79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" січня 2026 р. Справа № 914/1110/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Матущака О.І.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 (повне рішення складено 26.08.2025, суддя Козак І.Б.)
у справі № 914/1110/25
за позовом Фермерського господарства «Перлина Нова», с.Стоянів, Радехівського р-ну,
до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с.Сабанівка, Червоноградського р-ну,
про стягнення заборгованості 8 887 124 грн
Представники сторін
від позивача - Косендюк Є.А.
від відповідача - Лилик В.В.
Господарський суд Львівської області у рішенні від 20.08.2025 ухвалив: - позовні вимоги Фермерського господарства «Перлина Нова» задоволити частково; - стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 8 006 271,08 грн основного боргу, 79 624,00 грн 3% річних, 800 627,11 грн штрафу, 106 638,27 грн судового збору; - у задоволенні решти позовних вимог відмовити; - задоволити частково заяву відповідача вх.№ 3434/25 від 18.08.2025 про відстрочення виконання рішення суду; - відстрочити виконання рішення суду від 20.08.2025 у справі № 914/1110/25 до 20.10.2025.
Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд: - поновити відповідачеві ДП "ДГ "Радехівське" ІСГ КР НААН України" процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів від ФГ "ПЕРЛИНА НОВА" та ТОВ "Гранд Трейд 2019"; - витребувати від ТОВ "Гранд Трейд 2019" договір відступлення права вимоги (цесії) від 30.07.2025 разом з усіма додатками для огляду в судовому засіданні; - призначити у справі судову почеркознавчу експертизу; - призначити судово-економічну експертизу; - скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 та ухвалити нове, яким відмовити ФГ "ПЕРЛИНА НОВА" у задоволенні позову в частині стягнення з ДП "ДГ "Радехівське" ІСГ КР НААН України" боргу в сумі 2097746,51 грн, згідно наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) до договору про надання сільськогосподарських послуг № 05/24 від 20.05.2024 на загальну суму 2 097 746,51 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025, склад колегії по розгляду справи № 914/1110/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Матущак О.І.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, поданою на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1110/25.
07.10.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 914/1110/25.
При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд виходив із того, що між сторонами у справі виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про надання сільськогосподарських послуг, а відповідач, як замовник, зобов'язаний оплатити надані йому послуги у розмірі, строки та порядку, визначені договором.
Суд встановив, що факт належного надання позивачем сільськогосподарських послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікаціями на загальну суму 8 006 271,08 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. З огляду на умови договору, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу у розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, а також, щодо застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України, з врахуванням здійсненого судом перерахунку 3% річних, у межах якого до стягнення було визнано 79 624,00 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.
Крім того, оцінивши доводи сторін та встановлені обставини справи, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача та відстрочив виконання рішення суду на два місяці, врахувавши можливість збору та реалізації відповідачем урожаю 2025 року, відмовивши у решті вимог щодо надання відстрочки.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку.
Зокрема, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність факту належного надання позивачем сільськогосподарських послуг та наявність у відповідача обов'язку з їх оплати, не надавши належної оцінки запереченням відповідача щодо достовірності та допустимості актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), значна частина яких підписана неуповноваженою особою, а самі послуги фактично не надавалися.
Відповідач послідовно заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої та судово-економічної експертиз, обґрунтовуючи їх необхідність наявністю спору щодо справжності підписів у первинних документах, відповідності обсягів і вартості наданих послуг умовам договору, а також правильності розрахунку заборгованості, однак суд першої інстанції без належної мотивації відмовив у задоволенні відповідних клопотань, чим істотно обмежив право відповідача на доказування та порушив принципи змагальності сторін і рівності учасників процесу.
У зв'язку з наведеним, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1110/25 є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить поновити процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, витребувати від ФГ «ПЕРЛИНА НОВА» та ТзОВ «Гранд Трейд 2019» відповідні договори, акти та розрахунки заборгованості, а також призначити почеркознавчу та судово-економічну експертизи для перевірки достовірності підписів і правильності нарахування заборгованості за надані послуги.
