Справа № 727/5094/25
Провадження № 1-кп/727/130/26
23 січня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_1
За участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці клопотання обвинуваченого про відмову від захисника по кримінальному провадженні №727/5094/25, зареєстроване в ЄРДР за №12024262020004224 від 02.12.2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, -
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про відмову від захисника ОСОБА_4 . Свою відмову жодним чином не мотивував, лише зазначив, що захисник на його вимогу не поспілкувався із слідчим по кримінальному провадженню.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу (ст.48 КПК України).
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, зокрема, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Положеннями ст.52 Кодексу регламентовано, що участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №198 від 14.12.2025 року, ОСОБА_5 на даний час ознак хронічного психічного захворювання не виявляє, а виявляє ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки та емоцій, за своїм психічним станом він може віддавати звіт своїм діям та керувати ними.
Таким чином, участь захисника у даному кримінальному провадженні є обов'язковою.
Статтею 54 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.
Судом встановлено, що захисник - ОСОБА_4 бере участь у кримінальному провадженні на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Чернівці від 31.12.2024 року.
Дане доручення діє до часу закриття кримінального провадження, закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту.
Разом з тим, згідно ст. 54 КПК підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Однак при розгляді даного питання слід ураховувати факт того, що у відповідності до положень статей 13,18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» обвинувачений має право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги є відповідні центри, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 15, ст. 16 вищезазначеного Закону.
При цьому, розглядаючи заяви чи клопотання обвинувачених осіб щодо заміни захисників, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, повинно бути враховане наступне: безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (ч. 1 ст.13 Закону).
При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно до ст. 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.
Відповідно до ст. 24 Закону №3460-VI адвоката Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом. Випадки та підстави заміни адвоката Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на адвоката Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу передбачені частиною 2 вказаної статті.
Випадків, передбачених ст.24 Закону судом не встановлено.
Відповідно до позиції ЄСПЛ викладеній у рішенні у справі «Боротюк проти України» від 16.12.2010 «ані буква, ані дух ст. 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися (у відкритий чи мовчазний спосіб) від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови». Також у рішенні ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.11.2012 ЄСПЛ вказав: «перед тим, як вважати обвинуваченого таким, що відмовився від важливого права за ст. 6 Конвенції, з огляду на непрямі ознаки його поведінки слід переконатися, що він міг розумно передбачити наслідки своєї поведінки».
З урахуванням вище наведеного, суд може залучити іншого захисника для надання вторинної правової допомоги, замість захисника якого вже було залучено для надання вторинної правової допомоги лише у випадках, передбачених ст. 83 КПК України. Крім цього, КПК України відповідно положень ст. 54 КПК України передбачено саме право підозрюваного на заміну захисника, яке є похідним від права наданого підозрюваному ст. 48 КПК України, та не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 №386/5.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява обвинуваченого про відмову від захисника за призначенням задоволенню не підлягає, оскільки позиція обвинуваченого жодним чином не обґрунтована. Окрім того, суд приймає до уваги ту обставину, що участь захисника у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог Закону є обов'язковою.
Керуючись статтями 45, 48, 49, 52, 54 КПК України, Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Законом України від 02.06.2011 №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», суд, -
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відмову від захисника ОСОБА_4 - відмовити.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що він має право обрати та укласти угоду з іншим захисником самостійно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду буде складено 23.01.2026 року.
Головуючий-суддя ОСОБА_1