, а саме, у загальній сумі 20891,81 грн.
Враховуючи зазначене вище, посилання відповідача на те, що розрахунок кредитної заборгованості не може підтверджувати суму заборгованості за кредитом без підтвердження первинними бухгалтерськими документами суд вважає необґрунтованими, оскільки, позивачем крім розрахунку кредитної заборгованості надано суду інші належні та допустимі докази щодо умов кредитування та суми заборгованості за кредитом, зокрема, угоди підписані відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», якими передбачені усі істотні умови договору, виписка з рахунку відповідача, з якої вбачається надходження коштів в обумовлених договором розмірах та розрахунок кредитної заборгованості, який відповідачем жодним чином не спростований.
Матеріали справи не містять доказів повернення позичальником кредиту та сплати процентів.
Відповідно до п. 1.1. Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - Правила) визначають порядок і умови надання ТОВ «БізнесПозика» (далі за текстом Кредитодавець») кредитів, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору (як визначено у пункті 1.43. Правил), а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і фізичною особою-підприємцем (далі за текстом Позичальник), які є сторонами Договору.
Для Договорів, що укладаються в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», ці Правила є невідємною частиною Договору (п. 1.3. Правил).
Згідно п. 2.1. Правил, кредит надається Позичальнику для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності.
Пунктом 2.8. Правил встановлено, що Договір може бути укладеним із Заявником, який відповідає наступним вимогам: Заявник зареєстрований фізичною особою-підприємцем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має повну цивільну дієздатність та правоздатність; має вік від 18 років до 75 років, є громадянином або іноземцем-резидентом України; має відповідний дійсний паспорт громадянина України або посвідку на постійне проживання в Україні; у разі відсутності у Заявника реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків з релігійних переконань повинна бути відповідна відмітка у паспорті, володіє відкритим на власне ім'я поточним (картковим) рахунком в банку-резиденті на території України, діє від власного імені, за власним інтересом, не отримує Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діє на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара).
Судом встановлено, що відповідно до п.18 Договору позичальником є Фізична особа-підприємець Легейда Константін Едуардович.
Відповідно до п. 1 Договору, цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.
Суд звертає увагу, що обставина переказу кредитних коштів на картку фізичної особи та їх подальше використання з цієї картки підтверджує факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором, укладеним з фізичною особою-підприємцем, та виникнення у відповідача обов'язку повернути позику та сплати відсотки за її користування.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Такими чином, між ТОВ "Бізнес позика" та Фізичною особою-підприємцем Легейдою Константіном Едуардовичем укладено договір, в якому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов для даного виду договорів.
У п. 3 Договору в сторони встановили графік платежів із погашення суми кредиту. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів визначено 17.09.2024.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а тому, заборгованість із простроченого кредиту (тіло кредиту) відповідача перед позивачем становить 9554,96грн.
Позивачем також нараховано відповідачу заборгованість за процентами в сумі 11336,85 грн.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору, кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору, стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15012500, фіксована.
Згідно п. 2 Кредитного договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.
Згідно п. 2.2. Кредитного договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору.
При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
Відповідно до п. 3 Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили орієнтований графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.
Суд перевіривши надані позивачем розрахунки процентів за користування кредитом у сумі 11336,85 грн. встановив, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.
Оскільки, відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, прострочених платежів по процентах, враховуючи, що строк оплати за договором настав, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості та враховуючи відсутність доказів оплати, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у сумі 9554,96 грн. та прострочених платежів по процентах у сумі 11336,85 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до Фізичної особи-підприємця Легейди Константіна Едуардовича про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Легейди Константіна Едуардовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 9554 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. заборгованості по тілу кредиту, 11336 (одинадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 85 коп. заборгованості з прострочених платежів по процентах та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць