21 січня 2026 року
м. Харків
справа № 615/314/24
провадження № 22-ц/818/701/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Національної поліції в Харківській області,
відповідачі - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року в складі судді Левченка А.М.
У лютому 2024 року Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 22 грудня 2019 року о 13 год 20 хв на автодорозі Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом ММЗ-81021, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та службового автомобіля «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває на балансі та на праві власності належить Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, під керуванням поліцейського ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди службовий транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, однак ураховуючи, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин з необережності, примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки його звільнено від кримінальної відповідальності.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової комплексної автотехнічної, фототехнічної експертизи № 7/1268/1269/11/1/196 КПСЕ-20 від 30 жовтня 2020 року водій автомобіля ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушивши п.п. 3.2,10.1 Правил дорожнього руху допустив зіткнення зі службовим автомобілем «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 .
Головне управління Національної поліції в Харківський області потерпілим у кримінальному провадженні не визнавалось, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням службового автомобіля, в рамках кримінального провадження не подавався.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована. 24 липня 2023 року Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Моторного (транспортного) страхового бюро України з листом № 2406/119-26/01-2023 про відшкодування збитку, завданого пошкодженням автомобіля « Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22 грудня 2019 року.
20 серпня 2023 року (вих.№ 3-0б/25622) Моторним (транспортним) страховим бюро України відмовлено у виплаті відшкодування заподіяної шкоди, оскільки відповідну заяву не було подано впродовж одного року.
Зазначило, що винну особу у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 грудня 2019 року було встановлено лише після винесення ухвали Валківським районним судом Харківської області 06 квітня 2022 року. До винесення вказаного рішення та визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не було підстав вважати, що Головне управління Національної поліції в Харківській області має право на отримання відшкодування збитків, завданих пошкодженням службового транспортного засобу. Підстави для звернення до страховика з'явилися лише після 14 квітня 2022 року, коли судове рішення набрало законної сили.
Також, з початком введення воєнного стану на території України, а саме у період з березня 2022 року по червень 2022 року більшість особового складу (державні службовці та працівники Головного управління Національної поліції в Харківській області) перебували у простої, який виник у зв'язку з тим, що в період з 24 лютого по березень 2022 року в м. Харкові проводились активні бойові дії, пересування деякими територіями міста було обмежено, а в деяких районах зовсім неможливе, перестав працювати громадський транспорт. Через ворожі ракетні обстріли у місті неодноразово була порушена електромережа, зруйновані трансформатори та відбувалось екстрене вимкнення світла, в тому числі у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області.
02 березня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу та пожежі, було зруйновано адміністративну будівлю Головного управління Національної поліції в Харківській області, знищено службову техніку та службову документацію. Через викладені обставини, працівники Головного управління Національної поліції в Харківській області фактично не мали можливості вчасно опрацьовувати та подавати документи до інших установ, організацій, тощо.
Головне управління Національної поліції в Харківській області дізналось про порушення свого права на відшкодування заподіяної шкоди 03 серпня 2023 року, після отримання відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України про відмову у її відшкодуванні, у зв'язку з чим було прийнято рішення звернутися до суду за захистом права на відшкодування в межах загального трирічного строку.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 164/02-24 від 14 лютого 2024 року проведеного оцінювачем ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту зносу, який дорівнює 0,35, становить 688736,27 грн. Ринкова вартість зазначеного автомобіля станом на дату події 22 грудня 2019 року становить 508437,00 грн. Тому відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним.
Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 перевищує його ринкову вартість, автомобіль вважається знищеним, отже Головному управлінню Національної поліції в Харківській області з боку ОСОБА_1 повинна бути відшкодована сума різниці вартості вказаного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 338693,65 грн (508437,00 грн (ринкова ціна автомобіля «Mitsubishi Outlander», 2017 року випуску, який був у використанні з урахуванням строку його експлуатації) - 39743,35 грн (вартість з урахуванням пошкоджень КТЗ після ДТП) - 130000,00 грн (максимальний розмір страхової суми за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Матеріальну шкоду, завдану водієм автомобіля «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 винним у дорожньо-транспортній пригоді у розмірі 130000,00 грн повинно відшкодувати Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Просило стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області страхову виплату в розмірі 130000,00 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області матеріальну шкоду у розмірі 338693,65 грн, судовий збір в розмірі 5624,32 грн та витрати за проведення оцінювачем завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи) у розмірі 5500,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог з кожного; повернути Головному управлінню Національної поліції в Харківській області з державного бюджету України помилково сплачену різницю судового збору в сумі 1174,96 грн.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року позов Головного управління Національної поліції в Харківській області - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області матеріальну шкоду в розмірі 338 693,65 грн, в задоволенні іншої частини позову - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 4064,32 грн; повернуто Головному управлінню Національної поліції в Харківській області з державного бюджету надміру сплачений судовий розмір в сумі 1174,96 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду Головне управління Національної поліції в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області страхової виплати у розмірі 130 000 грн; стягнення з відповідачів на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області витрат за проведення оцінки завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи) у розмірі 5500,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог з кожного, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з дати дорожньо-транспортної пригоди (22 грудня 2019 року) по 14.04.2022 (коли судове рішення набрало законної сили та встановлено вину відповідача) у позивача до набрання вказаним рішенням законної сили та визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не було підстав вважати, що позивач має право на отримання відшкодування збитків, завданих пошкодженням службового транспортного засобу. З 24.02.2022 по 15.09.2022 (підтверджується Наказом № 309) м. Харків відносився до території на якій велися активні бойові дії, було знищено службові приміщення, документацію та службову техніку, що фактично унеможливлювало звернення із заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Також з 24.02.2022 та до 24.07.2023 звернення до Моторного (транспортного) страхового бюро України ускладнювалося великим навантаженням в роботі через недостатню кількість працівників, відключенням електричної енергії в м. Харків, постійними та тривалими сигналами тривоги та обстрілами, в тому числі і будівель Головного управління Національної поліції в Харківській області. Отже, через вищевикладені об'єктивні обставини, незалежні від працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області, останні фактично не мали можливості вчасно опрацьовувати та подавати документи до інших установ, організацій тощо. Вимога до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 130 000 грн обґрунтована положеннями законодавства, виною водія транспортного засобу ОСОБА_1 , а пропущення річного строку звернення до страховика - непереборними обставинами викликаними збройною агресією. Отже пропущення строку не було навмисним, і позивач реалізував своє право на відшкодування одразу, як це стало реально можливим з урахуванням стабілізації організаційної та технічної ситуації, а саме 24.07.2023. Судова практика визнає можливість поновлення строку звернення до страхової компанії з поважних причин, що дозволяє потерпілим особам захищати свої права навіть після спливу встановленого Законом строку. У справі наявні всі передбачені законом умови для покладення на відповідачів обов'язку з відшкодування витрат на проведення оцінки вартості збитків: наявність договору, акту виконаних робіт, а також безпосередній зв'язок цих витрат із розглядом справи. Наведені документи підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на проведення оцінки завданих збитків. Враховуючи, що висновок та звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 164/02-24 є необхідними доказами у справі і без їх проведення апелянт був би позбавлений можливості обґрунтовано визначити розмір шкоди, витрати на їх здійснення повинні бути стягнуті з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Головне управління Національної поліції в Харківській області оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмовлених позовних вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України, а також щодо стягнення витрат за проведення оцінювачем завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи) у розмірі 5500,00 грн, у зв'язку з чим в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області необхідно задовольнити частково.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2022 року у справі № 615/231/21 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, кримінальне провадження закрито.
Зі змісту ухвали вбачається, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 22 грудня 2019 року приблизно о 13:20 год, керуючи автомобілем ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ММЗ-81021, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський в напрямку з м. Полтава до м. Валки Харківської області. Здійснюючи поворот ліворуч до АЗС в районі 424км+600м, діючи необережно, проявив неуважність, не переконався в безпеці своїх дій, що це не створить небезпеки іншим учасникам руху, не зупинив керований ним автомобіль та не дав дорогу іншому транспортному засобу автомобілю Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 (поліцейського зразку), який здійснював свої службові обов'язки та рухався з увімкненими проблисковими маячками під керуванням ОСОБА_2 в попутному напрямку по зустрічній смузі руху, маючи перевагу у русі, чим порушив п.п.3.2, 10.1 ПДР України, допустив зіткнення з поліцейським автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Mitsubishi Outlander ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с.62 том 1).
