вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"26" січня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/35/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне виробництво "Алпрі", м. Миколаїв
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт", с. Великі Лази Закарпатської області
про припинення договірних відносин та стягнення 187 785,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватне виробництво "Алпрі" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" про припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем у відповідності до пункту 9.1 укладеного між ними договору про надання послуг по логістиці та декларуванню товарів № 29/07/25 від 04.07.2025 та стягнення 187 785,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/35/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026.
Дослідивши матеріали позовної заяви за вх.№ 02.3.1-05/38/26 від 21.01.2026, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення такої без руху з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Судом встановлено, що відповідно до відповіді № 30417375 від 26.01.2026, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", юридична особа за кодом ЄДРПОУ 43670648, не має зареєстрованого кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу та до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Аналогічні вимоги зазначені в частини 1 статті 172 ГПК України, відповідно до якої позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що ГПК України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
У відповідності до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Згідно з пунктом 47 Правил надання поштового зв'язку, внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв'язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Позивач, на підтвердження відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу засобами поштового зв'язку, додав до позовної заяви фіскальний чек, поштову накладну та опис вкладення, відповідно до якого відповідачу направлено позовну заяву на 5 арк., опис вкладення на 1 арк., вимога на 1 арк., договір на правову допомогу на 5 арк. Натомість, позовна заява, направлена на адресу суду містить серед додатків інші документи, не включені до опису вкладення.
З огляду на викладене вище, суд позбавлений можливості дійти висновку про належне виконання позивачем обов'язку з надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Також, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" було встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням розміру заявлених позовних вимог у сумі 187 785,00 грн, які носять майновий характер та однієї вимоги немайнового характеру, позивачу слід було сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 6 656,00 грн.
Проте, як встановлено судом, позивачем, в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, не подано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із зазначеним вище, суд доходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне виробництво "Алпрі" без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Є. Мірошниченко