26 січня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/3342/24
провадження № 22-ц/4809/537/26
Кропивницький апеляційний суд в складі судді Мурашка С.І. дослідивши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 07 жовтня 2025 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Судові витрати залишено по фактично понесеним.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочити чи розстрочити його сплату, у зв'язку з тим, що відповідач є малозабезпеченою особою.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно пункту третього частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яка була чинною на момент подання зустрічної позовної заяви, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.
Згідно п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної вимоги немайнового характеру про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, інформації та зустрічної позовної вимоги майнового характеру про стягнення моральної шкоди в розмірі 24 000 грн, 1 % від якої (240 грн) становить менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,2 грн), за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 3 633 грн 60 коп судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Закон України «Про судовий збір» визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
На підтвердження доводів, викладених у заяві про звільнення від сплати судового збору, розстрочення або відстрочення його сплати, ОСОБА_1 було надано довідку про доходи № 0450 4243 3601 2495 від 09.10.2025, з якої слідує, що загальний розмір річного доходу ОСОБА_1 за рік в період із листопада 2024 року по жовтень 2025 року становить 52 527 грн 08 коп, а розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги становить 3 633 грн 60 коп та перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній рік.
Враховуючи те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та визначення його у розмірі 2 626 грн 35 коп, тобто розмір, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за попередній календарний рік.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити частину судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 626 грн 35 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення чи розстрочення його сплати задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 07 жовтня 2025 року - залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- сплатити судовий збір в сумі 2 626 грн 35 коп на рахунок:
Отримувач коштівГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37918230
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA878999980313151206080011567
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Кропивницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Надати квитанцію про сплату судового збору до Кропивницького апеляційного суду, або надати докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.
В разі невиконання зазначених вимог в установлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. І. Мурашко