Скориставшись своїм правом, наданим статтею 263 ГПК України, Фермерським господарством «Перлина Нова» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено заперечення проти аргументів апелянта, зокрема з огляду на таке:
Вважає, що місцевий суд детально обґрунтував відмову у призначенні почеркознавчої експертизи; відповідач мав можливість ознайомитися з усіма документами, які були надані для огляду у судовому засіданні; на первинних документах є відтиски печатки підприємства, відсутні будь-які докази її втрати чи підробки, а підписи належних уповноважених осіб підтверджені даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Щодо призначення судово-економічної експертизи, позивач вважає, що доводи відповідача фактично повторюють аргументи щодо почеркознавчої експертизи, обмежуючись твердженнями про невідповідність обсягів послуг їх вартості, підписи неуповноважених осіб та вилучення документів. Проте апелянт не вказує конкретні приклади, де містяться невідповідності, і не пояснює, чому ці питання не може вирішити суд без залучення експерта.
Також позивач зазначив, що перевірка арифметичної правильності розрахунків, на яку посилається відповідач, не є завданням судово-економічної експертизи і не потребує спеціальних знань; відповідач не надав контррозрахунків і обмежився запереченням, тоді як оцінка правильності розрахунків є виключно компетенцією суду.
Таким чином, усі доводи відповідача щодо необхідності призначення почеркознавчої та економічної експертиз вже були розглянуті та відхилені судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи аргументів, які б спростовували позицію позивача, і не може слугувати підставою для перегляду рішення. Виходячи з цього, позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
В судове засідання з'явились представники сторін, які підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила наступне:
20.05.2024 між Фермерським господарством «Перлина Нова» (позивач, за договором - виконавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (відповідач, за договором - замовник) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 05/24.
Згідно з умовами вказаного договору, виконавець за заявкою замовника зобов'язується надати сільськогосподарські послуги, які визначаються у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги (надалі за текстом іменовані «послуги») на умовах даного договору (п.1.1). За заявкою замовника згідно із специфікаціями, що є невід'ємними частинами даного договору, надаються зокрема, але не виключно, такі сільськогосподарські послуги: сівба зернових, технічних культур; обприскування; дискування та (або) культивація мілка та (або) культивація глибока та (або) глибоке рихлення ґрунту (п.1.2). Роботи надаються на земельних ділянках, що належать замовнику на праві постійного землекористування (п.1.3). Вартість послуг за цим договором встановлюється в межах звичайної ринкової вартості таких послуг та визначатиметься у відповідних специфікаціях, що невід'ємними частинами даного договору (п.2.1). Вартість послуг на дату складання кожної специфікації вказується в українських гривнях і визначається виходячи з її еквівалента в доларах США, який вказується сторонами в специфікації (-ях), відповідно до п.2 ст.524 ЦК України (п.2.1.1). Оплата послуг здійснюється в українських гривнях виходячи з міжбанківського курсу долара США до гривні за попередній день здійснення оплати в розмірі, зазначеному в специфікації в українських гривнях, або згідно курсу за попереднім узгодженням та вказаному в специфікації. У разі збільшення курсу долара США щодо курсу, встановленого на дату складання специфікації, остаточна оплата послуг в українських гривнях здійснюється виходячи з еквівалента в долара США, зазначеного в специфікації за міжбанківським курсом гривні за попередній день оплати (п.2.1.2). Остаточна вартість наданих послуг по специфікації в українських гривнях визначається на дату повного розрахунку за послуги та вказується в рахунках-фактурах актах здачі-прийняття робіт (надання послуг). Сторони погодили, що коригування вартості наданих послуг відповідно до міжбанківського курсу долара США до гривні не є зміною вартості наданих послуг в односторонньому порядку (п.2.1.3). Сторони домовилися про те, що курс долара США до гривні на міжбанківському ринку України відповідно до умов цього Договору буде визначатися за даними, що містяться на веб-сайті:://minfin.com.ua/currency/mb за курсом «купівлі» (п.2.1.4). Датою оплати наданих послуг слід вважати дату списання грошових коштів з розрахункового рахунку замовника. Документальним підтвердженням оплати за договором є банківська виписка по рахунку замовника (п.2.1.7). Оплата послуг згідно з цим договором здійснюється замовником в грошовій формі на поточний рахунок виконавця не пізніше 30.11.2024 (п.2.2). Здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) після виконання заявки виконавцем (п.4.1). У випадку непідписання замовником акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання акта та ненадання обґрунтованих заперечень проти підписання такого акту, вказаний акт автоматично вважається підписаним, а послуги прийнятими замовником у повному обсязі (п.4.2). Замовник зобов'язаний оплатити виконавцю послуги, визначені у п.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором та специфікаціями, що є невід'ємними частинами даного договору (п.5.2.3). У випадку неоплати чи несвоєчасної оплати наданих послуг понад 30 (тридцять) календарних днів, замовник зобов'язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 10% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (п.6.2). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.8.1).