Власником автомобіля «Mitsubishi Outlander», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 є Головне управління Національної поліції в Харківській області, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 22 червня 2017 року (а.с.10 зворот том 1).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо автомобіля «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована у АТ «СГ «ТАС» за полісом № АО/6130287 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.08.2019 (а.с.13 зворот,132 том 1).
24.07.2023 (вих. № 2406/119-26/01-2023) Головне управління Національної поліції в Харківській області направлено лист до Моторного (транспортного) страхового бюро України в якому викладені обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 грудня 2019 року. Також зазначено, що відповідно до копії страхового полісу № АО/6130287 станом на 22 грудня 2019 року вказаний поліс на службовий автомобіль був діючим. Однак, згідно копії роздруківки з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 22 грудня 2019 року поліс на транспортний засіб № НОМЕР_1 винної особи не знайдено. Просило надати відповідь на запит № 1262/119/05/50-2023 від 18 липня 2023 року, також з метою встановлення розміру заподіяної шкоди Головному управлінню Національної поліції в Харківській області направити аварійного комісара або експерта для проведення огляду пошкодженого службового автомобіля. До листа долучено: копію ухвали Валківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2023 року; копію страхового полісу № АО/6130287; копію свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ; копію роздруківки з Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с.12 том 1).
За результатами розгляду звернення про відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22 грудня 2019 року за участю транспортного засобу Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_3 представником Моторного (транспортного) страхового бюро України на адресу НПУ ГУНП в Харківській області направлено лист про відмову у відшкодуванні шкоди № 3-01б/25622 від 03 серпня 2023 року (номер справи Моторного (транспортного) страхового бюро України 94619) з посиланням на пп. 37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також зазначено, що до Моторного (транспортного) страхового бюро України впродовж одного року не було подано заяву про відшкодування заподіяної шкоди (а.с.61 том 1).
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 164/02-24 від 14 лютого 2024 року виконаного ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ марки Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату події 22 грудня 2019 року, становить 508437,00 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент дослідження становить 688736,27 грн; ринкова вартість КТЗ, без урахування аварійних пошкоджень на дату події 22 грудня 2019 року становить 508437,00 грн в тому числі ПДВ на суму 84437.00 грн; вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП КТЗ марки Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 39743,35 грн в тому числі ПДВ на суму 6623,89 грн (а.с.15-32 том 1).
Матеріали справи містять договір № 35 про закупівлю послуг № 35 від 24 січня 2024 року укладений між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 07 листопада 2017 року та Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 22 січня 2021 року № 38/21 виданого Фондом державного майна України.
Згідно п.п.1.1,1.2 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати: оцінювання завданого матеріального збитку КТЗ. Вартість послуг визначені у калькуляції ( додаток 1 до договору). Загальна ціна договору складає 5500,00 грн ( п.2.1 договору) (а.с.33зворот-35 том 1).
За калькуляцією оцінювання завданого збитку колісному транспортному засобу Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_3 становить 5500,00 грн (а.с.36 том 1).
Відповідно до акту виконаних робіт від 15.02.2024, складеного Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та ФОП ОСОБА_3 , вартість проведення експертних оцінок щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику становить 5500,00 грн (а.с.33 том 1).
Листом від 23 травня 2024 року ФОП ОСОБА_3 повідомив Головне управління Національної поліції в Харківській області, що ним було виявлено, що в звіті про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ № 164/02-24 від 14 лютого 2024 року допущено механічну описку, а саме невірно вказано дату укладання договору про проведення оцінки - 22 січня 2024 року. Зазначено, що вірною датою укладання договору є 24 січня 2024 року (а.с.157 том 1).
Листом від 26 вересня 2024 року ФОП ОСОБА_3 повідомив Головне управління Національної поліції в Харківській області, що в додатках до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ № 164/02-24 від 14 лютого 2024 року, а саме додаток 6 (документи оцінювача) використано Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності дійсний до 22 січня 2024 року. Зазначено, що відповідно до п.5 ст.1 Постанови Кабінету Міністрів № 314 від 18 березня 2022 року «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії). Виходячи з наведеного зазначений сертифікат є чинним (а.с.244 том 1).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов'язок.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18.
