С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/11773/26
В справі 760/28542/19
І. Вступна частина
26 січня 2026 року в місті Києві Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді: Коробенка С.В.,
за участю секретаря Левіцької Н.О.,
представника позивача - адвоката Воронкової О.І.,
представника відповідача - адвоката Сапронова О.В.,
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування майном та відшкодування моральної шкоди, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металіст», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
ІІ. Описова частина
15 жовтня 2019 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вимогами стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень та судових витрат.
У позові ОСОБА_5 зазначила, що вона та її батьки є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 23 березня 2001 року та витягу з Державного реєстру правочинів №3452135 від 11 січня 2007 року, де проживають з 2001 року.
Над квартирою Позивачки, як вона зазначає, розташована квартира АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за Відповідачем з 2013 року згідно з інформаційною довідкою №141802740 від 18 жовтня 2018 року.
Позивачка стверджує, що у 2003 році в квартирі АДРЕСА_2 проведено ремонт, після якого значно підвищилося шумове навантаження, зокрема, на думку Позивачки, через втручання в несучі конструкції і демонтаж елементів підлоги (гіпсоволоконні плити), що погіршило шумоізоляцію між квартирами.
Як стверджує ОСОБА_1 , це призводить до постійного підвищеного акустичного навантаження, шумового забруднення, втрати спокою та негативного впливу на її нервову систему та її рідних.
Позивачка зазначає, що вона неодноразово зверталася до Відповідача з вимогами знизити шум, провести експертизу за її рахунок, але той ухилявся від вирішення проблеми.
Спроби досудового врегулювання через ОСББ «Металіст» (листи від 14 січня 2015 року, 02 лютого 2015 року, 13 березня 2015 року, 12 листопада 2015 року, 28 січня 2016 року, 26 травня 2016 року) та державні органи (листи Солом'янської РДА №108-К'-14454-2951 від 15 серпня 2017 року, Департаменту ДАБК від 01 вересня 2017 року, 17 липня 2018 року, 13 серпня 2018 року) також не дали результату.
Факт перевищення шуму підтверджується протоколом №98 від 20 липня 2018 року, складеним ДУ «Київській міський лабораторний центр МОЗ України» про дослідження шумового навантаження (перевищення еквівалентних рівнів звуку допустимих значень на 5-6 дБА).
Позивачка наполягає, що внаслідок проживання в умовах постійного підвищеного шумового навантаження з вини Відповідача, який ігнорує свій обов'язок утримувати майно в належному стані, що не порушує прав інших громадян, вона перебуває у тривалому стресі, порушений спосіб її життя та психологічний стан, у зв'язку з чим їй заподіяна моральна шкода тому, справедливою компенсацією за яку Позивачка вважає суму в розмірі 100000 гривень.
Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
03 березня 2023 року судом призначено комплексну судово-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам «Українського центру судових експертиз», на вирішення якої поставлені питання заявлені як Позивачкою, так і Відповідачем.
17 листопада 2023 року на адресу суду надійшов висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1-10/11 від 10 листопада 2023 року, складений експертом Лісниченком Сергієм Васильовичем, в якому надані відповідні на питання 1-4, заявлені Позивачкою, проте залишені без відповіді питання 5-6у зв'язку з несплатою Відповідачем вартості експертного дослідження поставлених ним питань.
09 квітня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в новій редакції, у якій вона підтримала попередні вимоги з уточненням формулювань щодо усунення шумового навантаження, приведення конструкції міжповерхового перекриття до нормативів, стягнення моральної шкоди та судових витрат, посилаючись на висновок експертизи.
18 квітня 2024 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на уточнений позов, у якому Відповідач заперечував проти задоволення позову повністю, стверджуючи, що придбав квартиру АДРЕСА_2 у 2013 році та провів косметичний ремонт без пошкодження підлоги, тому не міг погіршити шумоізоляцію.
Він заперечував факт втручання в конструкції, стверджував, що не повинен відповідати за можливі порушення забудовника чи зміни законодавства з часу будівництва будинку, а також посилався на висновок судовий експертизи від 10 листопада 2023 року, де не підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між шумом у квартирі Позивачки та станом підлоги в його квартирі.
Відповідач вважав вимоги про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу безпідставними через відсутність його вини.
02 липня 2024 року Позивачка подала відповідь на відзив, у якій підтримала позовні вимоги та спростувала заперечення Відповідача, зазначаючи, що той вводить суд в оману, цитуючи висновок експертизи вибірково, тоді як експерт встановив невідповідність конструкції перекриття між поверхами нормам ДБН В.1.1-31:2013 через відсутність пружного звукоізоляційного шару в квартирі АДРЕСА_2 , що є причиною недостатньої ізоляції ударного шуму.
Позивачка підкреслила, що питання перевищення шумів не має сенсу через методику вимірювань, але факт перевищення індексу ізоляції підтверджений проведеними дослідженнями.
Вона зазначила, що Відповідач як власник зобов'язаний усунути перешкоди незалежно від часу виникнення порушень, а щодо моральної шкоди звернула увагу на тривалий конфлікт, який тягнеться понад 10 років, постійне напруження, недосипання та невдалі спроби досудового врегулювання.
Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року було закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні Позивачка та її представник підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві в новій редакції та відповіді на відзив, наполягаючи на порушенні прав на спокійне користування майном через шум, підтвердженому експертизою, та необхідності стягнення моральної шкоди через тривалий стрес. Позивачка також звернула увагу на те, що станом на сьогодні в квартирі вже проживає її дитина, у зв'язку з чим шум в квартирі спричиняє додаткові проблеми.
Представник Відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на уточнений позов, стверджуючи про відсутність вини Відповідача та недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між квартирою Відповідача та наявністю зайвого шуму в квартирі Позивачки .
ІІІ. Мотивувальна частина
Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 23 березня 2001 року та витягу з Державного реєстру правочинів №3452135 від 11 січня 2007 року.
Над квартирою Позивачки розташована квартира АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 згідно з інформаційною довідкою №141802740 від 18 жовтня 2018 року.
Позовна заява грунтується на твердженні Позивачки про підвищення шумового навантаження в її квартирі, викликаним зокрема ударним шумом від кроків, переміщення меблів тощо у розташованій поверхом вище квартирі.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року №4004-XII, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:
-здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
-забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
-вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.
Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Згідно з Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (зі змінами), передбачено, що шум при здійсненні робіт не повинен перевищувати установлених санітарними нормами рівнів для відповідного часу доби; правилами благоустрою м. Києва встановлені такі допустимі рівні шумів: у денний час - не більше 40 ДБА, у нічний - не більше 30 ДБА; проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 19:00 год до 8:00 год., а у святкові та неробочі дні - цілодобово; нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих житлових приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивачка неодноразово зверталася до Відповідача з вимогами знизити шум, здійснити відповідні будівельні роботи чи провести експертизу, що підтверджується листами від 27 квітня 2015 року, 26 травня 2015 року та іншими.
Спроби досудового врегулювання через ОСББ «Металіст» (листи від 14 січня 2015 року, 02 лютого 2015 року, 13 березня 2015 року, 12 листопада 2015 року, 28 січня 2016 року, 26 травня 2016 року) не дали результату, як і звернення Позивачки до Солом'янської РДА (лист №108-К-14454-2951 від 15 серпня 2017 року) та Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (листи №073-КО-14454-1627 від 01 вересня 2017 року, №073-КО-10296-1561 від 17 липня 2018 року, №073-КО-10296-1744 від 13 серпня 2018 року).
Факт перевищення шумового навантаження підтверджується протоколом про проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку №98 від 20 липня 2018 року, де зафіксовано перевищення на 5-6 дБА вдень, договором №651 від 17 липня 2018 року, специфікацією, актом виконаних послуг №651 від 17 липня 2018 року та рахунком №1419.
У висновку проведеної в справі судово-будівельної експертизи №1-10/11 від 10 листопада 2023 року, складеному ОСОБА_6 , з врахуванням Протоколу акустичних вимірювань, складеного спеціалістами ТОВ «Акустичні матеріали та технології», встановлено, що існуюча конструкція міжповерхового перекриття з чистовим покриттям підлоги між приміщеннями квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не відповідає нормативним вимогам щодо ізоляції ударного шуму відповідно до ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будівель і споруд від шуму».
Фактичний рівень індексу приведеного рівня ударного шуму L?nw становить 65 дБ в одному приміщенні квартири АДРЕСА_3 та 62 дБ в іншому при нормативній величині не більше 55 дБ згідно з пунктом 8.1.2 ДБН В.1.1-31:2013.
Найбільш ймовірною, на переконання судового експерта, причиною недостатньої звукоізоляції ударного шуму є відсутність пружного звукоізоляційного шару в конструкції підлоги квартири АДРЕСА_2 відповідно до пункту 8.1.6 ДБН В.1.1-31:2013, де вказано, що в конструкціях підлог, що відокремлюють приміщення з джерелами ударного шуму, повинен бути передбачений пружний звукоізоляційний шар (плаваюча підлога або еквівалент).
Судовий експерт зазначив, що усунення виявлених недоліків можливе шляхом влаштування в складі конструкції міжповерхового перекриття будівельних матеріалів, які забезпечують ізоляцію від ударного шуму.
Дослідження питань 5 та 6 щодо встановлення чи спростування факту втручання у несучі конструкції (міжповерхове перекриття) в квартирі АДРЕСА_2 , які були заявлені Відповідачем, не проводилося через несплату вартості дослідження вказаних питань ОСОБА_2 .
Аналізуючи висновок експертизи, суд зазначає, що він є обґрунтованим, проведеним на підставі акустичних вимірювань, здійснених з дотриманням вимог ДСТУ Б В.2.6-86:2009 за допомогою стандартної ударної машини з доступом до обох квартир.
Перевищення нормативу шумового навантаження на 7-10 дБ є суттєвим і підтверджує порушення норм звукоізоляції, що підтверджує позицію Позивачки щодо наявності постійного дискомфорту.
Той факт, що експертом не встановлено прямого причинно-наслідкового зв'язку для загальних рівнів шуму, не спростовує факту невідповідності ізоляції ударного шуму, який є домінуючим у скаргах Позивачки.
Крім того, висновок узгоджується з протоколом №98 від 20 липня 2018 року, де зафіксовано перевищення еквівалентного рівня шуму на 5-6 дБА, що перевищує допустимі рівні згідно з Державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затвердженими Наказом МОЗ України №463 від 22 лютого 2019 року, де еквівалентний рівень звуку в приміщеннях житлових будинків вдень становить 40 дБА, вночі 30 дБА, максимальний - 55 дБА вдень та 45 дБА вночі.
Аналогічні норми містяться в ДСанПіН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, де допустимі рівні шуму в приміщеннях житлових будинків становлять 40-55 дБА вдень та 30-45 дБА вночі залежно від типу приміщення.
Відповідачем наданий висновок щодо виконання робіт з встановлення фактичної конструкції підлоги в жилих кімнатах квартири за адресою: АДРЕСА_4 , проектній документації на будинок, проте дане дослідження не має характеру експертного. (Том 2, а.с. 212-222)
Крім того, позов є негаторним за статтею 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Правила захисту права власності поширюються на права користування.
Надмірний шум, що перевищує санітарні норми та має постійний характер, є порушенням права на спокійне користування житлом.
Стаття 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну орієнтацію економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної і комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Частиною 5 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Таким чином, для вирішення даної справи не має вирішального значення, чи здійснював Відповідач втручання в перекриття під час ремонту 2003 року чи набув квартиру вже з порушеннями, оскільки як власник він зобов'язаний утримувати майно в стані, що не порушує права інших.
Порушення є триваючим, тому позовна давність не застосовується за статтею 261 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Вирішуючи питання про належний спосіб захисту, суд вважає необхідним задовольнити вимогу про зобов'язання ОСОБА_2 влаштувати в складі конструкції міжповерхового перекриття між квартирами АДРЕСА_2 (16 поверх) і АДРЕСА_5 будівельні матеріали, які забезпечуватимуть дотримання нормативної величини індексу ізоляції ударного шуму.
Інші заявлені Позивачкою вимоги мають більш широкий зміст, ніж предмет даного позову, а тому у їх задоволенні слід відмовити з урахуванням того, що порушені права будуть захищені у спосіб, запропонований судовим експертом.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
За статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховується вимога розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховує тривалий характер порушення права Позивачки на володіння майном (понад 10 років), стрес, пов'язаний із постійним шумовим навантаженням, яке перевищує допустимі норми, пасивну позицію Відповідача під час спроб Позивачки врегулювати проблему у позасудовий спосіб.
Слід погодитися в тому, що Позивачка була вимушена переживати тривалі страждання, недосипання, змушена була звертатись до різних контролюючих органів у спробах захистити свої порушені права.
В даному випадку суд вважає суму в розмірі 20000 гривень співмірною та розумною компенсацією з огляду на характер та тривалість страждань Позивачки.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір за три немайнові вимоги в 2019 році за ставкою 768,40 гривень кожна. Враховуючи, що лише одна вимога немайнового характеру підлягає задоволенню, компенсації Позивачці підлягає сума в розмірі 768,40 гривень.
Позивачкою також заявлено майнову вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 гривень і оплачено судовим збором в розмірі 3028 гривень (при необхідній сумі 1211,20 гривень). Враховуючи, що в цій частині вимоги задоволені частково, Позивачці підлягає компенсації пропорційна частина від належної до сплати суми судового збору: 1121,20 / 100000 * 20000 = 242,24 гривень.
Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає компенсації Позивачці становить 1010,64 гривень.
Доказів витрат Позивачки на проведену у справі судову експертизу та правничу допомогу суду не надано, тому суд позбавлений можливості здійснити їх розподіл.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 16, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 27, 30, 76-81, 141, 175, 178, 200, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 влаштувати в складі конструкції міжповерхового перекриття між квартирами АДРЕСА_6 будівельні матеріали, які забезпечуватимуть дотримання нормативної величини індексу ізоляції ударного шуму.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20000 гривень.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1010,64 гривень.
4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Третя особа-1: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металіст», адреса: м. Київ, вул. Металістів, буд. 11А; ЄДРПОУ 32344023;
Третя особа-2: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Третя особа-3: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: