Справа № 752/3371/25
Провадження №: 2/752/1136/26
Іменем України
15.01.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Кирильчук І.А.,
при секретарі - Сінчук І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів,
У січні 2025 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 /позивач/довіритель), в інтересах якої діє адвокат Маринушкін А.Г., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал» (надалі також ТОВ «ФК «Грант-Капітал»/відповідач) про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів.
У поданому позові просить захистити її порушені права як споживача фінансових послуг, розірвати договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року, стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені нею за цим договором, пеню за порушення строків виконання зобов'язань, а також судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та первісним управителем ФФБ було укладено договір, предметом якого є участь у фінансуванні будівництва квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із визначеним строком введення будинку в експлуатацію у грудні 2020 року та передачею об'єкта під заселення у січні 2021 року. Позивач належним чином та у повному обсязі виконала свої договірні зобов'язання, здійснивши 100% фінансування вартості об'єкта інвестування, що підтверджується платіжними документами та свідоцтвом про участь у ФФБ, однак об'єкт будівництва у встановлені договором строки введений в експлуатацію не був, квартира у власність позивачу не передана, майнові права на об'єкт інвестування не оформлені та не передані, а кошти, сплачені позивачем, їй не повернуті. Крім того, відповідач, на якого після заміни управителя ФФБ перейшли всі права та обов'язки щодо довірителів фонду, не виконав обов'язок із належного контролю за дотриманням забудовником строків будівництва, не вжив передбачених законом заходів реагування на істотне порушення строків спорудження об'єкта, а також не повідомив позивача у встановленому договором порядку про перенесення строків будівництва більш ніж на 90 днів. За наведених обставин позивач вважає, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору та вимог спеціального законодавства, унаслідок чого вона значною мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, а саме отримання у власність житла у визначений строк.
З огляду на вказані обставини, позивач просила суд: розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року № 87838 та Додаткову угоду № 1 до Договору № 87838 від 21 листопада 2018 року про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року, укладені між позивачем - ОСОБА_1 та АТ АКБ «АРКАДА», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ГАРАНТ КАПІТАЛ»; стягнути з ТОВ «ФК «ГАРАНТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 42093595, юридична адреса - 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 6) на користь ОСОБА_1 , сплачені по Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 листопада 2018 року № 87838 грошові кошти у розмірі 940 728 (дев'ятсот сорок тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок та пеню відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 41 147 466 (сорок один мільйон сто сорок сім тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 78 копійок; вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ «ФК «ГАРАНТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 84 780 (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок витрат на надання професійної правничої допомоги та 484,48 гривень судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
11 лютого 2025 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Поряд із цим, 12 лютого 2025 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Маринушкіна А.Г. про забезпечення позову у даній цивільній справі було відмовлено.
28 лютого 2025 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов відзив представника відповідача ТОВ «ФК «Грант Капітал» - адвоката Колеснікової Ю.Е., яким представник зазначає, що позивач не виконала у повному обсязі своїх зобов'язань за договором про участь у Фонді фінансування будівництва, оскільки не здійснила повну оплату вартості об'єкта інвестування у строки та в обсязі, передбачені договором і свідоцтвом про участь у ФФБ. За твердженням відповідача, позивачем було сплачено кошти лише за 50,18 кв. м із передбачених договором 57,45 кв. м, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що є порушенням графіка внесення коштів. Саме з цієї підстави управитель ФФБ, діючи в межах договору та Правил фонду, направив позивачу повідомлення з вимогою здійснити доплату, а після невиконання цієї вимоги прийняв рішення про відкріплення об'єкта інвестування від позивача. Відповідач також стверджує, що внаслідок відкріплення об'єкта інвестування договір про участь у ФФБ є припиненим, а отже не може бути розірваний у судовому порядку, оскільки розірвано може бути лише чинний договір. У зв'язку з цим відповідач вважає, що у справі відсутній предмет спору, а провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Крім того, відповідач зазначає, що обов'язок із будівництва та введення об'єкта в експлуатацію покладений не на управителя ФФБ, а на забудовника, тоді як управитель здійснює лише управління грошовими коштами довірителів. Відповідач наголошує, що затримка будівництва зумовлена банкрутством попереднього управителя - АТ АКБ «Аркада», нецільовим використанням коштів та значним дефіцитом фінансування, що підтверджується матеріалами справи та судовими рішеннями про заміну управителя ФФБ. Також у відзиві зазначено, що після заміни управителя відповідачем були вжиті заходи для добудови житлового комплексу, укладено відповідний меморандум із органами державної влади та іншими суб'єктами, розроблено графіки добудови, а позивач була належним чином повідомлена про зміну строків будівництва. У зв'язку з цим відповідач вважає безпідставними доводи позивача про неналежне виконання управителем своїх обов'язків та про порушення строків будівництва з вини відповідача. У підсумку відповідач наполягає, що позовні вимоги є необґрунтованими, договір припинений у передбаченому законом та договором порядку, а повернення коштів можливе лише в порядку та строки, визначені договором і спеціальним законом, після реалізації відкріпленого об'єкта інвестування, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову або закрити провадження у справі.
09 квітня 2025 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва заяву представника відповідача - Колеснікової Ю.Е. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Гарант-Капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів, в частині позовних вимог про розірвання договору та стягнення 940 728,55 грн залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення частково заяви про забезпечення позову у справі. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант-Капітал», що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали (постанови) суду про забезпечення позову, в межах суми позовних вимог 940 728,55 грн, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов'язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати. У задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовлено.
09 квітня 2025 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва підготовче провадження у справи закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні - 01 травня 2025 року - представник позивача - адвокат Маринушкін А. Г. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що відповідач тривалий час не виконує свої зобов'язання за договором про участь у ФФБ, будівництво фактично не здійснюється, жодного житлового будинку не збудовано, а об'єкт інвестування є неіснуючим. Позивач не була належним чином повідомлена про зміну строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію та не надавала згоди на їх зміну. Представник позивача також наголосив на істотності порушень умов договору, зазначив, що зобов'язання за договором були передані новому управителю ФФБ, який, приймаючи управління фондом, усвідомлював наявні ризики та загальний стан реалізації проекту, а тому не звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Водночас, представник відповідача - адвокат Колеснікова Ю.Е. проти задоволення позову заперечувала та вказала, що предмет спору відсутній, оскільки позивач не виконала зобов'язання щодо внесення коштів у повному обсязі та у строки, визначені договором і свідоцтвом про участь у ФФБ. Останній платіж було здійснено у 2018 році, подальші платежі відповідно до графіка не вносились, про необхідність оплати позивача було повідомлено, однак кошти сплачені не були, у зв'язку з чим об'єкт інвестування було відкріплено. Представник відповідача зазначила, що зобов'язання щодо внесення коштів з боку ОСОБА_1 не виконувались ще за часів попереднього управителя, а новий управитель, тобто відповідач, набув відповідні обов'язки з 2021 року на підставі рішення суду. Також вказувалось, що строк повернення коштів позивачу ще не настав, об'єкт не може бути реалізований до розірвання договору, а затримка будівництва обумовлена банкрутством АТ АКБ «Аркада», відсутністю фінансування та складною правовою ситуацією щодо об'єкту будівництва.
У судовому засіданні від 27 травня 2025 року представник позивача - адвокат Маринушкін А.Г., звернув увагу суду на відсутність правової визначеності щодо правового статусу договору, зазначивши, що з наданих відповідачем листів не вбачається ані розірвання, ані припинення договору про участь у ФФБ у встановленому законом порядку. Наголошено, що сам факт відкріплення об'єкта інвестування не є тотожним припиненню або розірванню договору, а також що у матеріалах справи відсутні належні докази письмового повідомлення позивача про перенесення строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Окремо представник позивача зазначив, що будівництво відповідного житлового будинку не здійснювалось зовсім, у зв'язку з чим ставиться під сумнів обґрунтованість вимог щодо подальшої доплати вартості квадратних метрів.
У свою чергу, представник відповідача - адвокат Колеснікова Е.Г. у судовому засіданні 27 травня 2025 року додатково зазначила, що договір про участь у ФФБ був припинений в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням позивачем строків внесення коштів, передбачених графіком, погодженим ще за часів попереднього управителя. Також вказувала, що перенесення строків будівництва передбачене умовами договору та Правилами ФФБ і не потребує окремої згоди довірителя, а фінансування будівництва можливе виключно за рахунок внесків довірителів. Представник відповідача додатково пояснила, що повернення коштів позивачу можливе лише після реалізації відкріпленого об'єкта, а стан будівництва та фінансування ускладнений об'єктивними обставинами, зокрема банкрутством АТ АКБ «Аркада» та відсутністю проектної документації на момент прийняття управління фондом.
30 вересня 2025 року у судовому засіданні представник позивача у репліці звернув увагу суду на необхідність з'ясування, яка зі сторін першою допустила істотне порушення умов договору, наголосивши, що саме це має вирішальне значення для правильного вирішення спору. Інших нових обставин, окрім раніше наведених, адвокат Маринушкін А.Г. не заявляв.
Також, 30 вересня 2025 року адвокат Колеснікова Ю.Е., як представник відповідача додатково пояснила, що відкріплення об'єкта інвестування було здійснено вже на момент подання позову до суду у зв'язку із застосуванням процедури розстрочення платежу та відсутністю реакції позивача на повідомлення про необхідність внесення коштів у встановлений строк. Також зазначила, що будинок, у якому розташований об'єкт інвестування, станом на дату розгляду справи має 0 % готовності, введення його в експлуатацію заплановано на грудень 2029 року, а відкріплений об'єкт інвестування пропонується іншим особам.