На виконання умов укладеного договору, виконавцем оформлено специфікації, за якими замовник зобов'язаний здійснити оплату на поточний рахунок виконавця у грошовій формі не пізніше 30.11.2024, а саме: №1 від 20.05.2024 на суму 4 195 549,44 грн з ПДВ, що еквівалентне 106 162,50 USD; № 2 від 20.05.2024 на суму 80 620,80 грн з ПДВ, що еквівалентне 2 040,00 USD; № 3 від 20.05.2024 на суму 69 712,80 грн з ПДВ, що еквівалентне 1 764,00 USD; № 4 від 28.05.2024 на суму 153 262,80 грн з ПДВ, що еквівалентне 3 804,00 USD; № 5 від 28.05.2024 на суму 1 464 465,60 грн з ПДВ, що еквівалентне 36 348,00 USD; № 6 від 11.06.2024 на суму 394 531,20 грн з ПДВ, що еквівалентне 9 744,00 USD; № 7 від 18.07.2024 на суму 1 013 976,00 грн з ПДВ, що еквівалентне 24 360,00 USD. Таким чином, загальна сума за усіма специфікаціями з ПДВ становить 7 372 118,64 грн, що відповідає 184 222,50 USD.
За результатами надання послуг оформлено 16 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджують обсяг та вартість виконаних робіт із урахуванням ПДВ, зокрема: № П-00000001 від 23.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 269 434,46 грн; № П-00000002 від 24.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 461 511,94 грн; № П-00000003 від 27.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 751 034,47 грн; № П-00000004 від 27.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 153 340,27 грн; № П-00000005 від 29.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 1 366 800,11 грн; № П-00000006 від 31.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 652 403,48 грн; № П-00000007 від 31.05.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 85 689,46 грн; № П-00000008 від 04.06.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 23 453, 50 грн; № П-00000009 від 04.06.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 966 937,57 грн; № П-00000010 від 11.06.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 974 657,38 грн; № П-00000011 від 25.06.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 702 265,54 грн; № П-00000012 від 30.06.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 343 242,14 грн; № П-00000013 від 09.07.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 371 845,66 грн; № П-00000014 від 19.07.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 190 120,50 грн; № П-00000015 від 20.07.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 141 956, 64 грн; № П-00000016 від 31.07.2024 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 305 713,76 грн.
Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу сільськогосподарських послуг (види робіт/послуг визначені у кожному з підписаних двома сторонами спору специфікаціях та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 8 006 271,08 грн (194091,42 дол.США*41,2500 курс станом на 01.04.2025). Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем не оплачено надані позивачем послуги, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість.
З метою захисту порушеного права, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8 006 271,08 грн заборгованості, 800 627,108 грн штрафу за порушення строку оплати послуг та 80 226,32 грн 3% річних.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків:
За змістом ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права місцевим судом, які відповідно до ст.277 ГПК України є підставами для скасування або зміни судового рішення, відтак, в апеляційному порядку перевіряється правильність висновків суду першої інстанції виключно в оскаржуваній частині, а саме, з врахуванням доводів апелянта щодо підписання значної частини актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неуповноваженою особою, що є підставою відмови в позові про стягнення з ДП "ДГ "Радехівське" ІСГ КР НААН України" основного боргу в сумі 2 097 746,51 грн.
Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про надання сільськогосподарських послуг за № 05/24 від 20.05.2024.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 8 006 271,08 грн, що підтверджується специфікаціями та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), де зазначено обсяг та вартість виконаних робіт з врахуванням ПДВ та, які підписані представниками сторін і містять відтиски печаток підприємств.
Оригінал договору № 08/10-2024 від 08.10.2024 та видаткової накладної № 9 від 08.10.2024 оглянуто місцевим господарським судом в судовому засіданні, про що зазначено у рішенні 20.08.2025 у справі № 914/1110/25.
Колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції в матеріалах справи наявний оригінал договору про надання сільськогосподарських послуг № 05/24 від 20.05.2024, а також відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікації, які були оглянуті та проаналізовані колегією. Відповідні документи були долучені до матеріалів справи ще під час розгляду справи судом першої інстанції. З врахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування від позивача оригіналів документів - відсутні.
Відповідач заперечує проти актів здачі-прийняття робіт №?П-00000005 від 29.05.2024, №?П-00000002 від 24.05.2024 та №?П-00000001 від 23.05.2024 на загальну суму 2 097 746,51 грн, зазначаючи, що ці документи підписані не в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН» Дмитром Ковальковським, а іншою особою, яка не мала відповідних повноважень. Стверджує, що послуги, відображені у вказаних актах, фактично не надавалися.
Однак, колегія суддів критично оцінює такі покликання відповідача з огляду на наступне:
Згідно з положеннями ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, не лише позивач повинен доводити обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, але й відповідач повинен довести свої заперечення проти позову.
У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні містити обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, зокрема, такі як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.
Отже, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на специфікацях та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), беручи до уваги те, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, колегія суддів вважає, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.
Що стосується підписів відповідальної особи на актах здачі-приймання робіт (надання послуг), судова колегія зазначає таке:
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, серед інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи відповідача, визначений Кальченко Микола Миколайович, підпис якого містяться на актах № № П-00000005; П-00000002 та №П-00000001 (прізвище чітко зазначене, зокрема, на акті №П-00000005 від 29.05.2024).
Що стосується інших актів, слід звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.07.2025 у справі № 440/5003/23, у відповідності до якої первинні документи повинні підписувати керівник або уповноважена ним особа, а відсутність розшифровки підпису (ПІБ) може бути неістотним недоліком, якщо є інші підтвердження (печатка), що свідчить про участь особи в операції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що особа, яка підписала акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), діяла як уповноважений представник сторони, а відсутність розшифровки підпису не свідчить про відсутність у неї відповідних повноважень, оскільки такі документи містять інші ознаки участі цієї особи у господарській операції, зокрема, відтиск печатки, та не можуть розцінюватися як недійсні з формальних підстав. Крім цього, відповідач не заперечував щодо дійсності цих документів.
Відтак, клопотання апелянта про призначення судово-економічної та судової почеркознавчої експертиз задоволенню не підлягають.
Колегія суддів також надала оцінку податковим накладним №?4 від 23.05.2024, №?5 від 24.05.2024 та №?9 від 29.05.2024, що були належним чином отримані податковим органом без зауважень щодо оформлення. Ці документи засвідчують правильність обліку ПДВ, дозволяють коректно нараховувати податкові зобов'язання та формувати податковий кредит, а їх отримувачем зазначено ДП «ДГ «Радехівське», що підтверджує зменшення податкового навантаження відповідача на суму сплачених податків.
Таким чином, наявні в матеріалах справи документи є належними та переконливими доказами, що фіксують факт надання позивачем послуг, їх обсяг і повну вартість із урахуванням ПДВ, а також засвідчують належне прийняття виконаних робіт відповідачем. Акти здачі-прийняття робіт підтверджують фактичне виконання робіт у межах договору, а специфікації деталізують перелік послуг та їх кількісні й вартісні показники, що дозволяє визначити обов'язок відповідача щодо оплати.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано жодних належних та об'єктивних доказів фальсифікації документів або спростування факту здійснення господарських операцій на підставі договору про надання сільськогосподарських послуг №?05/24, про які стверджує позивач та на підтвердження здійснення яких останнім надано відповідні докази.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, належно оцінив докази, навів мотиви відхилення доводів відповідача та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1110/25 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 26.01.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя О.І. Матущак