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суд від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95 цс 20, зазначено, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на принцип добросовісності визначає, якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки. Аналізуючи вказані норми законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема у праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.
Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов'язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104 гс 18)).
Із аналізу положень спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 цього Закону, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95 цс 20, висловила правову позицію про те, що в разі якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії), винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі в судовому порядку.
У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 24 липня 2023 року за вих. № 2406/119-26/01-2023 направлено лист до Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якому викладені обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 грудня 2019 року. Листом № 3-01б/25622 від 03 серпня 2023 року страховик відмовив у відшкодуванні шкоди з посиланням на пп. 37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також зазначено, що до Моторного (транспортного) страхового бюро України впродовж одного року не було подано заяву про відшкодування заподіяної шкоди.
Ураховуючи викладене суд першої інстанції встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про те, що позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб лише 24 липня 2023 року, тобто з пропуском визначеного положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річного строку для такого звернення, оскільки спірна дорожньо-транспортна пригода сталася 22 грудня 2019 року. Отже, обґрунтованим є висновок страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Посилання позивача на тривалість розгляду кримінальної справи щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні спірної дорожньо-транспортної пригоди, судом правильно визнано безпідставними, оскільки існування кримінального провадження не може свідчити про неможливість звернення потерпілого до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, чи пред'явлення позову про відшкодування шкоди за спірну дорожньо-транспортну пригода. Такі висновки спростовують доводи апеляційної скарги у відповідній частині.
Подібний за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20281/21 (провадження № 61-9642 св 22), від 17 квітня 2024 року у справі № 552/7011/22 (провадження № 61-2109 св 24), від 24 квітня 2024 року у справі № 243/880/23 (провадження № 61-18255 св 23), від 15 травня 2024 року у справі № 161/8285/22 (провадження № 61-1965 св 24).
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації та введенням в країні воєнного стану він був позбавлений можливості звернутися до відповідача у встановлений строк. Як вказано вище, позивач мав можливість звернутися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування до 22 грудня 2020 року. Обґрунтування неподання відповідної заяви лише збройною агресією проти України без надання доказів неможливості вчинення відповідних дій протягом 2020 року не можуть розцінюватись як поважні причини щодо дотримання строків.
Отже, позивачем не доведено добросовісності своїх дій при зверненні до страховика з вказаною заявою.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 752/9783/23 (провадження № 61-2583св25).
Виходячи з наведеного суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено, що ним здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України страхової виплати в розмірі 130000,00 грн.
Посилання позивача на вимоги частини 6 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є безпідставними, оскільки такий строк зупиняється, якщо потерпіла особа вже подала до страховика (МТСБУ) заяву про страхову (регламентну) виплату.
Щодо стягнення витрат за проведення оцінювачем завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи) у розмірі 5500,00 грн, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати на залучення оцінювача не відносяться до судових витрат в розумінні п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, а тому не можуть бути стягнуті судом з відповідача.
Між тим, колегія суддів частково не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку дійсно не можуть бути віднесені до судових витрат, однак вони є збитками і підлягають відшкодуванню, адже відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа повинна понести для відновлення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції покладено в основу рішення наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 164/02-24 від 24.01.2024 виконаний ФОП ОСОБА_3 .
Таким чином наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат, пов'язаних із оплатою послуг щодо складання звіту в розмірі 5500,00 грн.
При цьому колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять відповідної квитанції про оплату за вказаний звіт, однак враховує, що саме така сума визначена у договорі № 35 про закупівлю послуг від 24.01.2024 як вартість робіт щодо складання звіту, а також акт виконаних робіт від 15.02.2024. Зважаючи на те, що звіт було складено та він наявний в матеріалах справи, суд не може дійти протилежного висновку про те, що позивач не поніс витрати на складання такого звіту, та не може ставити під сумнів розмір вартості складання такого звіту.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року в частині вимог Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення витрат за проведення оцінювачем завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи) у розмірі 5500,00 грн - скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області 5500,00 грн витрат за проведення оцінювачем завданого матеріального збитку КТЗ (експертизи).
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року в частині вимог Головного управління Національної поліції в Харківській області до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без змін.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року в частині задоволених вимог Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина