Житомирський апеляційний суд
Справа №295/12876/25 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.
Номер провадження №33/4805/527/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
26 січня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Петрика Леоніда Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 09.09.2025 року о 12 год. 32 хв. в м. Житомирі по просп. Незалежності, 11, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, які не реагують на світло; підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Петрик Л.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що не доведені ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на питання, останнього не відсторонено від керування транспортним засобом, направлення до медичного закладу складене о 12:36 год. із внесенням до нього серії і номеру протоколу, що ставить під сумнів своєчасність складання такого направлення. Вважає, що відмова водія від проходження огляду була спровокована протиправними діями поліцейських. Також долучав до справи висновок щодо результатів медичного огляду, яким встановлено відсутність стану наркотичного чи алкогольного сп'яніння.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена 16.10.2025, перша апеляційна скарга подана адвокатом своєчасно 24.10.2025 року, однак відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 17.11.2025 апеляційна скарга повернута особі, яка її подала, у зв'язку з ненаданням адвокатом документів на підтвердження повноважень на надання правової допомоги, та 19.11.2025 скарга подана повторно. Відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 22.12.2025 апеляційна скарга повернута через відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому після усунення вказаних недоліків та остаточної подачі третьої скарги строк пропущений з поважних причин.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Захисник Петрик Л.І. в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення засідання не подавав, тому, зважаючи на позицію ОСОБА_1 , який просив проводити слухання скарги без захисника, суд вважає можливим провести судове засідання.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №448390 від 09.09.2025 вбачається, що 09.09.2025 року о 12 год. 32 хв. в м. Житомирі по просп. Незалежності, 11, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, які не реагують на світло; підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1-2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5682684 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2025 (а.с.5); рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області Ковальчука О. (а.с.6); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.7).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , за невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.
Стосовно висловлених доводів апелянта про відсутність ознак наркотичного сп'яніння, апеляційний суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп'яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння. При відсутності вказаних ознак сп'яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння.
На виконання вказаних вимог Інструкції працівниками поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які були йому оголошені та відображені в протоколі, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість.
При цьому, посилання апелянта на не доведення у водія ознак сп'яніння є недоречним. Так, спочатку озвучені та в подальшому відображені поліцейськими в протоколі ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп'яніння у водія та пред'являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР - пройти огляд.
Єдиним можливими способом спростування виявлених у водія ознак сп'яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп'яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп'яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно доводів апелянта щодо фактичної відмови ОСОБА_1 через провокативні дії працівників поліції, суд зазначає наступне.
Як вбачається з відеозапису, після зупинки транспортного засобу та виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній висловив чітку відмову. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе агресивно, перебував у збудженому стані. Між тим, будь яких дій, які б свідчили про тиск або схиляння водія до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з боку поліцейських судом не встановлено. Навпаки, дії поліцейських були послідовними, законними, спокійними, розсудливими, та максимально забезпечили водію самостійну та зважену реалізацію ним прав, передбачених статтями 266 та 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а відтак, на думку сторони захисту, виключається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки вказане не є підставою для визнання огляду недійсним відповідно до ст.266 КУпАП та ніяким чином не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, згідно відеозапису працівники поліції повідомили водію про заборону руху, порадили викликати таксі.
Посилання сторони захисту щодо складення направлення на огляд особи до медичного закладу (12:36 год.) раніше, ніж був складений протокол про адміністративне правопорушення (13:01 год.) судом не приймаються, оскільки вказане має технічний характер та не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не спростовує сам факт виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і порушення ним пункту 2.5 ПДР.
Не можуть бути взяті до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, під час якого у нього не було виявлено ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, про що вказано у долученому висновку № 337 від 09.09.2025, оскільки цей огляд був проведений з порушенням визначеного порядку, передбаченого ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 17 Розділу ІІІ Інструкції, де зазначено, що огляд на стан сп'яніння, складання висновку за результатами огляду та повідомлення його змісту оглянутій особі, проводиться в присутності поліцейського, який доставив цю особу для огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП). Тобто самостійне прибуття водія до закладу охорони здоров'я без присутності та супроводу поліцейських не відповідає порядку, встановленому ч.4 ст.266 КУпАП та є недійсним.
Крім того, вказаний висновок не є доказом відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно нього складено у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за порушення ним п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
Клопотання адвоката Петрика Леоніда Ігоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Петрика Леоніда Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: