ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа № 911/2725/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабімару Груп"
про стягнення 52957 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабімару Груп" про стягнення за договором оренди від 20.12.2023 № 71.24 заборгованості в розмірі 52957 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 передано позовну заяву разом із доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 матеріали справи № 911/2725/25 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 залишено позовну заяву Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" без руху та надано строк на усунення її недоліків.
17.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08290, Київська обл., Бучанський район, селище Гостомель, вул. Центральна, буд. 1.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу.
Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.
Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.12.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 71.24, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове, оплатне користування частину нежитлового приміщення (далі «Орендоване приміщення»), що знаходиться в 5 - поверховій будівлі (літ. А), розташованої за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44, і складається з приміщень правого крила І поверху корпусу № 7 (за технічним планом 2017 р. № 45-48, 50,51 - Додаток № 1) загальною площею 104,0 кв. м., з урахуванням долі площ загального користування - 5,0 кв.м.
Згідно з пунктом 3.1 договору строк оренди встановлюється з 01.01.2024 до 31.12.2024 року.
У пункті 5.1 договору вказано, що орендна плата за користування Орендованими приміщеннями сплачується за кожен місяць оренди, починаючи з дати початку оренди (дата підписання Акту приймання-передачі приміщення в оренду) та до дати закінчення оренди (дата підписання Акту приймання-передачі приміщення в оренду). У випадку неповного місяця оренди Орендна плата сплачується відповідно фактичній кількості календарних днів оренди в розрахунковому місяці.
Відповідно до пункту 5.2.2 договору орендна плата на місяць за орендовані приміщення загальною площею 104,0 м2 складає 23400,00 грн., в крім того ПДВ 20% - 4680,00 грн., а всього до сплати -28080,00 грн.
Орендна плата сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 05 календарного дня кожного поточного місяця у національній валюті України на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі рахунку Орендодавця, який надається Орендареві (пункт 5.3 Договору).
Згідно з п. 5.3.1 Договору у випадку не отримання такого рахунку, Орендар зобов'язаний самостійно сплатити Орендодавцю орендну плату на підставі Договору, в строки, вказані в п. 5.3 Договору.
Відповідно до пункту 5.5. Договору Орендодавець, не пізніше 15 числа кожного місяця наступного за розрахунковим, надає Орендарю на підписання Акт наданих послуг за розрахунковий місяць в 2-х примірниках, із зазначенням в ньому відповідних сум. Орендар протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вказаного акту наданих послуг та у разі відсутності заперечень, зобов'язаний його підписати та повернути один примірник Орендодавцю. Якщо в установлений вище строк Орендодавець не отримав підписаний зі сторони Орендаря Акт наданих послуг або мотивовану письмову відмову Орендаря від приймання наданих послуг, то відповідні послуги вважаються наданими належним чином і прийнятими Орендарем.
За умовами Додаткової угоди від 31.03.2025 №3 до Договору строк оренди встановлюється з 01.01.2024 по 30.06.2025 (пункт 1), розмір орендної плати складає 26000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 5200,00 грн., а всього до сплати - 31200,00 грн. (пункт 3).
Із матеріалів справи слідує, що 30.04.2025 сторонами підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) № 646 за квітень 2025 року на суму 31200 грн., акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) № 677 за травень 2025 року на суму 31200 грн.
12.05.2025 сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, згідно з якою Сторони погодились достроково припинити дію Договору №71.24 від 01.12.2023 із 01.06.2025 року.
У пункті 5 додаткової угоди вказано, що Орендар зобов'язався погасити усю наявну заборгованість відповідно до остаточних Актів звіряння розрахунків станом на 31.05.2025 до дати звільнення приміщення.
31.05.2025 сторонами складено акт приймання-передачі приміщень, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв згідно з Договором №71.24 від 01.12.2023 приміщення.
Також, 31.05.2025 обома сторонами підписано Акт звіряння розрахунків за період з 01.01.25 по 31.05.25, відповідно до якого залишок боргу відповідача становить 72957,00 грн.
У зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу в червні 2025 року, залишок основної заборгованості складає 52957,00 грн. згідно з бухгалтерською довідкою №01-305 від 01.08.2025 року.
Відтак, позивач звертався до відповідача з претензіями №01-298 від 23.06.2025 та № 4201-303 від 22.07.2025 щодо необхідності погасити борг, однак відповіді або грошових коштів не отримав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Судом установлено, що залишок заборгованості відповідача за Договором оренди від 20.12.2023 № 71.24 становить 52957,00 грн., що визнана відповідачем при підписанні акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2025 до 31.05.2025 року.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 52957 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України понесені позивачем витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабімару Груп" (08290, Київська обл., Бучанський район, селище Гостомель, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 44937586) на користь Акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7; ідентифікаційний код 00147134) 52957 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. боргу, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова