Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/311/26
Провадження № 2-а/644/39/26
26 січня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2364-4п від 28.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою № 2364-4п від 28.08.2025 він був визнаний винним в тому, що 25.09.2024 він був взятий на облік, як внутрішньо-переміщена особа, однак після прибуття до нового місця проживання не став на військовий облік, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач зазначає, що постанова №2364-4п від 28.08.2025 є протиправною та ухвалена з суттєвими порушеннями встановленого законом порядку. Так, позивач є особою з інвалідністю з дитинства ІІ-ї групи по психіатрії, перебуває на обліку в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" з приводу F70.1. За класифікацією F70.1 це - розумова відсталість легкого ступеня, значне порушення поведінки, що потребує догляду та лікування.
Всупереч нормам КУпАП, повістка про виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу не вручалася, відповідач не сповістив позивача про місце і час розгляду справи і розглянув щодо нього справу про адміністративне правопорушення у його відсутність. Внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, що передбачені статтею 268 КУпАП.
Відповідач не враховував характер вчиненого правопорушення, особу позивача, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідач позбавив позивача права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність. Позивач є неосудною особою і відносно нього не може бути складено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від №2364-п від 28.08.2025.
1.2. Представник відповідача надав до суду відзив, у якому вказав, що він заперечує проти задоволення позову. Позивач порушив вимоги закону під час воєнного стану та протягом 7 днів з дати взяття на облік в якості ВПО не став на військовий облік у ТЦК та СП, внаслідок чого і було складено оскаржувану постанову. Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис у протоколі.
1.3. У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві просив судові засідання проводити без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні присутній не був, у відзиві просив розглянути справу без його участі.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №975112 від 03.12.2018, ОСОБА_1 з 27.11.2018 встановлено другу групу інвалідності безстроково. Висновок про умови та характер праці: легка праця без психоемоційних навантажень.
Згідно з відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 2270815 від 26.01.2026 ОСОБА_1 мав дві довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 . За першою довідкою він був знятий з обліку 25.08.2025, а за другою довідкою - 11.09.2025.
З інформації щодо ОСОБА_1 , яка була надана на виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_2 , видно, що ОСОБА_1 отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 6336-7002130174 від 25.09.2024 в УСЗН Богодухівської РДА.
У обліковій картці картотеки осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, стосовно ОСОБА_1 вказано, що він непридатний до військової служби у мирний час, проте придатний у воєнний час. Також у цій картці вказано, що відповідач був взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2024 та 24.12.2025. Крім того, вказано, що відповідач знятий з військового обліку на підставі «абзацу 5 п. 2 ч. 5 ст. 37», тобто за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
2.2. 21.08.2025 гранатометником взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У протоколі вказано, що 21.08.2025 о 16-20 год. в приміщенні вказаної установи встановлено факт порушення військового обліку ОСОБА_1 , оскільки він був взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, однак після прибуття до нового місця проживання відповідно до наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в семиденний строк не став на військовий облік.
У вищенаведеному протоколі наявний підпис ОСОБА_1 стосовно роз'яснення йому прав, а також стосовно повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення 28.08.2025 о 16-00 год. у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 була складена постанова №2364-4п, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 25.09.2024 ОСОБА_1 був взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, однак після прибуття до нового місця проживання відповідно до наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в семиденний строк не став на військовий облік, чим порушив ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
У вищенаведеній постанові вказано, що копію постанови направлено поштою 30.08.2025, постанова набрала законної сили 08.09.2025. Також у постанові вказано, що факт правопорушення було встановлено 21.08.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Відповідно до частин 1, 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
3.2. У ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказано, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
3.3. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У ч. 9 ст. 38 КУпАП вказано, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
3.4. Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Документальними доказами, які були надані до суду, підтверджується факт реєстрації позивача ОСОБА_1 25.09.2024 в УСЗН Богодухівської РДА в якості внутрішньо переміщеної особи за відповідною адресою в АДРЕСА_2 . Тобто, в силу вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_1 був зобов'язаний в семиденний строк з 25.09.2024 стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До суду не було надано жодних доказів того, що позивач протягом семи днів з 25.09.2024 став на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку із чим суд вважає, що позивач порушив ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і у його діях був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Посилання позивача на те, що відповідач не сповістив його про місце і час розгляду справи і розглянув щодо нього справу про адміністративне правопорушення у його відсутність, спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, де наявний підпис позивача під повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, позивач міг взяти участь у розгляді справи особисто або скористатися допомогою захисника, проте не зробив цього.
Посилання позивача на те, що відповідач не враховував характер вчиненого правопорушення, особу позивача, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, також є необґрунтованими. У оскаржуваній постанові вказано про те, що не виявлено обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність. Розмір штрафу, який накладено на ОСОБА_1 , є мінімальним згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стосовно посилання позивача на неосудність суд зазначає, що до суду не було надано достовірних відомостей про те, що позивач був визнаний недієздатним за рішенням суду або що стосовно позивача проводилася психіатрічна експертиза з приводу можливості усвідомлення ним значення своїх дій, керування своїми діями тощо.
Позивач самостійно подав позовну заяву до суду через підсистему «Електронний суд», чітко та структуровано навів свою аргументацію проти оскаржуваної постанови, зібрав та надав відповідні докази, що свідчить про усвідомлення ним своїх дій та наслідків цих дій. У довідці до акту огляду МСЕК вказано, що позивач є придатним для легкої праці без психоемоційних навантажень.
Правопорушення, яке вчинив позивач, було виявлено лише 21.08.2025, коли було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова була винесена 28.08.2025, тобто в межах строків, які передбачені ч. 9 ст. 38 КУпАП.
4.2. В підсумку суд вважає, що позивач не довів і судом не було встановлено обставин, які свідчили б про порушення прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови. Отже, слід залишити оскаржувану постанову без змін, а позовну заяву без задоволення.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не знаходить судових витрат, які підлягають розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 2364-4п від 28.08.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Денис БАРОНІН