ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа № 910/12600/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23; ідентифікаційний код: 33745659)
до Фізичної особи - підприємця Регоза Фабіо Альберто ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
про стягнення 34 658,57 грн
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Регоза Фабіо Альберто (далі - відповідач) про стягнення 34658,57 грн, з яких 25372,08 грн заборгованості, 1631,34 грн пені, 6171,24 грн інфляційних втрат та 1483,91 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № Вп-20972-Ш від 26.05.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5/60, кв. 13.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.110.2025 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
06.11.2025 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 03.11.2025 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 15.10.2025).
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26.05.2020 між Фізичною особою - підприємцем Регоза Фабіо Альберто (далі - замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - виконавець) було укладено Договір №Вп-20972-Ш про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі - ТПВ), що утворюються на об'єкті замовника (пром. магазин), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б, а замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.
Відповідно до п. 1.2 Договору кількість ТПВ, що підлягає вивезенню, по факту утворення ТПВ становить 2,7 куб.м в місяць.
Тариф на послуги, які передбачені п. 1.1 цього договору, встановлено Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 №450 "Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає Комунальне підприємство "Київкомунсервіс". Тариф на послуги за цим договором становить 234,22 грн з ПДВ за 1 куб.м., за календарний місяць - 632,39 грн з ПДВ (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 2.2 Договору тарифи на послуги, що надаються за цим договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну цін, тарифів на послуги з вивезення та утилізації ТПВ, а також норм утворення ТПВ, є підставою для внесення змін у вартість за цим договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.
Відповідно до п. 2.3 Договору оплата послуг за цим правочином у розмірі, вказаному в пункті 2.1 цієї угоди, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
Згідно з п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо перевезення ТПВ вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання вищезазначений акт повернути виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт надання послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Згідно з п. 7.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.
В разі, якщо жодна із сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір не продовжувати дію даного договору, то строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік (п. 7.2 Договору).
Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 № 638 внесено зміни до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) "Київкомунсервіс", для категорії інші споживачі встановлено тариф 284,20 грн з ПДВ.
Позивачем у період з 01.06.2020 по 31.08.2025 було надано відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об'єкті замовника, загальною вартістю 43 433,63 грн.
На підтвердження вказаного позивачем надано копії актів надання послуг та відповідних рахунків на оплату, з доказами їх направлення відповідачеві в системі електронного документообігу.
Позивач зазначає, що відповідачем було оплачено послуги частково, в сумі 18061,55 грн.
З огляду на те, що відповідач порушив умови Договору в частині повної оплати наданих послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 25372,08 грн, пеню в розмірі 1631,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 6171,24 грн та 3% річних у розмірі 1483,91 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено Договір, на виконання умов якого позивачем було надано відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів у період з 01.06.2020 по 31.08.2025 загальною вартістю 43 433,63 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів надання послуг.
Водночас копії Актів не підписані відповідачем, однак матеріалами справи підтверджується факт направлення зазначених документів замовнику через систему електронного документообігу, відповідно до умов Договору.
Враховуючи вищевикладене та відсутність заперечень відповідача щодо якості наданих послуг, надані Акти вважаються підписаними відповідачем згідно з п. 2.5 Договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на встановлений в пункті 2.3 Договору порядок оплати, відповідач повинен був перераховувати на рахунок позивача грошові кошти протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур.
Матеріалами справи підтверджується факт щомісячного направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату через систему електронного документообігу.
Зважаючи на викладене та враховуючи положення п. 2.3 Договору, строк оплати наданих за Договором послуг вартістю 43 433,63 грн станом на поточну дату є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено оплату наданих послуг частково, в сумі 18061,55 грн.
У свою чергу, відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на викладене, оскільки відсутність повної оплати наданих за Договором послуг підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25 372,08 грн визнається судом обґрунтованою.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 4.2 Договору за прострочення строків оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Наданий позивачем розрахунок пені не є арифметично вірним. Однак заявлений позивачем до стягнення розмір пені не перевищує розміру, розрахованого судом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.
Надані розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не є арифметично вірними. Між тим, заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних не перевищують сум, розрахованих судом.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 25372,08 грн, пеня в розмірі 1631,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 6171,24 грн та 3% річних у розмірі 1483,91 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Регоза Фабіо Альберто ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23; ідентифікаційний код: 33745659) заборгованість у розмірі 25372 (двадцять п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн 08 коп., пеню в розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн 34 коп., інфляційні втрати в розмірі 6171 (шість тисяч сто сімдесят одна) грн 24 коп., 3% річних у розмірі 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.01.2026
Суддя О.В. Нечай