Справа № 727/5094/25
Провадження № 1-кп/727/130/26
26 січня 2026 року Шевченкіський районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_1
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024262020004224 від 02.12.2024року, по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Чернівці, проживаючого в АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого: останній раз:18.06.2020 року Першотравневим районним судом м.Чернівці за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 13.10.2023 року по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Так, у ОСОБА_6 виник умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме гуманітарної бази (піднавісних приміщень, брезентових тентів - наметів) благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна» (CHARITY ORGANIZATION «CHARITY FUND «REMAR UKRAINE»), РНОКПП - 44816687, що розташована за адресою м. Чернівці, пл. Соборна, 1. Здійснюючи підготовку до пошкодження гуманітарної бази благодійної організації шляхом підпалу, ОСОБА_6 підшукав засоби для вчинення кримінального правопорушення, зокрема, запальничку із вмістом паливно-мастильної легкозаймистої рідини.
У подальшому, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження вказаної гуманітарної бази (піднавісних приміщень, брезентових тентів - наметів) благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна» шляхом підпалу, в період часу із 01.12.2024 року 23 год. 30 хв. по 02.12.2024 року 01 год. 30 хв., ОСОБА_6 протиправно проникнув на територію гуманітарної бази благодійної організації, шляхом пошкодження зовнішньої частини брезентових тентів-наметів, що розташовані за адресою м. Чернівці, пл. Соборна, 1.
Знаходячись на території та в приміщеннях брезентових тентів-наметів благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді пошкодження майна вищевказаної благодійної організації, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 в період часу із 01.12.2024 року 23 год. 30 хв. по 02.12.2024 року 01 год. 30 хв., використовуючи заздалегідь підготовлену запальничку із вмістом паливно-мастильної легкозаймистої рідини, підпалив марлеві тканини та одяг, який знаходився в середині приміщень брезентових тентів-наметів благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна», кинув їх в середині приміщень, внаслідок чого сталося займання брезентових тентів-наметів, чим своїми протиправними діями спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 2 502 300 грн.
Упевнившись, що в результаті його умисних дій сталося загорання брезентових тентів-наметів благодійної організації, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Займання брезентових тентів-наметів благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна» унаслідок підпалу призвело до його пошкодження, що унеможливило подальше використання за призначенням.
Крім цього, у невстановлений органом досудового розслідування час, місці та спосіб ОСОБА_6 придбав предмет, ззовні схожий на гранату типу РГН, після чого переносив та зберігав при собі, чим порушив передбачений законом порядок, встановлений положенням про дозвільну систему, затверджений постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».
Надалі, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що придбаний ним предмет схожий на гранату являється небезпечним предметом, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, зберігав та переносив в кишені куртки до 13 год. 52 хв. 09.12.2024 року.
У подальшому, 09.12.2024 року біля 13:30 год. по вул. Європейського Союзу, поблизу будинку № 39 в м. Чернівці, ОСОБА_6 було зупинено працівниками поліції в порядку ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», та в ході проведення поверхневої перевірки в порядку ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» в лівій кишені ОСОБА_6 виявлено предмет схожий на гранату, який було вилучено за участю понятих зі здійсненням безперервної відео-фіксації в ході затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_6 .
Так, 09.12.2024 року під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_6 за участю понятих, зі здійсненням безперервної відео-фіксації за адресою вул. Європейського Союзу, 39, м. Чернівці, було виявлено та вилучено предмети зовні схожі на одну ручну осколкову гранату РГН із запалом УДЗ, що згідно висновку ескперта №КСЕ-19/126-24/14783 від 19.12.2024 року являється однією ручною осколковою гранатою РГН та одним запалом УДЗ нового зразка до ручної осколкової гранати РГН (РГО). Ручна осколкова граната РГН без запалу та запал УДЗ нового зразка с частинами одного пристрою - ручної осколкової гранати РГН.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково. Зокрема, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Пояснив, що йшов ввечері з парку ім.Т.Шевченка. Його щось переклинило і він пішов до благодійної організації «Благодійний Фонд Ремар Україна». Там, він спочатку в одній палатці, а потім в іншій - підпалив ганчір'я запальничкою. Зазначив, що такі дії вчинив, оскільки приймав участь у бойових діях та був контужений. Йому здалось, що він далі перебуває у зоні бойових дій, а в тих палатках перебувають російські військові. Із палаток він забрав скляні банки з квасолею. У вчиненні цих дій щиро кається.
