вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" січня 2026 р. Справа№ 911/712/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ракоїд М.Ю., наказ № 110 від 26.09.2023;
від відповідача: Буценко А.І., ордер АІ № 1196247 від 02.12.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Трест КМБ-3" на рішення господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 (суддя - Бацуца В.М.)
за позовом служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Трест КМБ-3"
про стягнення 2 471 565,00 грн,-
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Трест КМБ-3" про стягнення 2 471 565,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2023 між службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, як замовником, та ТОВ "Трест КМБ-3", як підрядником (далі також виконавець), укладено договір № 6К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - договір), на виконання якого замовником було сплачено підряднику 7 916 700,00 грн попередньої оплати (згідно платіжної інструкції № 1 від 27.09.2023; дата виконання платежу - 28.09.2023), яка, за твердженням позивача, мала бути використана (погашена) або повернута підрядником на рахунок замовника в строк до 28.02.2024 (не пізніше 5-ти місяців з дати отримання підрядником попередньої оплати згідно додаткової угоди № 5 від 27.12.2023 до договору), а оскільки відповідач 30.05.2024 частково повернув попередню оплату у розмірі 3 157,84 грн та не використав (не погасив) решту суми авансу на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), то позивач просив стягнути з відповідача 2 471 557,11 грн неустойки нарахованої:
- на підставі пункту 16.2 договору у розмірі 0,5 % від 7 916 700,00 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 29.02.2024 до 28.04.2024;
- на підставі пункту 16.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 до договору, в розмірі 0,01 % від 7 916 700,00 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 29.04.2024 до 29.05.2024;
- на підставі пункту 16.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 до договору, в розмірі 0,01 % від 7 913 542,16 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 30.05.2024 до 28.08.2024.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Трест КМБ-3" на користь служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 2 471 565,00 грн неустойки та 29 658,78 грн судового збору за подання позову. Повернуто службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з Державного бюджету України 7 414,70 грн судового збору, перерахованого (сплаченого) згідно платіжної інструкції № 94 від 26.02.2025.
Ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач не виконав обов'язок з використання (погашення) перерахованої йому позивачем попередньої оплати у розмірі 7 916 700,00 грн, що підтверджується відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому договором порядку актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрати за формою № КБ-3 на загальну вартість 7 916 700,00 грн, при цьому підрядник не здійснив повернення позивачу 7 913 542,00 грн невикористаної (непогашеної) суми попередньої оплати за договором.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Трест КМБ-3" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що умовами договору на замовника покладено обов'язок надати виконавцю проєктну документацію і в процесі виконання робіт підрядником була виявлена їх невідповідність проєктній документації, у зв'язку з чим відповідачем складались та направлялись замовнику дефектні акти та ряд листів щодо необхідності коригування проєктної документації та приймання-передачі вже виконаних за договором робіт.
Відповідач стверджував, що після виконання робіт він надавав замовнику акт форми № КБ-2в та довідку форми № КБ-3 за наявності фактично виконаних робіт, але через незалежні від нього обставини викликані бездіяльністю замовника, вказані документи не були підписані, у зв'язку з відсутністю зміненої проєктної документації та, відповідно, внесених змін до договору між сторонами. Так, лише 20.03.2025 замовник передав підряднику проєктну документацію, яка була скорегована відповідно до наданих раніше дефектних актів, після чого підрядником були складені акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт у новій редакції та, відповідно, сторонами підписані такі документи.
Підрядник вказував, що станом на 27.05.2024 (дата коли закінчився термін в 5-ть місяців щодо обов'язку відповідача з погашення попередньої оплати, який відраховується від дня підписання додаткової угоди № 5 від 27.12.2023) авансовий платіж у розмірі 7 916 700,00 грн було повністю використано для виконання робіт, однак документи на загальну суму 11 859 527,19 грн за фактично виконані роботи з дати підписання договору та до 27.05.2024 (такі обставини також доводяться співставленням відомостей зазначених в актах та в загальному журналі робіт) були підписані замовником лише 17.04.2025, з зазначених вище обставин.
На переконання скаржника, оскільки замовник не виконував свого обов'язку щодо надання відкоригованої проєктної документації, то підрядник мав право або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, тобто виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання і в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором необхідний дій, що узгоджується з положеннями ст. 538, ч. 2 ст. 613, ч. 1 ст. 850, ст. 851 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.
