вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
26.01.2026м. ДніпроСправа № 904/4355/25
за заявою Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №904/4355/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3", м. Покровськ Донецької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод", м. Нікополь
про стягнення 1 218 971,35 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" на користь Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича заборгованість у сумі 1 218 971,35 грн., яка складається з основної суми боргу 416 774,19 грн., пені 91 855,76 грн., інфляційного збільшення 21 341,42 грн., 3% річних 8 999,98 грн., неустойка за несвоєчасне повернення майна 680 000,00 грн.
Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається з суми судового збору та суми витрат на правову допомогу адвоката приблизно 22 000,00 грн., остаточна сума буде визначена позивачем додатково під час розгляду справи, так як залежить от кількості вчинення необхідних дій та підготовки процесуальних документів адвокатом під час розгляду справи. На час подання позовної заяви, сума відомих витрат складається з: 20 000,00 грн. з підготовки позовної заяви, додатків до позову та вчинення всіх інших необхідних дій для подання до суду позовної заяви через Електронний Суд, за підготовку відповіді на відзив - 12 000,00 грн. Надалі, у разі розгляду справи за участю сторін адвокат та клієнт погодили, що участь у судових засіданнях складає 4 000,00 грн. за одне судове засідання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 позов Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" про стягнення 1 218 971,35 грн, задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" на користь Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича 145 714,32 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 37 880,26 грн пені, 10 970,85 грн інфляційного збільшення, 3 775,52 грн 3% річних, 520 184,40 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна, 8 622,30 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
14.01.2026 від Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича до господарського суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 61 000,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 прийнято заяву представника Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду без виклику сторін. Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" ухвалено надати до господарського суду у строк до 20.01.2026 письмові пояснення/заперечення на заяву Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича про ухвалення додаткового рішення.
20.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява на клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідач не погоджується з заявленим розміром витрат на правничу допомогу, вважає, що він має бути зменшений судом до 20 000,00 грн.
На думку відповідача, сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем має бути зменшена з огляду на істотну різницю між попереднім визначеним розміром витрат на правничу допомогу та їх кінцевим значенням, невисоку складність справи та той факт, що представник позивача супроводжувала одночасно дві однорідні за змістом позовних вимог справи - № 904/4355/25 та № 904/4030/25, позовні заяви в межах яких, а також пов'язані з ними документи є, фактично, тотожними, звернені до одного й того самого відповідача, стосуються абсолютно однорідних договорів оренди №2109ШСП та №2110ШСП та однакових обставин їх виконання, просить врахувати вкрай негативний фінансовий стан відповідача.
Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" на свою користь витрати на професійну правову допомогу в сумі 61 000,00 грн.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії: договору № 07/01-02 про надання правової (правничої) допомоги від 07.01.2025 року, Додаткової угоди №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01-2 від 07.01.2025 року та додатку №1 до додаткової угоди, акту №1/02-25 про надання правової (правничої) допомоги від 01.09.2025 року, акту №2/02-25 про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2026 року, платіжної інструкції № 2.341536337.1 від 06.10.2025.
07.01.2025 між Фізичною особою-підприємцем Кривченком Володимиром Петровичем (Клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (Адвокат) був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №07/01-02 від 07.01.2025.
Відповідно до пункту 1.1. договору Адвокат приймає на себе доручення Клієнта - про надання йому правової (правничої) допомоги обумовленої ним в інтересах Клієнта на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової (правничої) допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до пункту 1.2. договору зміст доручення: захист прав і інтересів Клієнта, а саме, але не виключно: вести справи Клієнта та бути уповноваженим представником з правом підпису, в усіх судах за різними принципами поділу, у тому числі територіальності, спеціалізації та інстанційності, а також у найвищому суді у системі судоустрою у Верховному Суді, з усіма правами, що дані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, скаржнику, заявнику, представнику свідка, потерпілого, цивільного позивача/відповідача, третьої особи, кредитору, боржнику, стягувачу, у в тому числі з правом підпису та подання позову, зустрічного позову, відзиву, заперечення, клопотань, заяв, скарг, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, апеляційної скарги, касаційної скарги, інших процесуальних документів та інших документів, оскарження рішення суду, одержання рішень суду, квитанцій про сплату судового збору, звернень, листів, запитів та інших документів;
Відповідно до пункту 3.1. договору клієнт зобов'язується:
а) своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених цим договором;
б) оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень;
в) своєчасно виплачувати адвокату гонорар у розмірі і на умовах, передбачених цим договором.