Через декілька днів після цього обвинувачений йшов по вулиці. До нього підійшли невідомі особи і сказали, що з поліції, запитали чи є заборонені речовини. Він показав свій паспорт, військовий квиток, сигарети, банківські картки, ключі, гроші та запальничку. Після цього до них підійшло ще декілька осіб, які почали його бити, одягли кайданки на нього. Пізніше, слідчим у лівій кишені його куртки було виявлено гранату, якої там раніше не було.
Тому, вину у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не визнає, оскільки граната йому не належить. Звідки на ній його ДНК йому не відомо.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що взимку вночі він їхав з друзями до Соборної площі м.Чернівці. Там, вони побачили палатки, які горіли. Спочатку загорілось зліва, а потім підпалили справа. Вони викликали працівників поліції. Свідок нікого там не бачив.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює старшим оперуповноваженим національної поліції. На вулиці вони зустріли ОСОБА_6 , підійшли до нього, хотіли перевірити документи. Провівши поверхневий обшук останнього, виявили щось схоже на гранату, після чого викликали працівників поліції. ОСОБА_6 чинив пасивний опір: лаявся нецензурною лайкою та відходив, вони його не били. Можливо він впав і побився.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що був понятим під час особистого обшуку обвинуваченого та у нього вдома. Коли він прийшов на місце події, обвинувачений вже був у кайданках. У нього в кишені куртки виявили гранату. ОСОБА_6 казав, що граната йому не належить і що йому її підкинули. У його присутності фізичне насильство відносно обвинуваченого не вчинялось.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що у грудні минулого року був понятим під час затримання по вул.Героїв Майдану м.Чернівці. Коли він підійшов, Буряшов був затриманий та у кайданках. У нього з кишені куртки вилучили гранату. Обвинувачений казав, що граната йому не належить. Також, він був присутнім під час обшуку вдома у затриманого, де він видав речі з місця підпалу.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що працює черговим помічником начальника Чернівецького слідчого ізолятора. На початку грудня 2024 року він перебував на чергуванні. Вночі, десь о 24 годині, він побачив, що на Соборній площі щось горить і вибіг подивитися. Назустріч йому йшов ОСОБА_6 , який був у військовій формі, у руках ніс ящик. Обвинувачений підійшов до нього і запитав чи це пожежа і чи це місце, де годують переселенців. Свідок відповів, що так і пішов на місце пожежі.
Допитана у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_12 суду пояснила, що особи з легкою розумовою відсталістю є осудними. ОСОБА_6 повідомляв їй, що у нього було дві контузії під час проходження військової служби. Востаннє був на лікуванні у психіатричній лікарні за направленням ТЦК в 2023 році.
Незважаючи на часткове визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
-Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12024262020004224 від 02.12.2024 року, відповідно до якого у ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України відносно ОСОБА_6 (а.п.1-4 Том 1);
-Протоколом огляду місця події від 02.12.2024 року та фотофіксацією до нього, відповідно до якого було оглянуто частину Соборної площі в м.Чернівці, а саме: «Благодійний Фонд Ремар Україна». Об'єктом огляду являються два металевих піднавіси, покриті поліетиленовою плівкою білого кольору. У ході огляду першого піднавіса виявлено сліди горіння та відчутність технічної дії вогня. Крім того, всередині піднавісу виявлено сміття, яке виникло внаслідок горіння. У результаті пожежі пошкоджено одяг, дитячі іграшки по всій поверхні вказаних об'єктів. Наявні сліди горіння. Під час огляду металевого піднавісу, який покритий поліетиленовим матеріалом, по зовнішній частині під умовним позначенням №2 виявлено пошкодження внаслідок термічного впливу вогню. У лівій частині зазначеного під навісу виявлено ще один осередок загорання. Всередині піднавісу знаходиться одяг, металеві каркаси, дитячі іграшки. Частина підлоги при вході внаслідок термічного впливу пошкоджена.