У судове засідання - 15 січня 2026 року - ні позивач ОСОБА_1 , ні її представник - адвокат Маринушкін А.Г. не з'явилися, були належним чином повідомлені про час і дату судового засідання, про що свідчать довідки суду про доставку судової повістки про виклик до суду в їх електронні кабінети 13 грудня 2025 року. Будь-яких заяв чи клопотань зі сторони позивача про причини неявки до суду не надходили.
Натомість, 14 жовтня 2025 року вх. № 65867 до суду надійшли судові дебати від представника позивача - адвоката Маринушкіна А.Г., у яких останній просив позов задовільнити у повному обсязі.
У судове засідання - 15 січня 2026 року - представник відповідача - адвокат Колеснікова Ю. Е. до суду не з'явилася, про час і дату судового засідання була повідомлена належним чином, отримавши судову повістку в електронному кабінеті 13 грудня 2025 року, про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу.
15 січня 2026 року через «Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Колеснікової Ю. Е. про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення сторін в судових засіданнях, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом установлено, що 21 листопада 2018 року між АТ АКБ «Аркада» (надалі також управитель), який діє на підставі банківської ліцензії від 18.06.2018 р. №80, виданої Національним банком України, в особі начальник відділу з обслуговування Довірителів ФФБ Данилюк Оксана Антонівна, який(а) діє на підставі Довіреності №78 від 25.06.2018 року з однієї сторони, та ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 29.12.1999 p., місце проживання АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , з іншої сторони укладено договір №87838 про участь у фонді фінансуванні будівництва (надалі також договір про участь у ФФБ) (а.с.41-49 т. 1).
Відповідно до умов укладеного договору, а саме, пункт 1 договору про участь у ФФБ, довіритель на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва «Еврика» за програмою ТОВ «Аркада-Будівництво», що затверджені рішенням Правління ПАТ АКБ «Аркада» (Протокол №42 від 06.07.2015 року) (далі - Правила фонду), надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою ТОВ «Аркада-Будівництво». Правила фонду є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2 договору про участь у ФФБ, встановлено, що за цим договором довіритель приймає на себе зобов'язання виконувати правила фонду та передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управлінні з метою отримання у власність об'єкта інвестування, визначеного в пункті 6 цього договору.
Управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управлінні управителя. Після закінчення будівництва, введення об'єкта будівництва в експлуатацію, підключення його до інженерних мереж, передачі його об'єднанню співвласників, або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією, та, відповідно, під заселення довірителям кошти оперативного резерву управитель перераховує забудовнику (пункт 3 договору про участь у ФФБ). При здійсненні управління майном для досягнення мети цього Договору Управитель діє від свого імені в інтересах Довірителів, дотримується встановлених Правилами фонду та цим Договором обмежень щодо окремих дій з управління цим майном і обмежень права довірчої власності.
Так, відповідно до пункту 4 договору про участь у ФФБ після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об'єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді, в якому зазначається: вид фонду; дані довірителя: - для юридичних осіб: резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ; нерезидентів - найменування, місцезнаходження та країна, де зареєстровано особу; для фізичних осіб: громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, адреса постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), адреса постійного місця проживання за межами України; дата видачі свідоцтва; закріплений за довірителем об'єкт інвестування; запланована дата введення об'єкта будівництва в експлуатацію (місяць і рік); сума коштів, переданих довірителем управителю в управління для зарахування до фонду; кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування; графік внесення довірителем коштів; витяг з договору про зобов'язання забудовника перед управителем, який діє в інтересах довірителя, щодо спорудження об'єкта будівництва та передачі у власність довірителя об'єкта інвестування. У разі зміни будь-яких даних, що зазначені у свідоцтві про участь у фонді, таке свідоцтво підлягає заміні.
Отже, зі змісту укладеного між сторонами договору про участь у ФФБ вбачається, що відображено безпосередньо у пункті 5 договору, що об'єктом будівництва за цим договором є житлові будинки та об'єкти соціально-побутової сфери; складова частина об'єкта будівництва житловий будинок, АДРЕСА_3 (24 поверхи; панельний), що буде споруджений за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого організовує забудовник ТОВ «Аркада-Будівництво» та фінансує управитель за рахунок отриманих в управління від довірителів коштів. Запланована дата введення забудовником об'єкта будівництва в експлуатацію : складова частина об'єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_3 грудень 2020 року. Вимірна одиниця об'єкта будівництва: 1,00 кв. м.
Відповідно до Правил фонду та цього договору за довірителем закріплюється об'єкт інвестування з такими основними характеристиками: 1) вид об'єкта інвестування: квартира; 2) будівельна або поштова адреса об'єкта будівництва: АДРЕСА_1 ; 3) номер об'єкта будівництва: складова частина об'єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_3 ; 4) номер об'єкта інвестування 38; 5) поверх 5; 6) кількість кімнат 2; 7) загальна площа об'єкта інвестування відповідно до проекту 57,45 кв. м; 8) вимірна одиниця об'єкта інвестування: - 1,00 кв. м. При здійсненні розрахунків кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування округляється до сотих (пункт 6 договору про участь у ФФБ).
Отже, з огляду на наведені положення договору про участь у ФФБ, сторони при його укладенні досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема чітко визначили об'єкт інвестування, його вид, місцезнаходження, поверховість, кількість кімнат, загальну площу, вимірну одиницю, а також заплановану дату введення складової частини об'єкта будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 в експлуатацію. Крім того, сторони погодили порядок та умови виконання зобов'язань довірителя щодо передачі коштів управителю в управління з метою інвестування у будівництво, а також визначили правову природу таких коштів і механізм їх використання в межах Фонду фінансування будівництва.
Виконання довірителем своїх зобов'язань у частині передачі коштів в управління та дотримання умов і правил фонду посвідчується свідоцтвом про участь у ФФБ, яке відповідно до умов договору та правил фонду видається управителем після отримання коштів і закріплення за довірителем конкретного об'єкта інвестування. Саме свідоцтво про участь у ФФБ є документом, що підтверджує факт приєднання довірителя до фонду, визнання ним правил фонду, а також узгодження сторонами всіх істотних характеристик об'єкта інвестування і параметрів фінансування.
Таким чином, з моменту видачі свідоцтва про участь у ФФБ між сторонами виникли взаємні зобов'язання, за якими довіритель, виконуючи умови договору та Правил фонду, набуває право очікування отримання у власність визначеного об'єкта інвестування після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, а управитель обов'язок належним чином здійснювати управління переданими коштами в інтересах довірителя та забезпечити фінансування будівництва у межах, визначених договором і Правилами фонду.
Відповідно до правил Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою ТОВ «Аркада-Будівництво», затвердженого рішенням Правління ПАТ ВКБ «Аркада» від 06 липня 2015 року протокол № 12 (надалі також правила, а.с. 54-63 т. 2), зокрема пункту 5.3.3. Банк закріплює за довірителем об'єкт інвестування за умови, що довіритель бере на себе зобов'язання перед Банком дотримуватись визначеного в свідоцтві про участь у ФФБ графіку внесення до ФФБ коштів, за якими довіритель зобов'язаний закінчити всі розрахунки не пізніше строку, визначеного у договорі про участь у ФФБ.
Так, відповідно до пункту 5.3.4. правил після 100% інвестування довірителем закріпленого за ним об'єкта інвестування банк передає довірителю майнові права на цей об'єкт інвестування за договором про уступку прав майнових прав.
Пунктом 5.5.4 правил визначеного, що відповідно до зарахованої до ФФБ суми коштів, банк закріплює за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування.
Після кожного внесення довірителем коштів в управління банку банк оформлює свідоцтво про участь у ФФБ - документ, що підписують довіритель та уповноважена особа банку, в якому зазначений закріплений за довірителем об'єкт інвестування, запланована дата введення об'єкта будівництва та його складової частини в експлуатацію, сума коштів, зарахованих до ФФБ, кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, графік внесення довірителем коштів та інші дані згідно вимог законодавства. У разі зміни будь-яких даних, зазначених у свідоцтві про участь у ФФБ, свідоцтво про участь у ФББ підлягає заміні.
Отже, на виконання умов договору про участь у ФББ із дотриманням правил 29 грудня 2018 року між представником банку та ОСОБА_1 підписано свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Еврика» за програмою ТОВ «Аркада-Будівництво» № 303275 (договір № 87838) від 21 листопада 2018 року(надалі також свідоцтво, а.с. 52-53, т. 1).
У ході судового розгляду встановлено, що між сторонами відсутній спір, щодо внесенням позивачем суми коштів у розмірі 940728,55 грн та закріплення за нею 50,18 кв. м. об'єкту інвестування, а саме квартири АДРЕСА_4 на 5 поверсі, кількістю кімнат - 2 (дві), загальною площею 57,45 кв. м, що по суті відображено у зазначеному вище свідоцтві.
Відповідно до свідоцтва графіком внесення коштів до ФББ для ОСОБА_1 визначено наступний графік: 06.2020 - 1,83 кв. м, 07.2020 - 1,83 кв. м, 08.2020 - 1,83 кв. м, 09.2020 - 1,78 кв. м.
Рішенням Господарського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року у справі № 910/14860/20, яке набрало законної сили 12 лютого 2021 року, вирішено: позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Агро», Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецкомлексез» - задовольнити;
замінити управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» з Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» на нового управителя - ТОВ «ФК «Гарант Капітал»;
зобов'язати Акціонерне товариство Акціонерного комерційного банку «Аркада передати новому управителю Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» - ТОВ «ФК «Гарант Капітал» майно, що перебуває у довірчій власності управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво», в тому числі кошти оперативного резерву Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво», та документи, що регламентують функціонування Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (перевірено на веб-ресурсі ЄДРСР за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94391609).
З огляду на вказане рішення господарського суду, ТОВ «ФК «Гарант Капітал», тобто відповідач, є новим управителем Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» та правонаступником прав і обов'язків управителя ФФБ АТ АКБ «Аркада» щодо довірителів фонду, включно і з позивачем ОСОБА_1 .
Проте, відповідач не визнає, що ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання щодо сплати повної вартості закріпленого за нею об'єкту інвестування.
Відповідач листом від 31 січня 2025 року повідомив ОСОБА_1 про необхідність протягом 10 календарних днів з дати направлення цього повідомлення оплатити вартість об'єкту інвестування, згідно з умовами договору про участь у ФФБ, а саме сплатити вартість 7,27 метрів квадратних об'єкта інвестування та винагороду управителю за надані ним послуги із здійснення управління коштами, переданими в управління, у розмірі 138930,97 грн (а.с. 250г-250д, т. 1).
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0113304136943, наявного в матеріалах справи, вбачається, що позивач 05 лютого 2025 року отримала указаний вище лист (а.с. 250Є, т.1).
Так, листом від 11 лютого 2025 року вих. № 11/02/25-1 позивача повідомлено про те, що у зв'язку із невиконанням зобов'язань по договору про участь у фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року, згідно підпункту 2 пункту 31 цього договору, управитель прийняв рішення про відкріплення об'єкта інвестування за наступними характеристиками: номер об'єкта будівництва- складова частина об'єкта будівництва - житловий будинок АДРЕСА_3 ; від об'єкта інвестування - квартира; номер об'єкта інвестування - 38; поверх - 5; кількість кімнат - 2, загальна площа - 57,45 кв. м; закріплено за довірителем - 50,18 кв. м; сума внесених довірителем коштів - 940728,55 грн; об'єкт будівництва - житлові будинки та об'єкти соціально-побутової сфери на АДРЕСА_1 .
Крім того, листом від 11 лютого 2025 року вих. № 11/02/25-1 роз'яснено позивачу, що відповідно до пункту 34 договору про участь у ФФБ, управитель, який відкріпив від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування у разі невиконання зобов'язань, передбачених підпунктом 3 пункту 9 договору, має повернутим кошти довірителю у розрахунку їх кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірною одиниці такого об'єкта станом на перший день місяця, наступного за місяцем коли довіритель порушив графік внесення коштів до фонду, за вирахуванням винагороди управителя, відповідно до правил Фонду та договору про участь у ФФБ (250ж-250з, т. 1).
Так, за квитанцією №6 від 29 грудня 2018 року позивач сплатила 16 625,85 грн (а.с. 50, т. 1), за квитанцією №5 від 28 грудня 2018 року - 577 891,68 грн (а.с. 55, т. 1), за квитанцією №1 від 20 грудня 2018 року - 34 971,61 грн (а.с. 28, т. 1), за квитанцією №2 від 23 листопада 2018 року - 329 459,42 грн (а.с. 54, т.1). Отже, загальна сплачена сума - 958 948,56 грн, з яких, відповідно до умов п. 27.1 Договору про участь у ФФБ, 18 220,02 грн - винагорода управителя (1,9%), та 940 728,55 грн - вартість об'єкта інвестування (98,1%).
Відповідно до пункту 27.1. договору про участь у ФФБ винагорода за здійснення управління коштами, переданими в управління. Довіритель доручає управителю передані в управління кошти в день внесення розподілити наступним чином: 1) частину коштів, яка складає 98,1% від суми коштів, переданих довірителем в управління управителю, зарахувати до фонду на інвестування будівництва закріпленого за довірителем об'єкта інвестування; 2) решту коштів, яка складає 1,9% від суми коштів, переданих довірителем в управління управителю, перерахувати в доходи управителя з призначенням платежу «Винагорода Управителю за надання послуг з управління активами (коштами фонду фінансування будівництва). Без ПДВ.».
З огляду на долучені до матеріалів справи копії квитанцій позивач крайній раз вносила кошти на виконання умов договору про участь у ФФБ 29 грудня 2018 року та матеріали справи не містять інших доказів, зокрема, що оплата на виконання договору про участь у ФФБ була здійснена у повному обсязі, оскільки не сплаченою залишись вартість 7,27 метрів квадратних.
Таким чином, матеріали справи, всупереч доводам представника позивача про здійснення повної оплати на виконання умов договору про участь у ФФБ, не містять належних та допустимих доказів внесення коштів у строки та відповідно до графіку, визначеного у свідоцтві про участь у Фонді фінансування будівництва.
