ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа № 910/11736/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
про виправлення описки в рішенні та помилки у наказі
у справі № 910/11736/25
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 333336,60 грн.
Без виклику сторін
19.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про стягнення 333336,60 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.09.2023 по 31.07.2025 заборгованість відповідача з відшкодування земельного податку становить 13891,88 грн. Крім того, як вказує позивач, Договір оренди №3257 від 16.06.2020 припинив свою дію 14.06.2023, одна відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди та продовжує ним користуватись, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у сумі 319444,72 грн (за період з 01.01.2024 до 31.07.2025).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 відкрито провадження у справі №910/11736/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2025, позов задоволено повністю та стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» грошові кошти у розмірі 333336 грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 4000 грн 03 коп.
21.01.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11736/25 від 25.12.2025, яке набрало законної сили 15.01.2026 було видано відповідний наказ.
23.01.2026 від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшла заява про виправлення описки в рішенні та помилки у наказі.
Дослідивши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
За приписами частин 1, 3 статті 328, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Отже, наведеними процесуальними положеннями внормовано, що заява підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У частині 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Крім того, частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до частин 5, 6, 7, 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
У пункті 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Згідно із пунктом 36 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до інструкції, що міститься у Електронному суді, надсилання документів іншим учасникам здійснюється на етапі підписання документів, які відправляються до суду. На кроці «Підписати та відправити», після підписання, якщо хоч одна із сторін має кабінет Електронного суду та було вказано РНОКПП/ЄДРПОУ в розділі "Відповідач" або "Інші учасники", з'являється додаткове вікно надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін.
Також інструкцією визначено, що наявна можливість зняти відмітки (пункт 1) або натиснути кнопку «ПРОПУСТИТИ» (пункт 2). В такому випадку документи не будуть надіслані до електронного кабінету сторони, а будуть відправлені одразу в суд. Натисніть «НАДІСЛАТИ» (пункт 3) для доставлення документів до Електронних кабінетів відмічених сторін. Квитанції про доставлення будуть прикріплені до заяви та надіслані до суду.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При дослідженні доданих до заяви документів, судом було встановлено, що будь-які докази надсилання екземпляру заяви учасникам справи-відсутні, зокрема не надано квитанції про доставку документів до зареєстрованого кабінету Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проте судом отримано відповідь про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у останнього.
Крім того, відповідно до частин 5, 6, 7, 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Проте, відповідачем у цій справі є фізична особа-підприємець, у якої відповідно до вищезазначених положень закону відсутній обов'язок реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до п. 17 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
За таких обставин належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції (із вичерпним переліком доданих до позовної заяви документів), засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи або докази надсилання позовної заяви із вичерпним переліком доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що серед доданих до заяви документів не міститься ані доказів надсилання відповідачу та третій особі заяви засобами поштового зв'язку у паперовій формі, ані квитанції про доставку документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, керуючись ст. 170, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 329, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про виправлення описки в рішенні та помилки у наказі повернути заявнику без розгляду.
2. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя О.М. Спичак