Номер провадження 3/754/201/26
Справа №754/21102/25
Іменем України
26 січня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, щодо притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД №287808, ВАД №287809 від 02 грудня 2025 року, ОСОБА_1 02 грудня 2025 року о 08 год. 50 хв. по проспекту Броварському, 16А, в м. Києві, виражався брутальною лайкою у бік працівників поліції, не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) поліцейського про припинення правопорушення, хапав працівника поліції за одяг, свідомо наніс удари в область грудей, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173, 185 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. При надходженні справи до суду явка особи не була забезпечена службовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 24 грудня 2025 року, 13 січня 2026 року та 26 січня 2026 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, судом здійснювались всі можливі заходи для забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання по розгляду відносно неї справи.
Враховуючи викладене, судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.ст. 173, 185 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, якою передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
В той же час, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №287808, в ньому не зазначено, які службові обов'язки виконував працівник поліції за адресою, де знаходився та був затриманий ОСОБА_1 , які законні розпорядження або законні вимоги він не виконав.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд не може самостійно встановлювати склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, на підтвердження викладених в протоколах про адміністративні правопорушення обставин, до протоколів долучено лише диск з відеозаписом, на якому відсутня фіксація обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом у справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
В матеріалах справи, які надійшли до розгляду, відсутні пояснення свідків, дані фото- та/або відео фіксації, які б підтверджували факт вчинення особою дрібного хуліганства та злісної непокори.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочте підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, якими підтверджується, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство та злісну непокору за обставин викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173, ст.185 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м.Києва.
Суддя