вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2026 р. Справа№ 910/10646/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Левицький А.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 (повний текст рішення складено 11.11.2025)
у справі № 910/10646/25 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ»
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»
про зобов'язання виконати договір у натурі,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про зобов'язання виконати договір у натурі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.03.2025 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10712-12. Відповідач в порушення умов договору неналежним чином виконав покладені на нього обов'язки щодо передачі оплаченого товару, а саме 20,00 м.куб, сКруглі лісоматеріали, породи Ялина, клас якості С і Д, діаметр 15-19 см., довжина 3-6 м на загальну вартість 52909,10 грн. На підставі чого, просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10712-12.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» задоволено. Зобов'язано Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини № № UEEX-10712-12 від 11.03.2025 р. в натурі, шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» 20,00 м.куб. сКруглі лісоматеріали, породи ялина, клас якості С і Д, діаметром 15-19 см., довжиною 3-6 м., загальною вартістю 52909,10 грн. з ПДВ, за місцем відвантаження, погодженим сторонами. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справ, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Так, апелянт зазначає, що він протягом усього строку дії договору купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-10712-12 від 11.03.2025 належним чином і добросовісно виконувало всі свої зобов'язання на засадах справедливості, добросовісності та розумності, передбачених ст. 3 ЦК України, зокрема неодноразово (листами від 14.04.2025 № 7341, від 19.06.2025 № 12499, від 23.06.2025 № 12726, від 27.06.2025 № 13096) направляло на офіційну електронну адресу позивача Vlkom1@ukr.net повідомлення про готовність товару та запрошення на його відбір у межах строку поставки до 30.06.2025 включно. Вказані докази направлення листів на електронну адресу позивача скаржник долучив до матеріалів апеляційної скарги.
Водночас ТОВ «ВЛКОМ», попри здійснену повну оплату, систематично ухилялося від виконання своїх кореспондуючих обов'язків покупця, ігноруючи отримані запрошення, не надсилаючи письмового підтвердження чи відмови щодо відбору, не забезпечуючи прибуття представника та не вивозячи лісоматеріали у встановлені договором строки, чим грубо порушило його умови, принципи добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), а також фактично унеможливило виконання зобов'язання протягом строку дії договору до 30.06.2025.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/10646/25 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вищезазначеної ухвали суду, 04.12.2025 від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано положення про філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
18.12.2025 від позивача до Північного апеляційного господасрького суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.
Позивач наголосив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом фактів і зводяться до переоцінки доказів. В апеляційній скарзі відповідач не надав жодного належного доказу фактичного виконання договору, зокрема накладних, актів приймання-передачі чи товарно-транспортних документів.
Крім того, позивач клопотав про залишення без розгляду нових доказів, доданих апелянтом до апеляційної скарги. Зокрема, позивач зазначив, що подані скріншоти датовані періодом після ухвалення оскаржуваного рішення та не можуть підтверджувати обставини, які існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та мали значення для правильного вирішення спору.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/130/26 від 16.01.2026, у зв'язку перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10646/25.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2026 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.
У судовому засіданні 21.01.2026, колегія суддів розглянувши клопотання позивача про залишення без розгляду нових доказів, зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе, що такі докази не могли бути подані до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Водночас, колегія суддів зауважує, що апелянт не навів жодних причин неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, не обґрунтував неможливість їх отримання або формування раніше та не довів наявність будь-яких виняткових обставин, передбачених процесуальним законом.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без розгляду доказів доданих апелянтом до апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання 21.01.2026 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, наявного в матеріалах справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.01.2026 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 21.01.2026.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 11.03.2025 року за результатами додаткового аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2025 року право на укладення договору купівлі-продажу отримав учасник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ». Даний факт підтверджено аукціонним свідоцтвом №10712/110325/39387152/1.
За підсумками торгів між сторонами на підставі аукціонного свідоцтва протягом 5-ти робочих днів від закінчення аукціонної сесії укладається договір купівлі-продажу, в іншому випадку покупець втрачає право на заявлені обсяги продукції. Згідно свідоцтва, товар відповідає вимогам чинного законодавства. У останньому прописано, що термін поставки з 01.04.2025 року по 30.06.2025 року. За проведення аукціону ТОВ «ВЛКОМ» 14.04.2025 року було сплачено гарантійний внесок в сумі 2222,19 грн.
11.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» (далі - покупець) та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-10712-12 (далі - договір), що підтверджується відповідним біржовим свідоцтвом № 10712/110325/39387152/1.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що за результатами аукціону з продажу необробленої деревини на підставі укладеної деревини на підставі укладеної біржової угоди, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти необроблену деревину, реалізовану під час такого аукціону, яка відповідає умовам даного договору (далі -товар), і оплатити його вартості відповідного до умов, визначених розділом 4 даного договору.
Терміном поставки згідно договору: від 01 квітня 2025 року до 30 червня 2025 року. (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 4.5. договору продавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3. договору, якщо інше не обумовлене сторонами згідно п 4.7. договору.
Пунктом 5.2 договору продавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням пункту 4.7. договору продавець зобов'язаний надати покупцеві наступні документи під час передачі кожної партії товару: товарно-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактури на оплату товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено попередню оплату партії товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 1824273459968 від 14.04.2025 на суму 2 222, 19 грн, а також повну оплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 5013 від 05.06.2025 на суму 50 686, 91 грн. Отже, позивачем здійснено 100% передоплати, яка визначена п. 4.5 договору.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).
Водночас, відповідачем відповідно до умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-10712-12 від 11.03.2025 не було здійснено поставку оплаченої партії товару, докази протилежного в матеріалах спраив відсутні.
Апелянт зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-10712-12 від 11.03.2025 припинився 30.06.2025, то і припинились зобов'язання сторін, які виникли з цього договору, а після закінчення строку дії договору у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача виконати його умови, зокрема щодо поставки товару.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17, від 19.03.2019 у справі № 916/626/18.
З огляду на викладене, доводи апелянта стосовно того, що оскільки договір від 11.03.2025 № UEEX-10712-12, то і припинились зобов'язання сторін, які виникли з цього договору є безпідставними.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Апелянт зазначає, що направляв позивачеві листи запрошення на відбір партії товару, однак вказані доводи скаржника щодо надсилання позивачеві запрошення на відбір партії товару та повідомлення про готовність до відвантаження лісопродукції за договором № UEEX-10712-12 від 11.03.2025 не неприйматься колегією суддів до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази напрвлення зазначених листів та отриманні їх позивачем.
Водночас, позивач неодноразово направляв відповідачеві листи (від 17.04.2025, від 05.06.2025, від 13.06.2025, від 17.06.2025, від 18.07.2025) щодо пояснення не виконання умов договору. Докази направлення містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованих висновків, що вимоги позивача є доведеними, належними, допустимими та більш вірогідними доказами в розумінні ст. 76-79 ГПК України, а тому підлягають задоволенню.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду скаржника з висновками суду щодо розподілу судових витрат, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення в цій частині не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції юридично неспроможними.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі № 910/10646/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі № 910/10646/25 залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/10646/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
Б.О. Ткаченко
Дата підписання 26.01.2026