За твердженням відповідача судом першої інстанції не було враховано наведеного, як і не враховано надані ним документи щодо листування із замовником так і документи щодо використання (погашення) підрядником авансового платежу.
Щодо періоду нарахування неустойки скаржник зазначав, що вона невірно розрахована позивачем, адже саме після підписання додаткової угоди № 5 від 27.12.2023 до договору підряднику було встановлено термін погашення попередньої оплати не пізніше 5-ти місяців, у зв'язку з чим строк погашення авансового платежу настав не 28.02.2024, як вказував позивач, а через 5-ть місяців із дня підписання додаткової угоди № 5 від 27.12.2023.
Разом з цим, на думку відповідача, договір містить пункти 12.7 (з урахуванням внесених до нього змін додатковою угодою № 5 від 27.12.2023) та 12.8, які по різному регулюють однакові зобов'язання підрядника щодо обов'язку з погашення суми попередньої оплати, а оскільки договір підготовлено та запропоновано саме замовником, то умови договору слід тлумачити проти нього (див. постанову Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц) наступним чином: наданий замовником аванс підрядник повинен використати в межах договору (без визначення конкретних строків) та зобов'язаний погасити шляхом виконання робіт, які підтверджуються актами приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в), а в разі невикористання суми попередньої оплати - повернути її замовнику.
Окрім наведеного апелянт посилався на неврахування судом першої інстанції під час вирішення спору положень ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки з огляду на те, що підрядником вживались заходи для виконання робіт у встановлений договором строк та саме він зазнає збитків через неможливість здійснити передачу вже виконаних робіт замовнику, у зв'язку з чим заявлені до стягнення штрафні санкції є неспівмірними, про що відповідачем зазначалось у відзиві на позов (а.с. 17 том 1).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 02.12.2025.
12.11.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача, в якому представник зазначав, що пунктом 12.7 договору сторонами визначено вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання підрядником суми авансу (акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в). При цьому аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи, які мають бути виконані і аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17). Тож позивач зазначав, що з огляду на положення п. 12.7 договору з урахуванням додаткової угоди № 5 від 27.12.2023 до договору, підрядник повинен був підтвердити виконання підрядних робіт на суму сплаченої позивачем попередньої оплати або повернути невикористану частину попередньої оплати у строк не пізніше 28.02.2024. Разом з цим належними і допустимими доказами використання одержаного авансу, зокрема, є підписані сторонами примірні форми КБ-2в акт приймання виконаних будівельних робіт, КБ-3 довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 908/659/23). Щодо нарахування неустойки позивач посилався на п. 16.2 договору та вказував на обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
02.12.2025 судове засідання не відбулось, в зв'язку з технічною неможливістю його проведення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 оголошено перерву до 16.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 оголошено перерву до 12.01.2026.
В судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2026, відповідач просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Позивач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2023 між службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, як замовником, та ТОВ "Трест КМБ-3", як підрядником (далі також виконавець), укладено договір № 6К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - договір; долучений до позовної заяви в електронній формі), за умовами якого виконавець зобов'язався відповідно до проєктної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: "Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області" (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)" (далі - роботи), а замовник прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору об'єктом є адміністративна будівля за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області. Місце розташування об'єкта: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - об'єкт). Виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проєктною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об'єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію.
Виконавець підтверджує, що належним чином оцінив та розрахував договірну ціну, при поданні своєї тендерної пропозиції, за якою визначено ціну за цим договором та яка не може переглядатись за виключенням випадків, визначених законодавством України. Виконавець підтверджує, що укладення та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить положенням його установчих документів. Виконавець підтверджує, що він має всі необхідні дозволи (ліцензії, сертифікати), які вимагаються законодавством України для виконання ним своїх обов'язків за цим договором. Виконавець підтверджує, що, розуміє, всі вимоги замовника щодо строків, якості та обсягу робіт. Ціна робіт, вказана в розділі 3 цього договору, включає повний обсяг робіт. Виконавець не вправі виконувати будь-які додаткові роботи, не передбачені цим договором та додатками до нього без узгодження та їх належного оформлення з замовником відповідно до чинного законодавства (п.п. 1.3, 1.4, 1.5 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що виконавець приступає до виконання робіт за договором протягом 3-ох днів з дня підписання договору при наявності дозвільної документації (за потреби) згідно чинного законодавства та незалежно від отримання авансу.