г) без погодження з адвокатом не залучати інших представників до участі у судових справах, в яких представляє інтереси адвокат.
Відповідно до пункту 4.1. договору розмір та порядок оплати гонорару за надання послуг адвоката клієнту, обумовлених п. 1.2. даного договору встановлюються у додаткових угодах до даного договору.
Відповідно до пункту 7.5. договору будь-які зміни і доповнення до договору, складені в письмові формі і підписані обома сторонами або направлені на вказані в даному договорі електронні адреси та підписані електронними підписами, є невід'ємною частиною договору.
20.06.2025 між Фізичною особою-підприємцем Кривченком Володимиром Петровичем (Клієнт) та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною (Адвокат) була укладена додаткова угода №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01-2 від 07.01.2025 року відповідно до пункту 1 якої відповідно до пункту 1.2. договору адвокат здійснює представництво клієнта у господарській справі за позовною заявою ФОП Кривченко В.П. до ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3" про стягнення заборгованості за договором оренди № 2110 ШСП від 01.04.2024 р.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди відповідно до пункту 4 договору Адвокату виплачується гонорар, який складається з частин у наступному розмірі:
за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви - 20 000,00 грн., відповіді на відзив - 12 000,00 грн., клопотань, заяв тощо - від 2000,00 грн. за кожний процесуальний документ; ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду - 4 000,00 грн. (пункт 2.1. додаткової угоди)
ведення справи у суді першої інстанції (участь у судових засіданнях (підготовче провадження та/або по суті розгляду справи) в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача, встановлюється - 4 000,00 грн. за одне (кожне) судове засідання. (пункт 2.1.1 додаткової угоди)
Відповідно до пункту 4 додаткової угоди оплата гонорару за п. 2.1. здійснюється клієнтом адвокату у наступному порядку: протягом 20 (двадцяти) днів після підписання акту надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до пункту 7 додаткової угоди оплата гонорару клієнтом адвокату здійснюється на розрахунковий рахунок погоджений сторонами, на підставі рахунку або договору.
Відповідно до пункту 8 додаткової угоди гонорар адвоката сторони погодили у фіксованому розмірі. Загальна сума гонорару складається з сум за кожну процесуальну дію/документ. У разі, якщо розмір гонорару сторонами за будь-які дії/підготовку документу не визначений даною додатковою угодою, сторони керуються Додатком № 1 до даної додаткової угоди. У разі, якщо судове засідання не відбулося (відкладення/перенесення) у зв'язку не прибуттям адвоката з поданням відповідного клопотання, то оплату суми гонорару за таке судове засідання клієнт має право не здійснювати, якщо інше не буде погоджено сторонами. У всіх інших випадках, сума гонорару за участь у судовому засіданні адвоката клієнтом сплачується у повному обсязі та не залежить від причин за яких не відбулося судове засідання. Остаточний розмір гонорару адвокату сторони зазначають у акті надання правничої (правової) допомоги (далі - акт). Сторони складають акт за результатами кожної окремої процесуальної дії адвокатом/складанням документу або за декількома такими результатами. Не підписання клієнтом акту, не звільняє клієнта від обов'язку здійснити оплату гонорару адвокату у строки і розміри визначених даною угодою. Підтвердженням надання правничої допомоги є вчинення процесуальної дії чи подання процесуального документу адвокатом.
