вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.01.2026м. ДніпроСправа № 904/1837/25
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "Січ", м. Дніпро
про стягнення суми заборгованості у розмірі 42 511,84 грн., 3% річних у розмірі 2 696,67 грн., інфляційної складової у розмірі 8 350,91 грн., пені у розмірі 776,88 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Громадської організації "Клуб бойових мистецтв "Січ" про стягнення суми заборгованості у розмірі 42 511,84 грн., 3% річних у розмірі 2 696,67 грн., інфляційної складової у розмірі 8 350,91 грн., пені у розмірі 776,88 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1837/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
30.04.2025 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 21.04.2025, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що 01.10.2010 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі (далі - позивач, енергопостачальна компанія) (надалі - Енергопостачальна організація, позивач) та Громадською організацією "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (далі - Споживач, відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 070500 (далі - договір).
У відповідності до п.11 Договору Приєднання, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Позивач вважає, що фактичне надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується Актами споживання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 22.03.2023.
У зазначених Актах зафіксовані показники будинкового приладу обліку за адресою надання послуги за заявлений період.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив послуги теплопостачання у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у ГО «Клуб бойових мистецтв «СІЧ» утворилась заборгованість перед КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР у розмірі 54 336, 30 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань позивачем було нараховано до сплати інфляційні втрати в розмірі 8 350, 91 грн., % річних в розмірі 2 696, 67 грн. та пеню в розмірі 776, 88 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання теплової енергії, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати теплової енергії та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були надані послуги, на яку суму; в які строки і якому розмірі надалі послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань, які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі (далі - позивач, енергопостачальна компанія) (надалі - Енергопостачальна організація, позивач) та Громадською організацією "Клуб бойових мистецтв "СІЧ" (далі - Споживач, відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії №070500 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб).
Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією (п. 3.2.2 договору).
Пунктом 3.2.3 договору визначено, що споживач зобов'язується своєчасно повідомляти теплопостачальну організацію про всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо).
Споживач теплової енергії зобов'язується письмово сповіщати теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місце знаходження, банківських реквізитів, тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій (п.3.2.5 договору).
Згідно правил користування тепловою енергією, споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії, Облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленого на вводі опалення розрахунковим способом у м. Дніпро, по вулиці Чичеріна, будинок 30 (п. 5.1. договору).
Згідно з п. 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає:
Теплова енергія (1 Гкал) - 686,50 грн. (з ПДВ).
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2 договору).
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду за який він сплачує (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п. 8.2.3 договору).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2013 (п. 11.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4. договору).
Докази, які б свідчили про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні, а отже договір є чинним.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
До договору сторонами було підписано додатки №№ 1 - 5.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
Рішенням Дніпровської міської ради від 27.07.2016 р. 28/12 (далі - Рішення) надано дозвіл на передачу з балансу КП “ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на баланс КП “ТЕПЛОЕНЕРГО» об'єктів і мереж теплопостачання а також Рішенням Дніпровської міської ради “Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП “Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП “ТЕПЛОЕНЕРГО» від 19.07.2017 № 24/23. Разом з тим, у зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 “Про надання дозволу на передачу з балансу КП “Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП “Теплоенерго» об'єктів і мереж теплопостачання», наказу КП “Дніпропетровські міські теплові мережі» від 05.09.2016 № 320 “Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП “Теплоенерго», актів приймання - передачі об'єктів, ст.ст. 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, Позивачем було направлено для підписання трьохсторонню додаткову угоду до Договору про постачання теплової енергії № 070500 від 28.09.2017, відповідно до якої ця угода набуває чинності відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України з 28.09.2017 і є невід'ємною частиною договору про постачання теплової енергії, що зазначено у п.2.2.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. З цього приводу зазначаємо наступне.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 2454-VIII від 07.06.2018 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом, а у відповідності до ст.12, договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, 04.09.2019 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Постанова 830, Правила 830), на виконання якої Позивачем опубліковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання (далі - Договір Приєднання).
Таким чином, з моменту набрання чинності Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір Приєднання) припинилася дія Договору про постачання теплової енергії № 070500 від 01.10.2010 і відносини сторін стали регулюватись Договором приєднання.