Згідно з п. 2.5 договору строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який з невід'ємною частиною договору (додаток № 2 до даного договору).
Зі змісту п. 2.7 договору вбачається, що сторони мають право переглянути строки виконання робіт із обов'язковим внесенням відповідних змін у договір, шляхом укладання додаткових угод, зокрема, у разі внесення суттєвих змін до проєктної документації, якщо це безпосередньо тягне за собою збільшення обсягів виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою про внесення змін до договору з одночасним внесенням змін у календарний графік виконання робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) і становить: 26 392 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 4 398 666,67 грн. Договірна ціна є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (додаток № 1 до даного договору). Договірна ціна за цим договором визначається сторонами як тверда.
За умовами п. 3.3 договору закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт, здійснює виконавець, з урахуванням заборон визначених пп. 4.4.15 даного договору.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник має право, зокрема, вносити зміни у проєктну документацію до початку робіт або під час їх виконання в установленому порядку (пп. 4.1.3 договору).
Згідно п. 4.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, надати виконавцю доступ до об'єкту та проєктну документацію відповідно до договору (пп. 4.2.1); прийняти від виконавця в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття (пп. 4.2.2 договору).
За умовами п. 4.4 виконавець зобов'язаний, зокрема, отримати від замовника до початку виконання робіт дозвільну та проєктну документацію в порядку визначеному цим договором (пп. 4.4.18 договору); здійснювати за свій рахунок матеріально-технічне забезпечення виконання робіт; здійснювати замовлення, приймання, розвантаження, постачання, складування, зберігання, подачу до місця виконання підрядних робіт необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, інженерного обладнання, устаткування; нести ризики їх випадкової втрати і випадкового пошкодження до моменту здачі об'єкта в експлуатацію (пп. 4.4.28 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору забезпечення робіт проєктною документацією покладається на замовника із урахуванням положень загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 668 від 01.08.2005, інших нормативних документів та цього договору.
Замовник має право вносити зміни в проєктну документацію. Виконавець може надавати замовнику пропозиції щодо поліпшення проєктних рішень. Замовник розглядає і надає відповідь виконавцю протягом 5-ти робочих днів з дня одержання пропозицій (п.п. 6.2, 6.3 договору).
Згідно п. 6.4 договору виконавець зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити проєктну документацію на об'єкт, її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проєктної документації установленим вимогам виконавець протягом 3-ох днів повідомляє про це замовника.
Зі змісту п. 9.1 договору вбачається, що замовник передає, а виконавець зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі супроводжувальну документацію на об'єкт протягом 3-ох робочих днів з дня набрання чинності даним договором.
Порядок та строки фінансування за цим договором визначаються чинними нормативно-правовими актами України, умовами цього договору та узгодженим сторонами протоколом погодження договірної ціни (додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього договору. Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел не заборонених законодавством (п.п. 11.1, 11.5 договору).
Зі змісту п. 12.1 договору вбачається, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами №№ КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності).
Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником по мірі виконання робіт з урахуванням календарного графіку виконання робіт (пп. 12.1.1 договору).
Оплата робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20-ти робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України (пп. 12.1.2 договору).
За умовами п. 12.2 договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.
У пункті 12.7 договору визначено, що замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови КМУ № 1070 від 04.12.2019 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
Згідно п. 12.8 договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Склад і обсяги додаткових робіт/витрат, необхідність виконання яких виникає в процесі будівництва, фіксуються трьох/чотиристороннім актом або протоколом виробничої наради, що підписується замовником, замовником на проєктування, підрядником та генеральним проєктувальником та внесенням відповідних змін/доповнень/уточнень до проєктно-кошторисної документації із зазначенням причин, що привели до виникнення таких робіт: введення удосконалень/зміна стандартів і норм/додаткові вимоги замовника/усунення помилок, згідно ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проєктної та робочої документації". Відомості обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати затверджується замовником на проєктування і направляється генеральному проєктувальнику для складання відповідного коригуючого кошторису/розрахунку. Відомість обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати та складені на її основі кошториси/розрахунки направляються замовнику, який погоджує джерело фінансування (інфляція, економія за складовими прямих чи "непрямих" витрат) на виконання даних робіт/витрат в межах договірної ціни (додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього договору) або за іншими статтями витрат замовника по об'єкту (додаток № 3, який є невід'ємною частиною цього договору). Підрядник зобов'язаний попередити замовника про виникнення потреби в додаткових роботах/витратах, погодити обсяги та джерело фінансування виключно до початку виконання робіт або понесення додаткових витрат. Якщо підрядник виконав роботу або виникли додаткові витрати, без оформлення належним чином документів, додаткові роботи/витрати, понесені ним, не відшкодовуються (п. 12.9 договору).