-Крім того, було додатково встановлено в підвісному металевому каркасі під умовним позначенням №3 загорання від дії високих температур пластикового кейсу. Під час огляду виявлено та вилучено пожежне сміття (а.п.21-36 Том 1);
-Актом про пожежу від 02.12.2024 року, відповідно до якого комісією ЦЗ ЧРУ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області зафіксовано факт виявлення пожежі 02.12.2024 року о 01 год. 30 хв. за адресою м.Чернівці Соборна площа, у приміщенні павільйонів Благодійний Фонд «Ремар Україна». Пожежу ліквідовано о 02 год. 09 хв. Пожежою частково знищено брезентову обшивку павільйонів, речі домашнього вжитку, підлогове покриття (а.п.38 Том 1);
-Висновком про причини виникнення пожежі № 23 від 05.12.2024 року, складеного ГУ ДСНС України в Чернівецькій області, відповідно до якого причиною пожежі, яка виникла 02.12.2024 року за адресою м.Чернівці Соборна площа в наметах гуманітарної бази БО «БФ «Ремар Україна» є підпал (а.п.42 - 63 Том 1);
-Аналізом переглянутих записів з відеокамер спостереження, розташованих на можливих шляхах приходу і відходу особи. В результаті перегляду виявлено невідому особу чоловічої статі, одягнуту у військову форму, який хаотично ходив вулицями міста та в момент загорання перебував поруч із місцем події з продукцією, яка знаходилась в наметі, що горів. Зокрема, рух вказаної особи зафіксовано 02.12.2024 року біля 01 год. 18 хв. по вул.Л.Українки у напрямку Соборної площі. О 01 год. 37 хв. чоловік підійшов з місця підпалу до працівника СІЗО з ящиком квасолі у руках та почав із ним діалог(а.п.68 - 78 Том 1);
-Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції, фото, кінозйомки та відеозапису від 10.12.2024 року, у ході проведення якого за участю володільця відеозаписувід 02.12.2024 року за адресою м.Чернівці Площа Соборна, 10 було здійснено його копіювання на ДВД -диск (а.п.82-83 Том 1);
-Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції, фото, кінозйомки та відеозапису від 18.12.2024 року, у ході проведення якого за участю володільця відеозапису від 02.12.2024 року за адресою м.Чернівці Харківська, 36, було здійснено його копіювання на ДВД -диск (а.п.88-89 Том 1);
-Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції, фото, кінозйомки та відеозапису від 10.12.2024 року, у ході проведення якого за участю володільця відеозапису від 02.12.2024 року за адресою АДРЕСА_2 , було здійснено його копіювання на ДВД -диск (а.п.94-95 Том 1);
-Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05.12.2024 року, відповідно до якої надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 (а.п.105 Том 1);
-Протоколом обшуку житла від 09.12.2024 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого у присутності ОСОБА_6 було проведено обшук житла, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку виявлено та вилучено: штани та курточку піксель, шапку зеленого кольору; взуття кольору хаккі; шість порожніх банок; три порожні скляні банки; дві скляні банки «Lozana» із вмістом (а.п. 106-112 Том 1);
-Протоколом огляду предметів та речей від 15.12.2024 року, у ході проведення якого було оглянуто взуття темно зеленого кольору, типу хакі, військового взірця, штани комуфляжні зелено-сірого кольору військового зразка, куртка зелено-сірого кольору військового зразка, шапку темно-зеленого кольору; дві скляні ємності із продукцією: квасоля іноземного виробництва фірми «Lozano», массою 295 грам (а.п.113-115 Том 1);
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 07.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_11 впізнав особу, зображену на фото №4 ( ОСОБА_6 ) як особу, яка 02.12.2024 року зі сторони площі Соборної підійшла до нього у військовій формі із ящиком у руках та запиталася, що тут відбувається і чи там годують переселенців (а.п.132-135 Том 1);
-Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції, фото, кінозйомки та відеозапису від 10.12.2024 року, у ході проведення якого за участю володільця відеозапису від 02.12.2024 року за адресою м.Чернівці площа Соборна, 6 (СІЗО), було здійснено його копіювання на ДВД -диск (а.п. 140-141 Том 1);
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.12.2024 року та відеозаписом до нього, проведеного за участю ОСОБА_6 та його захиснкиа, у ході проведення якого останній вказав як проник до приміщення наметів гуманітарної бази БО «БФ «Ремар Україна», що розташовані по Площі Соборній, 1 м.Чернівці, вказавши детальний хід та маршрут свого руху. Також відтворив свої дії з підпалу наметів, вчинені ним за допомогою запальнички. Зокрема, обвинувачений вказав, що спочатку проник до приміщення №1, де підпалив одяг. Потім підпалив приміщення №2. Згодом він проник до приміщення №3, де побачив продукти харчування, а саме банки із квасолею, які взяв із собою (а.п.177-191 Том 1);
-Висновком судово-психіатричного експерта №198 від 14.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_6 на даний час ознак хронічного психічного захворювання не виявляє, а виявляє ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки та емоцій, за своїм психічним станом він може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На період часу, до якого відносяться інкриміновані діяння: 01.12.2024 року по 09.12.2024 року, ОСОБА_6 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, а виявляв ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки та емоції. За своїм психічним станом він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На даний час за своїм психічним станом ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п. 231-232 Том 1);
-Висновком експерта №СЕ-19/109-24/17807-ПТ від 12.03.2025 року, відповідно до якого осередки пожежі, яка мала місце 02.12.2024 року в піднавісних приміщеннях на території центру допомоги «Remar S.O.S», що розташований за адресою м.Чернівці Соборна площа, 1, знаходились: - в наметі №1 два осередки пожежі: 1) у дальному правому куті відносно основного входу; 2) з правої сторони в першій половині намету відносно основного входу; - в наметі №2 осередок пожежі в куті з лівої сторони від основного входу; - в наметі №3 осередок пожежі в правому куті від входу в намет в районі розміщення пластикового ящика на дерев'яних піддонах. Причиною виникнення пожежі, яка мала місце 02.12.2024 року в піднавісних приміщеннях на території центру допомоги «Remar S.O.S», що розташований за адресою м.Чернівці Соборна площа, 1 - є занесення стороннього джерела запалювання (підпал) (а.п.31-43 Том 2);
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.12.2024 року та фототаблицею, відеозаписом до нього, відповідно до якого під час затримання ОСОБА_6 у присутності понятих було проведено його особистий обшук, у ході якого в лівій кишені його куртки було виявлено предмет, ззовні схожий на гранату, та відібрано змиви в нього (а.п. 56-73 Том 2).
-Актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 09.12.2024 року №578, під час якого оглянуто кишеню куртки ОСОБА_6 , де було виявлено військовий боєприпаси, загальною площею, 0,005га. За результатами огляду встановлено, що даний об'єкт є корпусом ручної осколкової гранати типу «РГН» - 1од., підривник типу - «УДЗ» - 1од. (а.п.74 Том 2);
-Висновком експерта №КСЕ-19/126-24/14783 від 19.12.2025 року, відповідно до якого надані на дослідження предмети являлися: однією ручною осколковою гранатою РГН без запалу та одним УДЗ нового зразка до ручної осколкової гранати РГН (РГО). Ручна осколкова граната РГН без запалу та запал УДЗ нового зразка є частинами одного пристрою ручної осколкової гранати РГН. Надані на дослідження предмети поєднуються конструктивно між собою, утворючи при цьому одну ручну осколкову гранату РГН, яка відноситься і до бойових припасів, і до вибухових пристроїв промислового виготовлення. Надані на дослідження предмети були виготовлені промисловим способом. Надана на дослідження одна ручна осколкова граната РГН була придатна для здійснення вибуху. Залишки наданої на дослідження однієї ручної гранати РГН містять на своїх поверхнях сліди бризантної вибухової речовини - гексогену (а.п.85-95 Том 2);
-Протоколом отримання для експертизи від 09.12.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 було відібрано зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (а.п.100 Том 2);
-Висновком експерта №СЕ-19/126-25/420-БД від 06.02.2025 року, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено в таблиці 1.1, додатку 1. У наданих на дослідження: змиві з поверхні запалу УДЗ виявлено поодинокі клітини з ядрами; змиві з поверхні гранати РГН виявлено клітини з ядрами.
-Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених у змиві з поверхні гранати РГН, які наведено у таблиці 1.1, додатку 1. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених у змиві з поверхні запалу УДЗ не встановлювали, у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК у даному об'єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу наявними методами.
-Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з поверхні гранати РГН збігаються з генетичними ознаками букальнго епітелію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність спостереження такої комбінації ДНК- профілів у 1,642*10-25 разів вища у разі, якщо ДНК-профіль клітин, виявлених у змиві з поверхні гранати РГН походить від ОСОБА_6 , ніж якщо ДНК-профіль клітин, виявлених у змиві з поверхні гранати РГН походить від випадкової, неспорідненої з ОСОБА_6 особи з цієї ж популяції. Тобто ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99% (а.п. 120 - 138 Том 2);
-Декларацією витрат, здійснених після підпалу на Соборній площі, БО БФ «Ремар Україна», згідно якої загальна сума витрат, здійснених на відновлення після інциденту, складається з допомоги партнерських організацій, які долучилися до цього процесу. Перелік задекларованих витрат: 20000 євро - витрачено на придбання та встановлення головного тканевого тенту, який накриває пошкоджену конструкцію; 37000 євро - витрачено на матеріали, необхідні для відновлення та облаштування прострору (а.п.168 Том 2).
Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.194 КК України, тобто умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.
Крім того, вірною є кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України, а саме у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Суд, оцінивши наведені докази, обставини справи, не вбачає правових підстав для визнання доказів недопустимими в порядку ст.89 КПК України.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, доведена повністю.
Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім як у випадках, передбачених зазначеним Кодексом.
На виконання вказаних вимог Закону, судом було безпосередньо досліджено зібрані по справі стороною обвинувачення докази, зокрема: протокол огляду місця події від 02.12.2024 року та фотофіксацію до нього, висновок про причини виникнення пожежі № 23 від 05.12.2024 року, аналіз переглянутих записів з відеокамер спостереження, розташованих на можливих шляхах приходу і відходу винної особи та самі відеозаписи з камер спостереження за 02.12.2024 року, протокол обшуку житла від 09.12.2024 року та відеозапис до нього, висновок експерта №СЕ-19/109-24/17807-ПТ від 12.03.2025 року, протокол проведення слідчого експерименту від 31.12.2024 року та відеозапис до нього, протокол пред'явлення особи для впізнання від 07.12.2024 року, які в своїй сукупності беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Покази обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він вважав, що перебуває у зоні проведення бойових дій і тому підпалив палатки благодійної організації «Благодійний фонд Ремар Україна», суд вважає неправдивими. Таку позицію обвинуваченого, суд вважає способом, обраним ним для свого захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Наведені доводи ОСОБА_6 спростовуються показами свідка ОСОБА_11 , який повідомив суду, що того дня в момент виникнення пожежі на Соборній площі, йому назустріч йшов ОСОБА_6 у військовій формі, у руках ніс ящик. Обвинувачений підійшов до нього і запитав чи це пожежа і чи це місце, де годують переселенців. Тобто, ОСОБА_6 чітко усвідомлював своє місце перебування, а також володів інформацією про власника палаток, в яких ним було вчинено підпал.
Вказані докази є достатніми та в сукупності із письмовими доказами та висновками експертів дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Розглядаючи пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, суд зазначає таке:
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Склад злочину - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не визнав та заперечував факт належності йому виявленої гранати РГН та запалу до неї УДЗ.
Суд, оцінюючи вказані аргументи обвинуваченого та кожний із зазначених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3)вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4)обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення відкримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.23 КК України злочином може визнаватися діяння лише за наявності вини, а особа може визнаватися винною у вчиненні злочину за наявності у неї певного психічного ставлення до вчинюваного діяння та його наслідків (у формі умислу та необережності).
Це означає, що склад злочину включає психічне ставлення обвинуваченого до всіх фактичних обставин, які віднесені законодавцем до об'єкта і об'єктивної сторони злочину. Тобто при доказуванні умислу насамперед необхідно встановити конкретні фактичні дані, які б свідчили, що інтелектом і волею (умислом) обвинуваченого охоплювались виявлені час, місце, спосіб вчинення злочину тощо.
Аналізуючи склад злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, можна зробити висновок, що об'єктивна сторона вказаного складу передбачає певні дії особи, яка не маючи на те відповідного дозволу придбаває, носить (переміщує) бойові припаси та вибухові присторої. При цьому з суб'єктивної сторони вказаний злочин передбачає як обізнаність особи про наявність бойових припасів та вибухових пристроїв, так і наявність умислу саме на їх придбання, носіння (переміщення).
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до змісту ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ при цьому не має наперед встановленої сили.
Доводи сторони захисту щодо недоведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння, суд відхиляє та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне:
Так, із дослідженого судом протоколу затримання обвинуваченого, під час якого було проведено його особистий обшук із застосуванням відеофіксації та у присутності понятих, допитаних у судовому засіданні, встановлено, що під час обшуку ОСОБА_6 у кишені його куртки було виявлено та вилучено ручну осколкову гранату РГН із запалом УДЗ.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/420-БД від 06.02.2025 року, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених у змиві з поверхні гранати РГН. Ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99% (а.п. 120 - 138 Том 2);
Розглядаючи доводи захисника про визнання протоколу затримання від 09.12.2024 року недопустимим доказом з огляду на істотне порушення прав людини, яке полягало у побитті обвинуваченого працівниками поліції, суд зазначає наступне.
Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо.
Досліджений в судовому засіданні протокол затримання ОСОБА_6 від 09.12.2024 року свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України - обшук затриманого проводився повністю у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вони підтвердили у судовому засіданні, процесуальні права ОСОБА_6 на повідомлення захисника та близького родича були дотримані, заяв та зауважень до протоколу від затриманого не надходило.
Показання понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо належної процедури обшуку затриманого та вилучення у нього з кишені куртки предмету, ззовні схожого на гранату, є послідовними та не мають істотних розбіжностей. Участь понятих у безпосередньому переслідуванні та фізичному затриманні розшукуваної особи є об'єктивно неможливою.
Одночасно суд звертає увагу на те, що КПК України не визначає обов'язковою умовою затримання обвинуваченого відеофіксацію, так само як і участь захисника та понятих з самого початку затримання.
Вактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності захисника в ході затримання не передбачена положеннями КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України.
Також, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що затриманий ОСОБА_6 чинив пасивний опір: лаявся нецензурною лайкою та відходив, до нього застосовувалась заходи виключно в межах, необхідних для його затримання.
Крім того, ухвалою суду від 04.08.2025 року було ініційовано перевірку доводів сторони захисту щодо застосування відносно ОСОБА_6 фізичного насильства під час його затримання.
У зв'язку з цим, наказом ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області №212 від 19.03.2025 року було проведено службове розслідування.
Як убачається з протоколу затримання від 09 грудня 2024 року він був складений відповідно до вимог статей 104, 208-211 КПК, адже містить усі необхідні реквізити, зокрема дані про учасників слідчої дії, підставу і час затримання (а.п. 56-73 Том 2).
Окрім того, суд звертає увагу на те, що висновком експерта №СЕ-19/126-25/420-БД від 06.02.2025 року було підтверджено наявність у змиві з поверхні гранати РГН ДНК-профілю від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ймовірністю не менше ніж 99,99%, що спростовує аргументи обвинуваченого про те, що граната йому не належить.
Інші доводи адвоката в частині незгоди з оцінкою даних протоколу затримання не впливають на допустимість даних протоколу затримання як доказу.
З огляду на зазначене, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у зазначеній статті, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які згідно до ст.12 КК України є тяжкими.
Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, завдану шкоду потерпілій особі не відшкодовано. Суд приймає до увагу ту обставину, що ОСОБА_6 виявляє ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки та емоцій, за своїм психічним станом він може віддавати звіт своїм діям та керувати ним. Обвинувачений був мобілізований та є колишнім військовослужбовцем, зі слів приймав участь у бойових діях та отримав контузію.
Суд враховує, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, визнав повністю та у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Наведену обставину суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає такою, що пом'якшує покарання обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Суд враховує, що статтею 12 КК України надається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого урахування всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного злочину, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, особу винного, форму і ступінь вини, мотивацію злочину, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Зокрема, під особою обвинуваченого необхідно розуміти сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалений вирок, які існують на момент прийняття такого судового рішення та мають важливе значення для вибору кримінального покарання з огляду мети та засад його призначення.
Як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_6 , останній у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, визнав повністю, розповів про всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся.
У даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 65 Кримінального кодексу України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, стан його психічного здоров'я: виявляє ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки та емоцій, колишній військовослужбовець, пом'якшуючу покарання обставину, наявність обтяжуючої вину обставини, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції статей, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України.
На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Одночасно, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, те, що злочини було вчинено під час непогашеної судимості, підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.
Зважаючи на те, що у справі було понесено витрати на залучення експерта, суд, враховуючи вимоги ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути вказані витрати з ОСОБА_6 .
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.194 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рахувати з моменту його затримання, тобто з 09.12.2024 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити обрану - у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 37666 грн. 00 коп.
Речові докази: ДВД диски, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: три скляні ємності із залишками квасолі, 5 скляних ємностей із залишками квасолі, дві скляні ємності з квасолею іноземного виробницта фірми «Lozana», масою 295 грам, що зберігаються в камері схову ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Речові докази: пару взуття темно-зеленого кольору типу хакі, військового взірця, штани камуфляжні сіро-зеленого кольору, військового зразка, куртка, сіро-зеленого кольору військового зразка, шапка темно-зеленого кольору, що зберігаються в камері схову ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: пожежне сміття, що зберігається в камері схову ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Речовий доказ: уламки однієї ручної осколкової гранати РГН, що передані на зберігання до камери зберігання зброї ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Речовий доказ: в'язку ключів, що передана на відповідальне зберігання ОСОБА_13 - залишити ОСОБА_13 .
Речові докази: 1 змив із поверхні гранати РГН, 1 змив із поверхні запалу УДЗ, зразок букального епітелію ОСОБА_6 , які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1