Крім того, згідно з п. 13 Постанови 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житловокомунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах у Відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, між Позивачем та Відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (зазначене підтверджується правовими висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду викладеними в постанові від 11.11.2019 по справі №646/834/17).
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019, що набрав чинності 01.11.2019, із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до чинного законодавства і діє станом на дату звернення до суду, в силу відсутності відомостей про відключення приміщення Відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку.
Оскільки за приміщенням закріплено особовий рахунок 070500, Позивач обліковує відносини із Відповідачем як Договір № 070500 від 01.10.2010.
На виконання умов Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Позивач стверджує, що від Відповідача не надходило звернень щодо порушень договірних зобов'язань з боку Позивача, що є свідченням належного виконання Позивачем обов'язків за Договором. Виконання вказаного обов'язку, Відповідачем не здійснено, а також Відповідач не сповіщав Позивача про будь-які зміни вказаних обставин, що є підставою вважати їх такими, що не змінились.
Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, що в ходить в обсяг поняття “утримання майна».
Згідно ст. 9 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. У відповідності до п.32 Договору Приєднання, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Відповідно до п.34 Договору Приєднання, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).
Таким чином, строк виконання вищенаведених помісячних зобов'язань, що виникають на підставі ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», ЗУ “Про теплопостачання» таким, що настав.
Даним позовом заявляється до стягнення заборгованість, що виникла в результаті невиконання зобов'язань із оплати за послуги з постачання тепла у опалювальні періоди з листопада 2023 року по травень 2025 року. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).
Як вбачається з наведеного вище, в розумінні ст. ст. 251, 252 Цивільного кодексу, для внесення помісячних платежів встановлено саме термін, що визначається календарною датою. Тому датою початку порушення зобов'язання є відповідно кожне 1-ше число місяця, що настає другим за розрахунковим, тобто:
За листопад 2022 року - з 01.01.2023;
За грудень 2022 року - з 01.02.2023;
За січень 2023 року - з 01.03.2023;
За лютий 2023 року - з 01.04.2023;
За березень 2023 року - з 01.05.2023.
Позивачем направлялись Відповідачеві Акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, Акт звіряння взаємних розрахунків та досудову вимогу. Однак вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною станом на дату подання цієї позовної заяви.
Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії з листопада 2022 року по березень 2023 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.
Отже, має місце порушення строків виконання зобов'язання, визначеного договором, що є підставою для нарахування відповідачеві пені у розмірі передбаченому договором, 3% річних та інфляційних збитків.
Таким чином, враховуючи приписи п.5 ч.2 ст. Закону України “Про житлово-комунальні послуги» та Договору, Відповідач є належним чином обізнаний про існування в нього заборгованості за послуги з теплопостачання перед КП “Теплоенерго», проте продовжує по сьогоднішній день ігнорувати свої обов'язки із оплати спожитої ним послуги, чим порушує права підприємства на отримання оплати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк.
Також позивач зазначив, що Відповідач оплату спожитої теплової енергії не проводив, у зв'язку із чим і сформувалась заборгованість, що і є причиною виникнення спору.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлену теплову енергію на суму 42 511, 84 грн. є таким, що настав.
Доказів оплати вартості поставленої теплової енергії сторонами суду не надано.
З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 42 511, 84 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунки пені за загальний період з 01.01.2023 по 31.10.2023 судом встановлено, що сума пені розрахована позивачем відповідно до вимог діючого законодавства та договору, в межах строку позовної давності .
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 776, 88 грн. - пені.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 2 696, 67 грн. за період з 01.01.2023 по 15.04.2025 та інфляційних втрат у розмірі 8 350, 91 грн. за період з січня 2023 року по березень 2025 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договоромпостачання теплової енергії №070500 від 01.10.2010 з додатками (том 1 а.с. 21-29), актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2023 (том 1 а.с. 33), актами прийому-передачі наданих послуг та рахунками до них (том 1 а.с. 35-40), розпорядженнями та рішеннямиДніпровської міської ради з додатками (том 1 а.с. 51-54).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Громадської організації «Клуб бойових мистецтв «СІЧ» (місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 25А; ідентифікаційний код: 24610252) на користь Комунального підприємства ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код: 32688148) суму основного боргу у розмірі 42 511,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 350,91 грн., 3% річних в розмірі 2 696,67 грн., пені в розмірі 776,88 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.01.2026.
Суддя М.О. Ніколенко