Справа № 635/1579/24
Провадження № 1-р/635/1/2026
26 січня 2026 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву начальника Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Харківського районного суду Харківської області від 04.11.2025 по справі №635/1579/24,-
Начальник Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить про роз'яснення вироку Харківського районного суду Харківської області від 04.11.2025 по справі №635/1579/24, а саме зазначивши, що строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання 19.12.2025.
Учасники судового провадження у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно і належним чином, відповідно до ч.2 ст. 380 КПК України їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи №635/1579/24, вважає відсутніми підстави для роз'яснення вироку Харківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2025 року, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, зокрема коли в ньому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; а також у разі утруднення чи неможливості його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Вказана стаття КПК України передбачає можливість роз'яснення в одному судовому провадженні судом ухваленого ним рішення лише з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що, зокрема, перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи зі змісту вищевказаної норми закону роз'яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що свідчить стала практика Верховного Суду.
Як убачається зі змісту вироку Харківського районного суду Харківської області від 04.11.2025 по справі №635/1579/24, його резолютивна частина містить зазначення, що « Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня фактичного взяття під варту в порядку виконання вироку».
Частиною 1 статті 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно доч.1 ст.57 КВК України особи,засуджені до обмеження волі,прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно.Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Згідно ч. 2 ст. 57 КВК України, з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 КВК України засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправною колонією чи уповноваженим органом з питань пробації до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.57 КВК України у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
За змістом ч. 5 ст.57 КВК України у разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Згідно ст. 58 КВК України строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
Статтею 87 КВК України визначено, що порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.1 р. 3 Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, до установ виконання покарань (секторів) здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) .
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2025 року не містить будь-яких неточностей та не допускає різних варіантів тлумачення, усі частини вироку викладені повно та ясно, розуміння ухвали труднощів не викликає. Крім того, в резулятивній частині вироку зазначено, що початок строку відбування покарання необхідно рахувати «з дня фактичного взяття під варту», якою є 19.12.2025 (зі змісту листа від 12.01.2026 вих.№10/12/1-41/Кз).
За таких обставин, суд вважає, що посилання начальника Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 на необхідність роз'яснення вироку суду є необґрунтованими, а тому, з урахуванням зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, вирок не підлягає роз'ясненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви начальника Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Харківського районного суду Харківської області від 04.11.2025 по справі №635/1579/24- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя ОСОБА_1