ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа №910/10232/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд"
про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі у розмірі 187 119,90 грн,
У серпні 2025 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі у розмірі 187 119,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" вказує, що внаслідок реалізації ним свого права на односторонню відмову від Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3148 від 13.01.2020 останній припинився 25.10.2024, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" звільнило нежитлові приміщення загальною площею 358,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, буд. 6, літера А, лише 12.06.2025. У зв'язку з неповерненням відповідачем об'єкта оренди у строк, обумовлений у п. 4.2 спірного договору, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 187 119,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10232/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 про відкриття провадження у справі №910/10232/25 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" 26.08.2025 о 15 год. 38 хв., про що судом було отримано інформацію 26.08.2025 о 15 год. 36 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 25.08.2025 вручена відповідачу 26.08.2025.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 у справі №910/10232/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" вправі було подати відзив на позов у строк до 10.09.2025 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
13.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримцвач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" (орендар) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3148 (надалі - Договір).
17.02.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримцвач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" (орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.01.2020 №3148 (надалі - Договір про внесення змін).
Відповідно до п. 1.1 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежитлові приміщення загальною площею 358,50 кв. м за адресою: місто Київ, вулиця Архипенка Олександра, 6 літера А, вартість якого становить 2 798 040,00 грн, без податку на додану вартість.
Згідно з п. 1.2 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) майно передається в оренду для розміщення суб'єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.
Пунктом 2.1 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно із підписанням цього договору.
Місячна орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" та становить 7 536,76 грн без податку на додану вартість. Компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою здійснюється орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 договору (п. 3.1 Договору з урахуванням Договору про внесення змін).
Відповідно п. 3.2 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача починаючи з 17.02.2021.
Згідно з п. 3.3 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу щомісячно до 15 числа поточного місяця за поточний місяць.
Протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою в акті повернення з оренди орендованого майна. Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов'язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів. Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого майна або письмово повідомити орендодавцю про відмову орендаря від підписання акта та/або створення перешкод орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних орендарем примірників акта (п. 4.2 Договору з урахуванням Договору про внесення змін).
Пунктом п. 4.4 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) передбачено, що якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників Акту повернення з оренди орендованого майна орендар сплачує балансоутримувачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору.
Відповідно до п. 11.7.1 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Листом від 18.10.2024 №062/05-14-5289 орендодавець повідомив відповідача про відмову від договору оренди у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати орендної плати та надіслав акт приймання-передачі майна у двох примірниках.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №907/712/24, яке набрало законної сили 04.12.2024, було встановлено наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" оплати орендних платежів за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3148 від 13.01.2020 з грудня 2021 року по червень 2024 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/55/25, яке набрало законної сили 17.06.2025, вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" з нежитлових приміщень загальною площею 358,50 кв. м за адресою: місто Київ, вулиця Архипенка Олександра, 6 літер А.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідач не повернув об'єкт оренди у строк, обумовлений у п. 4.2 спірного договору, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 187 119,90 грн.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на закріплену в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину та відсутність жодних доказів оспорення дійсності Договору, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки правомірності укладеного сторонами правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Рішеннями Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №907/712/24 та від 10.04.2025 у справі №910/55/25, встановлено факт користування відповідачем орендованим майном за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3148 від 13.01.2020.
Також у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/55/25 судом було надано оцінку листу від 18.10.2024 №062/05-14-5289, яким орендодавець повідомив відповідача про відмову від договору оренди у зв'язку із заборгованістю зі сплати орендної плати, зокрема судом встановлено, що такий лист отримано відповідачем 25.10.2024. У вказаному рішенні суду суд дійшов висновку про правомірність відмови позивача від договору оренди шляхом його дострокового розірвання.
Відтак Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3148 від 13.01.2020 є розірваним 25.10.2024.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до підписаного сторонами Акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.06.2025 орендар передав, а балансоутримувач прийняв згідно Договору оренди від 13.01.2020 №3148 та рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/55/25 нежилі приміщення загальною площею 358,5 кв.м у т. ч. (підвал - 358,5кв.м), що перебувають на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Архипенка Олександра, 6 літер А.
Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до п. 4.2 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) орендар зобов'язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.
Пунктом п. 4.4 Договору (з урахуванням Договору про внесення змін) передбачено, що якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників Акту повернення з оренди орендованого майна орендар сплачує балансоутримувачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору.
Як зазначає позивач, а відповідачем не спростовано таких тверджень, останній продовжив користуватися обладнанням після розірвання Договору (25.10.2024) та відповідно не повернув орендоване майно, відтак за розрахунками Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" повинне сплатити неустойку у розмірі 187 119,90 грн за період з 28.10.2024 (наступний робочий день після розірвання Договору) по 11.06.2025 (день перед підписанням Акту приймання-передачі майна від 12.06.2025).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Будь-яких доказів, що підтверджують факт оплати користування спірним майном за період з 28.10.2024 по 11.06.2025 матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, як і не надано відповідачем доказів своєчасного повернення майна з орендованого користування.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" обов'язку зі сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за період з 28.10.2024 по 11.06.2025 у загальному розмірі 187 119,90 грн, щопідтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" (88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 39; ідентифікаційний код 01514698) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) неустойки у розмірі 187 119 (сто вісімдесят сім тисяч сто дев'ятнадцять) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко