Справа № 953/12122/23
Провадження № 2/635/333/2026
23 січня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лук'яненко С.А.,
за участі представника позивача Розумовського О.С.,
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Розумовський Олександр Сергійович, до Південної міської ради Харківського району Харківської області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкування за законом та визнання права на частку у статутному капіталі,-
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Розумовський О.С., звернулася до Київського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Південної міської ради Харківського району Харківської області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», в якому просить:
-встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 29 серпня 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право на 0,92 відсотки розмір частки статутного капіталу 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) гривні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», код ЄДРПОУ 24478982 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок літ. «А-1», житловою площею 96,90 кв.м., загальною площею 251,00 кв.м. з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку, адреса об'єкта: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325111000:00:016:0070, площею 0,1 га;
-визнати за ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку, адреса об'єкта: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325111000:00:016:0071, площею 0,057 га.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в країні Іспанія, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Факт перебування у шлюбі підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 , актовий запис № 968 від 29 серпня 1990 року. На теперішній час свідоцтво про укладання шлюбу є втраченим, однак факт його наявності та перебування у шлюбі підтверджується печаткою у паспорті, що 29 вересня 1990 року зареєстрований шлюбу з ОСОБА_3 та лише копією завіреною Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського району Харківської області). За період шлюбу з 29 серпня 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , подружжям було 15 жовтня 1996 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», код 24478982, де розмір частки ОСОБА_1 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн., розмір частки померлого чоловіка ОСОБА_3 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн. та розмір частки сина ОСОБА_2 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. від першого шлюбу померлого ОСОБА_3 та житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , яке отримав у спадок в цілій частині спадкового майна від матері ОСОБА_4 . Також за період шлюбу ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку площі 0,1 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0070 за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрував право власності на земельну ділянку площі 0,057 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0071 за адресою АДРЕСА_1 зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою дружини ОСОБА_1 у Харківській районній державній нотаріальній конторі (колишня Перша ДНК Харківського району Харківської області) була зареєстрована спадкова справа № 42/2023. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 було зареєстровано спадкову справу № 42/2023 у Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського району Харківської області). Державний нотаріус при перевірці інформації встановив, що актовий запис № 968 від 29 серпня 1990 року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутній. 02 листопада 2023 року було відповідь № 31564/1031-10-23-32.28/32.28 від 02.11.2023 року, про те що, перевіркою по обліковим даним Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції актового запису про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 не виявлено. Крім того, перевірку наявності актового запису про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_3 проведено по розширеному пошуку Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Також ОСОБА_1 зазначила, що на підтвердження доказів ведення спільного господарства та спільної участі в облаштуванні та благоустрою та життя між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та померлим ОСОБА_3 є створене спільне Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», код 24478982, де розмір частки ОСОБА_1 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн., розмір частки померлого чоловіка ОСОБА_3 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн. та розмір частки сина ОСОБА_2 від першого шлюбу померлого ОСОБА_3 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. Встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу дасть ОСОБА_1 підстави для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності за законом на нерухоме майно та на частку у статуті Товариства.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2023 року дану цивільну справу було направлено за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали. В установлені законом строки позивач усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2024 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши підстави, вказані у позові.
Представник відповідача Південної міської ради Харківського району Харківської області та представник третьої особи - Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкова Східного міжрегіонального управління юстиції в судове засідання не з'явилися, на адресу суду надано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради, представник третьої особи - Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області, ТОВ «Власта» та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою місця знаходження та до особистого кабінету підсистеми «Електронний суд». Причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань від них на адресу суду не надходило.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в країні Іспанія, що підтверджується свідоцтвом про смерть в населеному пункті ОСОБА_5 , країна Іспанія, громадянство України, статус вдівець.
На момент смерті йому на праві власності належав жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який він отримав у спадок від матері ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.05.2007 року, виданого державним нотаріусом Сьомої Харківської державної контори Головань В.Я., Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічним паспортом на будинок.
Також за життя ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку площі 0,1 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0070 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та на земельну ділянку площі 0,057 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0071 за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Вказані відомості підтверджуються копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 12.08.2014 року, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2014 року, Витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 13.05.2014 року.
15 жовтня 1996 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», код ЄДРПОУ 24478982, де розмір частки ОСОБА_1 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн., розмір частки померлого чоловіка ОСОБА_3 складав 4690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн. та розмір частки сина ОСОБА_2 від першого шлюбу складав 500 000 (п'ятсот тисяч) грн.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», код 24478982, засновниками (учасниками) Товариства є:
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Як вбачається із матеріалів спадкової справи 42/2023 ОСОБА_1 через консула Генерального консульства України в Барселоні звернулась до відповідного органу нотаріата за призначенням щодо прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації з Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перевіркою від 02.11.2023 року по обліковим даним Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актового запису про шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_3 не виявлено. Крім того, перевірку наявності актового запису про шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проведено по розширеному пошуку Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відповідно до Повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22.08.2023 року ОСОБА_3 03 серпня 1973 року уклав шлюб з ОСОБА_6 , а потім 09.06.1987 року уклав шлюб з ОСОБА_7 .
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Комінтернівським МіскЗАГС м.Харкова, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 з 27.08.1976 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_8 , який був розірваний 28.03.1981 року.
Постановою державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Ольховською Л.М. від 08.12.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями та дві земельні ділянки, оскільки відсутній актовий запис про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що з 2008 року знала ОСОБА_10 , так як працювала у неї в магазині, у неї був ювелірний бізнес. ОСОБА_3 працював в іншому місці, у нього був кондитерський бізнес. Їй відомо, що вони проживали разом і у них є спільна онука.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що знайома з позивачем з 1994 року, вона працювала у ювелірних магазинах позивача до 2022 року, ОСОБА_3 завжди приїжджав у магазин, вони з ОСОБА_12 разом відпочивали, обговорювали побут, святкували свята, він називав її дружиною, він привозив її на роботу і забирав з роботи.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що знала ОСОБА_1 і ОСОБА_3 по роботі, вони завжди разом приїжджали і їхали додому, жили дружно.
Свідок ОСОБА_14 зазначила, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1997 року, вона з 2002 року приходила до них кілька разів на тиждень, так як допомагала їм по хазяйству в будинку у м.Південне, вони завжди були разом.
На підтвердження факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 ОСОБА_3 позивачем надано спільні фотографії.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов наступного висновку.
Стосовно встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 29.08.1990 року по 13.10.2022 року суд зазначає таке.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Звертаючись до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, позивач зазначає, що встановлення такого факту їй необхідно для отримання спадщини.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України та п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Оцінивши та проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявними доказами підтверджується факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу.
Зокрема, в матеріалах справи наявні докази того, що вони жили разом, мали спільний побут, спільне господарство, разом проводили дозвілля, святкували свята, відносини в сім'ї були теплими. Наведене, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_3 сприймав ОСОБА_1 як свою дружину.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із частиною першою Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 1 січня 2004 року.
Положення Кодексу законів про шлюб та сім'ю України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині встановлення факту спільного проживання однією сім'єю в період з 29.08.1990 року по 31.12.2003 року включно, оскільки чинним законодавством не було передбачено можливості встановлення такого факту.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц.
Суд не приймає в якості доказу по справі копію свідоцтва серії НОМЕР_2 про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , так як актовий запис № 968 від 29 серпня 1990 року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутній. При цьому сущд звертає увагу, що у свідоцтві зазначено про зміну прізвища ОСОБА_1 після укладення шлюбу на ОСОБА_15 . В той час прізвище позивачки є ОСОБА_16 , що також ставить під сумнів факт її укладання шлюбу з ОСОБА_3 .
Стосовно позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування суд зазначає наступне.
Позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , яке отримав у спадок померлий ОСОБА_3 в цілій частині спадкового майна від матері ОСОБА_4 , а також на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0070 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку НОМЕР_4 та земельну ділянку площею 0,057 га з кадастровим номером 6325111000:00:016:0071 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1 , ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Заповіт спадкодавцем ОСОБА_3 не складався, що також підтверджується матеріалами справи.
Частинами 1 та 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
У даному випадку син спадкодавця ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини і він вважається таким, що не прийняв її і дані обставин є підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 4.4 факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Згідно з п. 4.15, п. 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Отже, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна, спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
Оскільки відсутній факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 державний нотаріус 08 грудня 2023 року виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкування за законом та оформленні права на спадщину, так як не було підтверджено, що позивачка є спадкоємицею померлого.
У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правилами ст. 392 ЦК України передбачена можливість власника майна пред'явити позов про визнання його права власності якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивачем в позові не зазначено перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке належало померлому, в установленому законом порядку, нотаріусом не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з цих підстав.
Суд вважає що встановлення факту проживання позивача із спадкодавцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу дає право позивачу оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, за відсутності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, суд вважає, що вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно за позивачем є передчасними і задоволеню не підлягають.
В зв'язку з вищезазначеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 11, 76-81, 89, 259,263-265 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Розумовський Олександр Сергійович до Південної міської ради Харківського району Харківської області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкування за законом та визнання права на частку у статутному капіталі - задовільнити частково.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року і по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Південна міська рада Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ 04058700. місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Гагаріна, буд. 82;
Відповідач -ДЕПАРТАМЕНТ РЕЄСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ЄДРПОУ 40214227, місцезнаходження: Харківська область, місто Харків, Павлівський Майдан, будинок 4;
Третя особа -Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, ЄДРПОУ 41403982, місцезнаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 11. Фактична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.7;
Третя особа- Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ЄРДПОУ 02900742. Юридична адреса: 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 4;
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТА», ЄРДПОУ 24478982, місцезнаходження: м. Харків, шосе Мереф'янське, будинок 32.
Суддя С.А. Лук'яненко