Номер провадження 2/754/1161/26
Справа № 754/139/26
Іменем України
23 січня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали цивільної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, збитків та розірвання усної домовленості про виконання робіт,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді №2259041 від 21.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ч.5 ст. 28 ЦПК України, передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
В той же час, у даній позовній заяві, Позивач не посилається та не застосовує до вимог позову норми ЗУ «Про захист прав споживачів», а також з матеріалів позову не убачається письмових підтверджень про місце виконання договору, або ж місце заподіяння шкоди Відповідачем у Деснянсчькому районі м. Києва. Якщо позивач не посилається на Закон «Про захист прав споживачів» підсудність визначається за загальними правилами - за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), а не за місцем проживання позивача. Якщо споживач не зазначає про порушення споживчих прав, суд не застосовує пільгову підсудність, передбачену ст. 28 ЦПК.
Так, звертаючись до Деснянського районного суду м. Києва з вказаним позовом, позивач жодним чином не обґрунтовує підсудність із якою він звертається до вказаного суду.
У зв'язку з наведеним, суд позбавлений можливості прийняти позовну заяву до свого провадження та вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин загальну підсудність, передбачену ч.1 ст.27 ЦПК України, відповідно до якої належним судом для розгляду даної справи є Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Згідно положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, з урахуванням приписів ч.1 ст.27 ЦПК України, суддя приходить до висновку, що справу необхідно передати на розгляд Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, ч.1 ст.378 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 754/139/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, збитків та розірвання усної домовленості про виконання робіт, направити за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Панченко