Суд також не вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо визначення того, яка зі сторін першою допустила порушення зобов'язань за договором, оскільки, по-перше, навіть встановлення факту порушення зобов'язань з боку відповідача не звільняє позивача від обов'язку належного виконання власних зобов'язань, зокрема щодо внесення плати за договором про участь у ФФБ.
Таке право на одностороннє невиконання або зупинення виконання грошового зобов'язання не передбачене ані умовами договору про участь у ФФБ, ані нормами чинного цивільного законодавства, а відтак посилання позивача на порушення з боку відповідача не може слугувати підставою для невиконання нею власних договірних обов'язків.
Крім того, відповідно до підпункту 3 пункту 10 договору про участь у ФФБ довіритель має право до запланованої дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, на умовах, визначених цим договором відмовитись від участі у фонді шляхом розірвання цього договору та отримати з фонду кошти відповідно до правил фонду та цього договору.
Водночас, оформлення операції відмови довірителя від участі у фонді здійснюється відповідно до умов пункту 31 цього договору (пункт 10.3. договору про участь у ФФБ).
Пунктом 31 договору про участь у ФФБ встановлено, що управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування у разі відмови довірителя від участі у фонді. Письмова заява про відмову від участі у фонді оформлюється особисто довірителем або його довіреною особою, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, в приміщенні управителя, після попередньої ідентифікації заявника уповноваженим працівником відповідного структурного підрозділу управителя. Одночасно з поданням довірителем заяви про відмову від участі у фонді сторони укладають угоду про припинення дії цього договору, в якій зазначаються умови та порядок виплати коштів довірителю згідно цього розділу договору. При укладанні угоди про припинення дії цього договору довіритель повертає управителю свідоцтво про участь у фонді та договір про уступку майнових прав (за наявності) і управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування та всі закріплені за довірителем вимірні одиниці цього об'єкта інвестування. В цьому випадку довіритель втрачає право вимоги на об'єкт інвестування і вимірні одиниці цього об'єкта інвестування та перестає бути учасником процесу інвестування спорудження об'єкта будівництва.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини могли бути підставою для реалізації позивачем права на відмову від участі у ФФБ у порядку та на умовах, прямо визначених підпунктом 3 пункту 10 та пунктом 31 договору про участь у ФФБ, що передбачає подання довірителем письмової заяви про відмову від участі у фонді та укладення сторонами угоди про припинення дії договору з одночасним відкріпленням об'єкта інвестування. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем дій, спрямованих на реалізацію такого права, зокрема подання письмової заяви про відмову від участі у ФФБ що мало б наслідком укладення угоди про припинення дії договору.
За таких обставин, саме вчинення позивачем зазначених дій могло б свідчити про правомірну відмову від подальшого виконання власних зобов'язань за договором, однак, як установлено в ході судового розгляду, внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо внесення коштів відповідачем правомірно прийнято рішення про відкріплення об'єкта інвестування з огляду на відсутність оплати з боку позивача.
По-друге, як убачається з умов договору про участь у ФФБ, запланованою датою введення забудовником об'єкта будівництва в експлуатацію визначено грудень 2020 року. Водночас, з урахуванням обставин, встановлених судом вище, позивач припинила внесення коштів на виконання умов договору ще з червня 2020 року, оскільки останній платіж за договором було здійснено у грудні 2018 року, тоді як наступний платіж, передбачений графіком внесення коштів, визначеним у свідоцтві про участь у ФФБ від 29 грудня 2018 року, підлягав сплаті у червні 2020 року.
За таких обставин, посилання представника позивача на те, що припинення виконання грошових зобов'язань було зумовлене порушенням забудовником строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію, не відповідають матеріалам справи, оскільки на момент порушення позивачем своїх грошових зобов'язань строки введення об'єкта будівництва в експлуатацію, визначені договором про участь у ФФБ, ще не настали, а отже підстави вважати, що таке порушення було спричинене діями відповідача чи забудовника, відсутні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 727/898/19 зазначено, що односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Встановивши, що умовами підпункту 3 пункту 10 договору про участь у ФФБ передбачено право довірителя на одностороннє розірвання договору за власною ініціативою, зокрема право до запланованої дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, на умовах, визначених договором, відмовитися від участі у фонді шляхом розірвання договору та отримати з фонду кошти відповідно до Правил фонду та цього договору, а також з урахуванням того, що позивачка не скористалася зазначеним правом і не направляла відповідачу відповідних повідомлень, суд доходить висновку про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору про участь у ФФБ. Інші належні докази, які могли б підтвердити заявлені позовні вимоги, до матеріалів справи не долучені.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої - другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частинами першою - третю статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).
Аналіз статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених у статті 4 ЦК України. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах.