Відповідно до п. 13.1 договору роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.
У пункті 13.2 договору визначено, що по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15-ти робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця.
Згідно п. 13.3 договору замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи.
Зі змісту п. 13.4 договору вбачається, що до документів, визначених у п. 13.2 цього договору, додається виконавча документація, завірені підрядником копії документів (накладні, рахунки, сертифікати тощо), які підтверджують вартість та якість придбаних та використаних матеріалів, виробів і конструкцій для виконання робіт.
Відповідно п. 13.5 договору приймання-передача завершених робіт проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативними актами та цим договором.
Якщо нормативними актами та чинними будівельними нормами та правилами передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться при забезпеченні виконавцем позитивного результату попереднього випробування (пп. 13.5.1 договору).
За умовами п. 13.6 договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Згідно п. 13.7 договору після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі завершених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Приймання прихованих робіт, перевірка їх якості здійснюється у порядку, визначеному цим договором. Приймання прихованих робіт проводиться замовником в наступному порядку:
- підрядник в письмовій формі повідомляє представника замовника, інженера-консультанта/фахівця (в разі залучення/призначення), відповідального за технічний нагляд, за два робочі дні до початку прийняття останнім окремих відповідальних конструкцій та прихованих робіт по мірі їх готовності (пп. 13.7.1 договору);
- готовність прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням замовником, інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд, підрядником актів прийняття відповідних конструкцій та/або актів прийняття прихованих робіт (пп. 13.7.2 договору);
- роботи, виконані підрядником згідно з актами прийняття відповідних конструкцій та/або актами прийняття прихованих робіт, складених без дотримання вимог пп. 13.7.2 договору, не підлягають оплаті (пп. 13.7.3 договору).
У п. 13.8 договору зазначено, що за результатами виконання робіт у повному обсязі підрядником, протягом 10-ти робочих днів з дня підписання сторонами форми № КБ-2в та форми № КБ-3 за останнім видом робіт складається і подається для підписання замовнику акт про виконані роботи в повному обсязі, з урахуванням виконання всіх видів робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт.
За порушення зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов договору (п. 16.1 договору).
Зі змісту абз. 5 п. 16.2 договору вбачається, що у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за договором виконавець сплачує замовнику штрафні санкції, а саме:
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Згідно з п.п. 19.1, 19.4 договору він вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Строк дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін на умовах даного договору.
Додатком № 1 до договору сторонами погоджена договірна ціна на "Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області" (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Вид договірної ціни - тверда, яка визначена згідно з настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 про затвердження кошторисних норм України у будівництві; складена в поточних цінах станом на 07.08.2023. Всього договірна ціна складає 26 392 000,00 грн.
Додатком № 2 до договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області" (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)". 2023 рік - 3 000,00 грн; 2024 рік (з початку фінансування) - 26 389 000,00 грн.
Додатком № 3 до договору сторонами підписано протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва у сумі 26 392 000,00 грн.
Додатком № 4 до договору сторонами погоджено перелік повноважень інженера-консультанта в межах договору.
14.08.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою внесені зміни:
- до розділу 10 договору порядок здійснення замовником контролю за якістю робіт і матеріальних ресурсів;
- до пункту 20.8 розділу 20 інші умови договору;
- п. 19.1 договору викладено в такій редакції: договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а у частині виконання зобов'язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
01.09.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, якою відповідно до п. 11.4 та п. 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва. Відповідно до п. 18.1 та п. 20.3 договору сторони погодились доповнити реквізити замовника в р. 21 місцезнаходження та банківські реквізити сторін і викласти їх в новій редакції.
26.09.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору, якою відповідно до п. 11.4 та п. 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва. Відповідно до п. 18.1 та п. 20.3 договору сторони погодились доповнити реквізити сторін в р. 21 місцезнаходження та банківські реквізити сторін і викласти їх в новій редакції.
