Справа № 509/2124/21
21 січня 2026 року с-ще.Овідіополь?
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:???
головуючого судді ОСОБА_1 ,???
секретаря судового засідання? ОСОБА_2 .???
прокурора ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь кримінальне провадження? відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1 КК України?, та кримінального правопорушення передбаченого. ч.1?ст.289 КК України, а саме клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , за обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, відповідно якого 17 квітня 2021 року в 23.00 годин ОСОБА_5 перебуваючи біля будинку № 93/3 по вулиці Тараса Шевченко в селищі Овідіополь, Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ 21053» д.р.н. НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_7 .
Органами досудового розслідування противоправні дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року обрано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 січня 2026 року, визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.
Згідно ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2025 року судом об'єднані з вищевказаним кримінальним провадженням в одне провадження інші кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , a саме: №12025163380000089 від 28.07.2025 за ст.390-1 України; №12025162380000110 від 12.09.2025 за ст.390-1 KK України; №12025163380000138 від 22.11.2025 за ст.390-1 КК України.
І. Суть клопотання
Прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.
Клопотання Прокурора?обґрунтовано тим, що у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час судового розгляду справи встановлено наявність ризиків, які дають підстави вважати про необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та унеможливлюють застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу під час судового розгляду справи, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: може переховуватися від суду, так як він обгрунтовано обвинувачується у вчинені злочину невеликої тяжкості, а також ще кількох кримінальних проступків та знаючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим може вчинити дії щодо переховування від суду. Також ОСОБА_5 вже раніше порушив покладені на нього обов'язки, як обвинуваченого у кримінальному провадженні, а тому був оголошений судом у розшук; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: може незаконно впливати на потерпілих та свідків, адже на сьогоднішній день ОСОБА_5 знає потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_5 притягуючись судом до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину вчинив нові умисні злочини, пов'язані із домашнім насильством, що вказує на те, що він може продовжувати свою злочинну діяльність.
Прокурор зазначає, що продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обмеження його прав не суперечить ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким що відповідає практиці ЄСПЛ.
ІІ. Позиція учасників провадження
Захисник?обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання та просила суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначала, що доводи прокурора щодо наявності ризиків вважала необґрунтованими, оскільки обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, прокурором не доведено наявності ризиків для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом розгляду справи жодних скарг на ОСОБА_5 з боку учасників проваження не надходило, обвинувачений не намагався переховуватись від суду, до суду не з'являвся через проходження військової служби, і батьки, стосовно яких обвинувачений вчинив домашнє насильство (у наслідок чого було встановлено обмежувальний припис) готові винайняти обвинуваченому квартиру для запобігання порушення обмежувального припису, і наразі не мають претензій до ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 вказував, що підтримує позицію свого захисника. На запитання суду повідомив, що у нього житло є «на прикметі».
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, зазначив, що у минулі судові засідання у даній справі, яка перебувала у провадженні іншого судді, обвинувачений не з'являвся, був оголошений у розшук, вчинив нові злочини, і з метою запобігання вчиненню нових злочинів необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.
ІІІ. Досліджені документи
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року через неявку обвинуваченого у судові засідання надано дозвіл уповноваженим особам на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до приміщення Овідіопольського райсуду Одеської області.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року обрано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 січня 2026 року, визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень. У мотивувальній частині ухвали зазначено, що Обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем, будучи під слідством неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та адміністративної відповідальності за домашнє насильство. З урахуванням даних обставин суд прийшов до висновку, що обвинувачений не має соціальних зв'язків. Обвинувачений достеменно знаючи про хід судового розгляду справи переховувався від органів правопорядку та суду, що свідчить про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Згідно ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2025 судом об'єднані з вищевказаним кримінальним провадженням в одне провадження інші кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , a №12025163380000089 №12025162380000110 від 28.07.2025 за ст.390-1 саме: України; від 12.09.2025 за ст.390-1 KK України; №12025163380000138 від 22.11.2025 за ст.390-1 КК України.
Крім того, до Овідіопольського районного суду Одеської області від Одеського районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшов лист, у якому зазначено про наявність у ОСОБА_5 вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку за ст.390-1 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців пробаційного нагляду (особова справа № 16/ПН/2025), та врахувати, що від виконання обов'язків за вироком ОСОБА_5 ухиляється.
IV. Норми права, застосовані судом, та висновки суду
Розглянувши?клопотання?прокурора?про?продовження??відносно?обвинуваченого?
ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При цьому суд виходить з наступного.
Строк тримання обвинуваченого? під вартою, встановлений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2025 року, спливає 22 січня 2026 року, закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст. 199?КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому?КПК?не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду (оскільки обвинувачений не являвся у судові засідання), перешкоджати кримінальному провадженню, іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість ризику, передбаченого?п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 переховувався від суду в даному провадженні, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.
Крім того, суд погоджується з наявністю ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, а саме, що ОСОБА_5 матиме можливість здійснювати вплив на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, оскільки свідки та потерпілий ще не були допитані під час судового розгляду, а ч.4 ст.95 КПК передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Крім того, продовжує існувати ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти нові злочини, оскільки раніше він вже неодноразово притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності (за вчинення домашнього насильства) та ухиляється від виконання вироку суду, про що було повідомлено органом пробації.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК на теперішній реально існують.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Щодо твердження захисника, що оскільки ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, то застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, суд зазначає наступне:
Злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких, проте передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, судом не встановлено.
Запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розгляду кримінального провадження та незабезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, сукупність зібраних і наданих доказів, свідчать про існування ризиків можливості вчинення нових кримінальних правопорушень та спроб перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно?обвинуваченого суд також враховує? обставини, передбачені ст. 178 КПК, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, а саме: вік та стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків підозрюваного,?вчинення ним домашнього насильства, встановлення обмежувального припису, а також іншого відсутність окремого житла.
Обставини, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, відсутні.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час судового розгляду ризикам.
За вказаних вище обставин, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, та вважає, що наразі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим?статтею 177?цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,?суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених?ч. 4 ст. 183 КПК України.
Частина 4 статті 182 КПК передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до приписів п.1 ч.5 ст.182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, тому приходить до висновку, що достатньо визначити заставу у розмірі, що складає 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав для визначення обвинуваченому застави у меншому розмірі, ніж 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб суд не вбачає.
На переконання суду перспектива втрати застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб запобігти виникненню у нього бажання переховуватись від суду, або будь-яким іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.
VI. Щодо дії ухвали
Згідно статті 197 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що запобіжний захід має бути продовжений на максимально можливий строк, а саме на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314-315, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1 КК України, та кримінального правопорушення передбаченого. ч.1?ст.289 КК України, - задовольнити.???
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 березня 2026 року , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».???
Визначити розмір застави,?в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560грн гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, або заставодавцю, що вони мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого, ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки, передбачені?ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за викликом під час судового розгляду даного кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту селище Овідіополь Одеського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та контактних номерів телефонів;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні відомості про яких зазначені в обвинувальних актах.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11?ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7?ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 22 березня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з дня її вручення.
Повний текст ухвали складено 26.01.2026 року о 10:00 год.?
Суддя: ОСОБА_1