Відповідно до пункту 12 додаткової угоди дана угода до договору є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 14 договору дана угода набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Між сторонами було підписано Додаток №1 до Додаткової угоди №2 від 20.06.2025 року до договору №07/01-2 від 07.01.2025 "Розмір гонорару адвокату при наданні правової (правничої) допомоги/господарська справа", відповідно до якої: Консультація (усна) без вивчення матеріалів (до 30 хв.) - 2500 грн., Консультація (усна) після вивчення матеріалів - від 4000 грн., Консультація (письмова) - від 5000 грн., Консультація (усна) після вивчення матеріалів - від 4000 грн., Адвокатський запит - від 4000 грн., Складання позовної заяви / зустрічного позову - від 20000 грн., Складання відзиву / відповіді на відзив, заперечень - від 15000 грн./12500 грн., Складання клопотань, заяв - від 2000 грн., Участь у судовому засіданні (представництво у суді першої інстанції) (1 с/день) - від 4000 грн., Ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду (1 інстанція) - від 4000 грн., Складання апеляційної скарги на ухвалу / рішення - від 15000 грн./25000,00 грн., Складання відзиву на апеляційну скаргу/відповіді на відзив/заперечень/пояснень - від 17000 грн./10 000 грн./5 000 грн., ведення справи в Електронному Суді - від 3000 грн.
Між Фізичною особою-підприємцем Кривченком Володимиром Петровичем (Клієнт) та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною (Адвокат) був підписаний акт №1/02-25 про надання правової (правничої) допомоги від 01.09.2025 року відповідно до якого гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 угоди складає: послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви через Електронний Суд - 20 000,00 грн. (пункту 1 акту).
Клієнт до якості та об'єму наданої адвокатом правової допомоги претензій не має. (пункту 2 акту).
Даний акт є проміжним, у разі надання правової допомоги відповідно до умов договору та угоди сторони зобов'язуються скласти відповідний акт (пункту 3 акту).
Клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар згідно підпункту 2.1. пункту 2 угоди у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок). (пункту 4 акту).
Між Фізичною особою-підприємцем Кривченком Володимиром Петровичем (Клієнт) та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною (Адвокат) був підписаний акт №2/02-25 про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2026 року відповідно до якого гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 угоди складає:
Підготовка відповіді на відзив та подання до суду позовної заяви через Електронний Суд 12.09.2025 р. - 12 000,00 грн., додаткових пояснень 01.11.2025 р. - 5 000,00 грн., участь у судовому засіданні - 02.09.2025 року - 4000,00 грн., 09.10.2025 року - 4000,00 грн., 05.11.2025 року - 4000,00, 19.11.2025 року - 4000,00 грн., 17.12.2025 року - 4000,00 грн., 13.01.2026 р. - 4000,00 грн.
Загальна сума гонорару за цим актом складає 41 000,00 грн.
За підготовку та подання заяви про зменшення позовних вимог та додатків до нього сторони погодили, що оплата клієнтом додатково не здійснюється (пункту 1 акту).
Клієнт до якості та об'єму наданої адвокатом правової допомоги претензій не має. (пункту 2 акту).
Даний акт є проміжним, у разі надання правової допомоги відповідно до умов договору та угоди сторони зобов'язуються скласти відповідний акт.
Клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар згідно підпункту 2.1. пункту 2 угоди у розмірі 41000,00 грн. (сорок одну тисячу гривень 00 копійок) (пункту 3 акту).
Сторони погодили, що в платіжній інструкції 2.341536337.1 від 06.10.2025 вважати правильним призначення платежу "оплата за актом №1/02-25 від 01.09.2025 р. до дог. Угоди №2 від 20.06.2025 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01-02 від 07.01.2025 р." (пункту 4 акту).
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки відповідача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата відповідачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення відповідачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок позивача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
У справі, що розглядається, суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" не погоджується з заявленим розміром витрат на правничу допомогу, вважає, що він має бути зменшений судом до 20 000,00 грн.
Господарський суд, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/4355/25 в розмірі 61 000,00 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 45 000,00 грн.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача у справі).
За приписами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Господарський суд враховує те, що оскільки позовні вимоги у цій справі задоволені судом частково, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 26 527,50 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №904/4355/25 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39649746) на користь Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 527,50 грн.
Відмовити у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 26.01.2026.
Суддя Ю.А. Бажанова