27.09.2023 на виконання умов договору замовником перераховано підряднику на його рахунок UA618201720355949107000712207 (надавач платіжних послуг отримувача - Держказначейська служба України) 7 916 700,00 грн попередньої оплати (28.09.2023 отримано підрядником), що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 27.09.2023 (а.с. 120 том 1).
Згідно листа № 70 від 03.10.2023 (а.с. 163 том 2) підрядник повідомив замовника, зокрема, про необхідність корегування проєктної документації для виконання робіт та про необхідність звільнення будівельного майданчика від відвідувачів, які перешкоджають виконанню робіт.
Відповідно листа ?№ 84 ?від 10.10.2023 (а.с. 164-165 том 2) підрядник повідомив замовника про відсутність можливості використовувати отриманий від замовника авансовий платіж для виконання робіт, у зв'язку із тим, що управління Державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі Київської області відмовлялось здійснювати відповідні платежі.
В подальшому, як зазначав відповідач, ним згідно п. 3.3, пп. 4.4.28 договору було здійснено придбання матеріальних ресурсів, конструкцій, виробів для виконання своїх зобов'язань за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами придбання матеріалів у: ТОВ "Будгурт"; ТОВ "Профремпостач"; ТОВ "Вартіс"; ТОВ "Форум Малахіт"; ТОВ "Глассо"; ТОВ "Дебют-Україна"; ТОВ "Ромстал Україна"; ТОВ "Стандарт-Буд"; ТОВ "Термоцентр ТК"; ТОВ "Крафт" (а.с. 24-118 том 1).
Вказаним контрагентам відповідачем у жовтні 2023 року сплачено з його рахунку НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг платника - Держказначейська служба України) загальну суму 7 913 542,16 грн згідно платіжних інструкцій.
??17.11.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору, якою відповідно до наказу державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-428/08-02 від 11.10.2023 та п. 18.1 договору сторони погодились змінити п. 12.7 договору та викласти його в такій редакції:
- попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше 4-ох місяців в межах поточного бюджетного періоду. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Зі змісту листа № 139 від 28.11.2023 (а.с. 166 том 2) вбачається, що підрядник повідомив замовника про відсутність можливості виконувати одночасно роботи на різних поверхах будівлі, у зв'язку із тим, що працівниками сільської ради не було повністю звільнено будівлю, яка в той же час використовувалася ними для функціонування сільської ради, що зумовило збільшення строків виконання робіт, у зв'язку з чим просив продовжити термін виконання робіт до 30.06.2024.
27.12.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору, у п. 1 якої зазначено, що відповідно до наказу № Н-377 від 08.09.2023 (в редакції наказу державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № H-511/08-02 від 23.11.2023) та п. 18.1 договору сторони погодились змінити п. 12.7 договору та викласти його в такій редакції:
- попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше 5-ти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Листом № 200 від 13.02.2024 підрядник направив замовнику протокол виробничої наради по об'єкту від 02.02.2024 де сторонами було узгоджено необхідність внесення змін до проєктної документації (а.с. 167-169 том 2).
Згідно листа № 225 від 11.03.2024 (а.с. 170-171 том 2) підрядником повідомлено замовника, зокрема, про фактичне використання авансового платежу та необхідність нормативного врегулювання між сторонами питання погашення авансового платежу, оскільки замовник не забезпечив відповідних умов для погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, враховуючи, що підрядник неодноразово звертався з цим питанням, зокрема, з листами про необхідність корегування проєкту: № 47 від 21.08.2023; № 70 від 03.10.2023; № 139 від 28.11.2023, протокол виробничої наради підписаний 02.02.2024 та направлений супровідним листом замовнику № 200 від 13.02.2024, 27.02.2024 на пленарному засіданні 48 сесії Бородянської селищної ради восьмого скликання прийнято рішення про підписання договору корегування проєктно-кошторисної документації. Підрядник зазначав, що як тільки відповідні зміни будуть враховані в змінах до договору він готовий здійснити погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно листа № 238 від 21.03.2024 (а.с. 172 том 2) підрядник направив замовнику акт виконаних робіт КБ-2в на суму 7 941 859,72 грн, довідку про вартість виконаних робіт КБ-3, підсумкову відомість ресурсів для підписання та запропонував врахувати оплату по вказаному акту в рахунок авансу.
