Справа № 643/919/26
Провадження № 2-а/643/61/26
26.01.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6499143 від 12.01.2026 та закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач прохає звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 15.08.2025.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у розмірах, визначених ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір». Разом з тим зазначена норма не містить визначеної ставки судового збору за подання позову про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України -у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 було відступлено від попередньо сформованого висновку щодо звільнення від сплати судового збору та вказано, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. При цьому визначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов'язковою для врахування судами (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Таким чином учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.
Указані висновки про застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17. Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
З доданих до позову документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.08.2025.
З поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху.
Отже, даний позов не стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій та не пов'язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій. Тобто, при зверненні до суду з даним позовом позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Будь-яких інших підстав звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 у позовній заяві та клопотанні не вказав, докази наявності таких підстав не надав, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Таким чином, при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.
Позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп. або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях за звернення із позовною заявою до Салтівського районного суду міста Харкова - отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтіввсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 2030101).
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
За правилами ч. 1, 2, 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення вказаних вимог до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені належним чином.
Так, згідно з п. 5.26. ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім того, позивачем всупереч положенням п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст.123, 169 КАС України,-
У задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі -залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Поліщук