У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Тлумачення пункту 3 статті 3, статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових. Зокрема, свобода укладання договору; у виборі контрагента, виду договору, визначенні умов договору, форми договору. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 ЦК України, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів встановлена у статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю регулюються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» встановлено, що у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.
Частинами першою - четвертою статті 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі: повного виконання управителем ФФБ зобов'язань перед довірителем; відмови довірителя від участі в ФФБ; смерті довірителя - фізичної особи або ліквідації довірителя - юридичної особи; відкріплення управителем від довірителя закріпленого за ним об'єкта інвестування за невиконання довірителем своїх зобов'язань за договором про участь у ФФБ; в інших випадках, передбачених Правилами ФФБ.
При відкріпленні від довірителя об'єкта інвестування управитель також відкріплює від довірителя всі закріплені за ним вимірні одиниці цього об'єкта інвестування та забезпечує державну реєстрацію припинення спеціального майнового права довірителя на об'єкт інвестування (державну реєстрацію припинення обтяження речових прав на об'єкт інвестування, встановленого на користь довірителя, який сплатив частково ціну об'єкта інвестування). З моменту відкріплення об'єкта інвестування від довірителя та державної реєстрації припинення спеціального майнового права довірителя на об'єкт інвестування (державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об'єкт інвестування, встановленого на користь довірителя, який сплатив частково ціну об'єкта інвестування) управління майном припиняється, довіритель втрачає право вимоги на об'єкт інвестування та вимірні одиниці цього об'єкта інвестування, управитель ФФБ зобов'язаний виплатити довірителю кошти на умовах та в порядку, визначених Правилами фонду.
Управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування у таких випадках: відмова довірителя від участі у ФФБ; порушення довірителем графіка внесення коштів до ФФБ, зазначеного у свідоцтві про участь у ФФБ.
Сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.
У разі якщо управитель відкріпив від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування за недотримання довірителем графіка внесення коштів до ФФБ, сума коштів, що підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на перший день місяця, наступного за місяцем, коли довіритель порушив графік внесення коштів до ФФБ.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель здійснює контроль за дотриманням забудовником виконання умов та зобов'язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести, зокрема до збільшення строків будівництва більше ніж на 90 днів.
Відповідно до пункту двадцять два статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно із пунктом сімнадцятим статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Як встановлено судом вище, 21 листопада 2018 року між АТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір №87838 про участь у фонді фінансуванні будівництва, за умовами якого позивач повністю визнала Правила фонду фінансування будівництва та «Еврика» за програмою ТОВ «Аркада-будівництво» та за нею був закріплений об'єкт будівництва - двокімнатна квартира АДРЕСА_4 , на 5 поверсі, загальною площею 57,45 кв. м, із запланованою датою введення в експлуатацію грудень 2020 року.
У цьому договорі сторони погодили, що після внесення довірителем коштів за нею закріплюється певна кількість вимірних одиниць закріпленого за нею об'єкта відповідно до поточної ціни вимірної одиниці об'єкта інвестування та правил Фонду фінансування будівництва.
Станом на 29 грудня 2018 року за позивачем було закріплено 50,18 кв. м із загальної площі об'єкта будівництва в розмірі 57,45 кв. м відповідно до внесеної суми коштів в розмірі 940 728,55 грн.
При закріпленні об'єкта інвестування за позивачем у неї виникає зобов'язання щодо подальшого внесення коштів до Фонду фінансування будівництва відповідно до умов укладеного нею договору.
Відомості про закріплення за позивачем площі об'єкта будівництва у розмірі 57,45 кв. м у матеріалах справи відсутні, так само як відсутні належні та допустимі докази внесення ОСОБА_1 грошових коштів у рахунок оплати вартості 7,27 кв. м об'єкта інвестування, передбачених умовами договору про участь у ФФБ та графіком внесення коштів.
Зазначене дає підстави для висновку, що позивачем не було виконане зобов'язання щодо сплати повної вартості об'єкта будівництва в розмірі 57,45 кв. м. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, судом встановлено, що об'єкт будівництва не був введений забудовником в експлуатацію в заплановану дату - грудень 2020 року.
На час звернення позивача до суду з позовом об'єкт будівництва до експлуатації не введено.
За таких обставин, у позивача виникло право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до АТ АКБ «Аркада» чи до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» із такою заявою.
12 січня 2021 року до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на підставі судового рішення перейшли всі права і обов'язки управителя ФФБ «Еврика» щодо довірителів цього ФФБ, у тому числі і за договором про участь у Фонді фінансування будівництва №87838 від 21 листопада 2018 року.
Відповідач, як управитель, зважаючи на те, що позивач не дотримався графіку внесення коштів, та не здійснив повну оплату за 7,27 кв. м об'єкту інвестування в строк до 09.2020, що передбачено пунктом 18 договору про участь у Фонді фінансування будівництва №87838 від 21 листопада 2018 року.