??29.04.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 5.1 до договору, у п. 1 якої домовились внести зміни до договору та викласти абз. 5 п. 16.2 договору в такій редакції:
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
30.05.2024 підрядником частково повернуто перераховану йому замовником попередню оплату в розмірі 3 157,84 грн згідно платіжної інструкції № 146 від 30.05.2024 (а.с. 119 том 1).
11.06.2024 замовником було передано підряднику проєктну документацію (а.с. 209 том 2).
Згідно листа № 374 від 30.09.2024 підрядник повідомив замовника, що із виявленням відмінностей між проєктно-кошторисною документацією та фактичними обсягами робіт виникає необхідність коригування проєктної документації, у зв'язку з неможливістю продовжувати роботи без коригування проєктної документації та відсутністю фінансування, просив викласти в новій редакції календарний графік виконання робіт (а.с. 188-189 том 2).
30.09.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору, якою відповідно до п.п. 11.4, 18.1 договору та з урахуванням листа відповідача № 374 від 30.09.2024, сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт.
?? Відповідно листа № 387 від 08.11.2024 підрядник повідомив замовника про виявлення відмінностей між проєктно-кошторисною документацією та фактичними обсягами робіт, де не було враховано ряд робіт про що складено відповідні дефектні акти №№ 1, 2 від 28.10.2024, які направлені замовнику для подальшого внесення змін до проєктно-кошторисної документації (а.с. 190-207 том 2).
У листі № 388 ??від 11.11.2024 (а.с. 208 том 2) підрядник повідомив замовника про необхідність приведення проєктно-кошторисної документації у відповідність та передачі проєктних рішень підряднику до виконання для закриття авансового платежу в повному обсязі.
20.11.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору, якою відповідно до постанови КМУ № 986 від 13.08.2024 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 1140 від 04.10.2024), керуючись п.п. 11.4, 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 - протокол погодження договірної ціни на 2024 рік.
31.12.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 8 до договору, якою відповідно до п.п. 11.4, 18.1 договору сторони погодились:
- замінити додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва; додаток № 3-23 до договору - протокол погодження договірної ціни на 2023 рік на додаток № 3 план фінансування;
- виключено п. 16-1.7 договору;
- доповнено розділ 7 забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами пунктом 7.4;
- внесені зміни до пункту 15.5.3 договору;
- керуючись ст. 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п. 3.2 договору замовником зменшуються бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт на суму 18 478 457,84 грн в тому числі ПДВ - 3 079 742,97 грн, згідно з постановою КМУ № 986 від 13.08.2024 (зі змінами), відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111370;
- відповідно до листа підрядника № 412 від 17.12.2024, керуючись пп. 4 п. 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (із змінами й доповненнями), враховуючи п.п. 2.7, 18.1, 18.3 договору, сторони домовились продовжити строки дії договору та викласти п. 19.1 договору у такій редакції: цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2025, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно додатку № 2 до договору календарний графік виконання робіт по об'єкту з 2023 року до 2025 року.
Відповідно додатку № 3 до договору план фінансування робіт складається з:
- 2023 рік - кошти державного бюджету (постанова КМУ № 823 від 04.08.2023) у сумі 7 913 542,16 грн;
- 2024 рік - кошти державного бюджету (постанова КМУ № 986 від 13.08.2024) у сумі 0,00 грн;
- 2025 рік - кошти державного бюджету у сумі 18 478 457,84 грн.
Замовник звернувся до підрядника із вимогою № 164/01с/02 від 24.01.2025 про повернення попередньої оплати в розмірі 7 913 542,16 грн та сплату неустойки за договором у розмірі 2 471 557,11 грн нарахованої за період прострочення підрядником виконання обов'язку з повернення невикористаної (непогашеної) попередньої оплати.
У відповідь підрядник листом № 23 від 05.02.2025 повідомив замовника про неоднозначне тлумачення пункту 12.8 договору, у зв'язку з чим, на переконання відповідача, умовами договору не визначено, а ні термін настання якого покладало б на підрядника обов'язок із повернення авансового платежу (його частини), а ні сам строк, в який би підрядник був зобов'язаний повернути замовнику невикористану суму отриманого авансу; та те, що підрядник використав частину попередньої оплати у сумі 7 913 542,16 грн, а решту невикористаного авансового платежу в розмірі 3 157,84 грн повернув позивачу, у зв'язку з чим відповідачем були виконані всі свої зобов'язання, в порядку визначеному договором, які стосувались повернення частини невикористаного авансового платежу. Відповідач також зазначав, що сам замовник не забезпечив відповідних умов для погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, при тому що підрядник звертався до замовника з питанням необхідності приведення у відповідність проєктно-кошторисної документації, зокрема, листами № 374 від 30.09.2024, № 387 від 08.11.2024, № 388 від 11.11.2024, у зв'язку з чим підрядник просив замовника надати скореговану проєктно-кошторисну документацію для вчинення дій щодо погашення використаної попередньої оплати.
