Справа № 522/14155/19
Номер провадження:1-кп/521/381/26
18 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час судового розгляду кримінального провадження №522/14155/19 щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кагарлик Біляївського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на більш м'який, а саме особисте зобов'язання або домашній арешт у нічний час доби за місцем фактичного проживання.
Подане клопотання мотивує тим, що ризик переховування, який визначений прокурором в клопотанні про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованим та недоведеним, оскільки будь-яка його неявка до суду супроводжувалася поважною причиною та направленням відповідного клопотання з доказами, адреса місця проживання та місця роботи суду та стороні обвинувачення відома, та переховування зі сторони обвинуваченого не було.
Також, обвинувачений просить врахувати, що з 2021 року він працює адвокатом у м. Києві, вказаний запобіжний захід унеможливлює отримання ним заробітку та виконання договорів про надання правничої допомоги його клієнтам. У обвинуваченого наявна тяжка хвороба (гепатит В), та він потребує постійно відвідувати лікарів, медичні заклади, аптеки та лабораторії для здачі аналізів. Крім того, він є студентом ВНЗ «Університету імені Альфреда Нобеля» та навчається на денній формі, тому вказане рішення про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту позбавляє його права навчатися.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також підтримав клопотання свого підзахисного ОСОБА_4 , просив суд змінити відносно нього запобіжний захід.
Прокурор ОСОБА_3 відносно задоволення клопотання заперечила. Вказала, що на її думку ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу до обвинуваченого не змінились, а тому просила відмовити в задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання. При цьому суд виходить з наступного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25.11.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово та визначено адресу місця перебування обвинуваченого під домашнім арештом, а саме: АДРЕСА_2 .
Так ризиками, які дали підстави обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд вважав те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, є корупційним злочином, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч.1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч.1 ст. 69 КК України). Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судові засідання не з'являвся, причини його неявки не були ним підтверджені належним чином, судом виносилися ухвали про застосування до останнього приводу та накладення грошового стягнення.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України суд врахував, що ОСОБА_4 працездатний, непохилого віку, міцність його соціальних зв'язків, у тому числі, що останній немає на утриманні осіб, майновий стан обвинуваченого, відсутність судимостей, тому дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважав, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України.
За змістом ст.ст. 201, 331 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Правовий аналіз змісту зазначеної норми свідчить, що підставою для зміни запобіжного заходу є наявність відомостей, які не були враховані під час вирішення питання про його застосування і які мають суттєве значення для оцінки обставин, що обумовлюють застосування запобіжного заходу, оскільки свідчать про невиправданість застосування таких заходів.
Разом з тим, суд не вбачає доводи обвинуваченого ОСОБА_4 переконливими та достатніми для зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на більш м'який, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, повністю доведені прокурором, а також враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у випадку визнання його винним, особу обвинуваченого, та приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності свідчать, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати на доволі високому рівні, а зважаючи на стадію та тривалість кримінального провадження відсутні підстави стверджувати про його істотне зменшення, як підстави для зміни запобіжного заходу.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту наразі є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Ураховуючи викладене вище, особу обвинуваченого, стадію судового провадження, відсутність спростування наявності раніше підтверджених ризиків, суд приходить до висновку про недоцільність зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на більш м'який запобіжний захід.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_6