Як встановлено судом вище, листом від 11 лютого 2025 року вих. № 11/02/25-1 позивача повідомлено про те, що у зв'язку із невиконанням зобов'язань по договору про участь у фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року, згідно підпункту 2 пункту 31 цього договору, що управитель прийняв рішення про відкріплення об'єкта інвестування за наступними характеристиками: номер об'єкта будівництва - складова частина об'єкта будівництва - житловий будинок АДРЕСА_3 ; від об'єкта інвестування - квартира; номер об'єкта інвестування - 38; поверх - 5; кількість кімнат - 2, загальна площа - 57,45 кв. м; закріплено за довірителем - 50,18 кв. м; сума внесених довірителем коштів - 940728,55 грн; об'єкт будівництва - житлові будинки та об'єкти соціально-побутової сфери на АДРЕСА_1 .
Таким чином, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань щодо оплати залишку площі об'єкта інвестування у строк, визначений свідоцтвом про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «Еврика», відповідачем було відкріплено від ОСОБА_1 об'єкт інвестування у порядку та на підставах, передбачених договором про участь у ФФБ і Правилами фонду.
З урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору в судовому порядку.
Крім того, оскільки за ініціативою відповідача від позивача був відкріплений об'єкт інвестування, то в такому випадку останній підлягають виплаті внесені нею кошти, виходячи з кількості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни такого об'єкта станом на перший день місяця, наступного за місяцем, коли позивач порушила графік внесення коштів, та після здійснення відповідачем повної реалізації об'єкта інвестування (пункти 33.2., 37 договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року).
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні вимог про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 87838 від 21 листопада 2018 року та стягнення 790439,09 грн.
Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 3% річних, нарахованих за період з 01 лютого 2021 року по дату подання цього позову, що складає 41 147 466,78 гривень, суд відзначає наступне.
Позивач є споживачем фінансової послуги, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила Закону України «Про захист прав споживачів».
З метою отримання довірителями у власність житла фінансова установа як управитель створює фонд фінансування будівництва, управління яким здійснює відповідно до затверджених Правил фонду та договору управління майном.
На відповідача, як на управителя, покладений обов'язок прийняти від довірителя кошти та використати їх відповідно до Правил фінансування будівництва та укладеного договору про участь у ФФБ № 87838 від 21 листопада 2018 року.
Пунктом 24 договору про участь у ФФБ № 87838 від 21 листопада 2018 року встановлений розмір винагороди управителя за управління майном довірителя в розмірі 1,9% від суми коштів, переданих в управління.
Суд враховує, що відповідач лише 12 січня 2021 року набув всі права і обов'язки управителя ФФБ «Еврика» щодо довірителів цього ФФБ.
При цьому, відповідач здійснює лише управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном, що передбачено статтею 6 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Аналогічні обов'язки відповідача встановлені у пункту 7 договору про участь у ФФБ № 87838 від 21 листопада 2018 року.
Суд зауважує, що сплата пені є мірою відповідальності управителя за неналежне виконання покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що відповідач надав докази на підтвердження того, що починаючи з 12 січня 2021 року, він, як управитель, здійснював контроль забудовника щодо належного виконання ним зобов'язань, передбачених договором про участь у ФФБ № 87838 від 21 листопада 2018 року.
07 квітня 2021 року був підписаний меморандум, однією зі сторін якого є ТОВ «ФК «Гарант капітал» щодо вирішення кризової ситуації проблеми добудови житлових комплексів банку «Аркада», яким передбачено проведення фінансово-економічного та юридичного аудиту роботи групи компаній «Аркада», що брали участь в здійсненні будівництва ЖК «Еврика», проведення технічного аудиту недобудованих будинків, розроблення графіків та етапності виконання будівельних робіт з добудови та введення об'єктів в експлуатацію, коригування проектної документації, визначення джерел фінансування та виконання будівельних робіт.
Забудовником ТОВ «Аркада-будівництво» в 2022 році було замовлено виготовлення коригування проектної документації з будівництва з метою відновлення проектної документації, яка направлена до ТОВ «Експертиза Груп» для отримання експертного звіту, а в березні 2023 року в Реєстр будівельної діяльності були внесені зміни даних та відкоригована проектна документація. Вчинення зазначених дії контролювались відповідачем шляхом надсилання відповідних запитів.
Наведене спростовує доводи позивача щодо неналежного виконання управителем покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені за період з 01 лютого 2021 року до день винесення рішення у справі.
Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки позивачу, яка відповідно до частина третя статті 22 «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідно до пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, отже відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Керуючись статями 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант-Капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ КАПІТАЛ», адреса вул. Богдана Хмельницького, буд. 9А, Київ, 01054, код ЄДРПОУ 42093595.
Рішення суду виготовлено 26 січня 2026 року.
Суддя І. А. Кирильчук