20.03.2025 замовником передано підряднику проєктну документацію, яка була скорегована відповідно до наданих раніше дефектних актів (а.с. 210 том 2).
В подальшому сторонами підписані та скріплені печатками:
- довідка від 17.04.2025 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2025 року на суму 11 859 527,19 грн (а.с. 188 том 1);
- акт № 1 від 17.04.2025 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 11 448 624,55 грн (а.с. 189-220 том 1);
- акт від 17.04.2025 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 410 902,64 грн (а.с. 221-226 том 1).
Матеріали справи також містять:
- підсумкові відомості ресурсів по об'єкту (а.с. 149-187; 236-240; 246-248; 256-258 том 1);
- експертний звіт № 0010-25/ПРОЕКСП від 18.02.2025 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом: "капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області. Коригування" (а.с. 1-6 том 2);
- акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акти гідравлічного або манометричного випробування внутрішніх систем опалення на герметичність (а.с. 7-97 том 2);
- загальний журнал робіт (а.с. 98-143 том 2).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач не виконав обов'язок з використання (погашення) перерахованої йому позивачем попередньої оплати у розмірі 7 916 700,00 грн, що підтверджується відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому договором порядку актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрати за формою № КБ-3 на загальну вартість 7 916 700,00 грн, при цьому підрядник не здійснив повернення позивачу 7 913 542,00 грн невикористаної (непогашеної) суми попередньої оплати за договором.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком враховуючи наступне.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Положеннями ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати й здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу.
При формуванні такої позиції об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з того, що предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання, а предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 12.02.2025 у справі № 917/1823/23, від 20.05.2025 у справі № 920/457/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 та ч. 4 ст. 882 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно із ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як вже зазначалось 27.09.2023 замовником на виконання умов договору перераховано підряднику 7 916 700,00 грн попередньої оплати (28.09.2023 отримано підрядником).
Колегія суддів зазначає, що в початковій редакції договору сторонами не було погоджено як граничного строку для використання (погашення) попередньої оплати на підставі підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), так і граничного строку для повернення підрядником замовнику невідпрацьованих сум попередньої оплати.
Однак в подальшому сторонами були внесені до п. 12.7 договору зміни:
- додатковою угодою № 4 від 17.11.2023 про те, що використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше 4-ох місяців в межах поточного бюджетного періоду, та те, що підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника;
- додатковою угодою № 5 від 27.12.2023 про те, що використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше 5-ти місяців, та те, що підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Слід зазначити, що строк використання/повернення підрядником попередньої оплати за договором не прив'язаний до дати перерахування замовником авансу.
Враховуючи наведене, сторонами в останній редакції договору було погоджено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем в строк не пізніше 5-ти місяців, і такий строк має відраховуватись з дати підписання додаткової угоди № 5 до договору від 27.12.2023, тобто до 27.05.2024, шляхом:
1) погашення на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін;
2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника.
При цьому сторони у договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.
Так, у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18 Верховний Суд виснував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми № КБ-2в акт приймання виконаних будівельних робіт, № КБ-3 довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно власного тлумачення пунктів 12.7, 12.8 договору.
Відтак отриманий підрядником від замовника авансовий платіж у сумі 7 916 700,00 грн відповідач мав використати/повернути (відповідно до п. 12.7 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 27.12.2023) в строк до 27.05.2024.
Несвоєчасне виконання цього обов'язку є підставою для стягнення неустойки, яка передбачена абз. 5 п. 16.2 договору в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 згідно якої за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Таким чином позивачем помилково здійснено розрахунок неустойки починаючи з 5-того місяця з дати отримання (28.09.2023) підрядником попередньої оплати (з 29.02.2024), а вірним розрахунком є нарахування на підставі пункту 16.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 до договору, вірним є нарахування за період з 30.05.2024 до 28.08.2024 року.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 зазначено, що тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).
За приписами ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ч. 1). При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (ч. 2). У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4).
Тлумачення приписів ч. 3 ст. 538 ЦК України дає підстави для висновку, що положення цієї норми спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесення строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Згідно з ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Означена регламентація положень ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо права на зупинення виконання зобов'язань, спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право зупинити виконання свого обов'язку. Отже, у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку замовника боржник (підрядник), не відмовляючись від виконання договору, має право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, зокрема, зупинити виконання свого обов'язку що, в свою чергу, узгоджується з приписами ч. 3 ст. 538 ЦК України.
Суд зазначає про те, що за зазначеними вище вимогами закону, у разі нездійснення замовником дій щодо сприяння підряднику у виконанні роботи, підрядник має право вимагати перенесення строків виконання роботи, а у разі відсутності матеріалу, устаткування або речі, що підлягає переробці з вини замовника має право не розпочинати роботу або право на зупинення виконання.
Отже, наведені вище положення свідчать про те, що в залежності від обставин неналежного виконання замовником обов'язку щодо сприяння підряднику у виконанні роботи, підрядник має право на обрання певного варіанту захисту своїх прав та інтересів у процесі виконання договору.
Як вбачається з умов договору (пп. 4.2.1, п. 6.1) на замовника покладається зобов'язання надати виконавцю доступ до об'єкту та проєктну документацію відповідно до договору. Водночас в процесі виконання робіт підрядником виявлялась невідповідність проєктної документації, у зв'язку з чим складались та направлялись замовнику дефектні акти та ряд листів щодо необхідності коригування проєктної документації. Також підрядник вказував замовнику про необхідність приймання-передачі вже виконаних робіт для погашення авансового платежу, однак у проєктну документацію, у календарний графік виконання робіт та у строк дії договору вносились зміни.
Судом першої інстанції не було враховано, що матеріали справи містять, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, який був підписаний сторонами у квітні 2025 року (на суму 11 448 624,55 грн, що включає попередню оплату; а.с. 189-220 том 1), після внесення змін замовником в проєктну документацію, яка була скорегована відповідно до дефектних актів та передана підряднику 20.03.2025 (а.с. 210 том 2).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу та пені) згідно з приписами ст. 549 ЦК України.
Разом з тим в силу ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник (підрядник) не визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (замовника); згідно із ч. 2 ст. 613 ЦК України, у разі прострочення кредитора у вчиненні дії, до вчинення якої боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 31.01.2020 у справі № 922/610/19 та підтримані у постанові від 28.02.2024 у справі №910/15043/22, від 04.06.2024 у справі № 911/211/23.
Також у постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
Неможливо розглядати порушення підрядником термінів виконання робіт без дослідження своєчасності та повноти виконання своєї частини зобов'язань замовником. Адже кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України) (подібні висновки зроблені Верховним Судом у справах №№ 904/8883/21, 916/693/21, 910/2711/20).
З огляду на невиконання замовником умов договору стосовно своєчасного надання підряднику відкоригованої проєктної документації, то такі обставини позбавили виконавця можливості завершити певні етапи робіт та, відповідно, підготувати акти приймання виконаних будівельних робіт формою КБ-2в, тож у даному випадку наявні обставини порушення саме замовником своїх договірних зобов'язань. Такі обставини позивачем документально не спростовані, як і те, що попередня оплата станом на час розгляду справи використана підрядником для забезпечення виконання робіт за договором.
Таким чином за висновками суду апеляційної інстанції матеріалами справи підтверджується відсутність у діях відповідача вини та протиправної поведінки зобов'язаної особи, що виключає стягнення з нього у встановлений судом спірний період неустойки, передбаченої п. 16.2 договору за порушення строків повернення невідпрацьованої суми попередньої оплати, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо задоволення позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трест КМБ-3" на рішення господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 задовольнити.
Рішення господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 скасувати та прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.
Стягнути з служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, вул. Святослава Хороброго, буд. 11-А, м. Київ; ЄДРПОУ 26345736) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трест КМБ-3" (08140, Київська обл., Бучанський район, село Білогородка, вул. Володимирська, буд. 60; ЄДРПОУ 40053319) 44 488 грн 17 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Київської області видати наказ.
Матеріали справи № 911/712/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.01.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко