Іменем України
Справа № 621/3932/24
Провадження 2/621/72/26
26 січня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючий - суддя В. Філіп'єва,
за участі секретаря судового засідання - А. Дроздова
учасники справи:
позивач - АТ "Перший український міжнародний банк",
представник позивача Г.Киричук (не з'явився)
відповідач - ОСОБА_1 (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 137447,61 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що
01.12.2018 року між АТ "Перший український міжнародний банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2001185319901, за яким відповідачу видано кредит в сумі 49800,00 гривень.
26.04.2021 року між АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1001864241201, за яким відповідачу видано кредит в сумі 48650,00 гривень.
Позивач свої зобов'язання за вказаними кредитними договорами виконав в повному обсязі, надав відповідачеві у строкове користування грошові кошти в обумовленому розмірі, а відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, грошові кошти не повертає, внаслідок чого станом на 21.08.2024 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 137447,61 гривні, яка складається з заборгованості:
1) По кредитному договору від 01.12.2018 року № 2001185319901 - 83350,97 гривень, з яких: 46027,10 гривень - заборгованість за кредитом; 37323,87 гривень - заборгованість процентами; 0 гривень - заборгованість за комісією;
2) По кредитному договору від 26.04.2021 року № 1001864241201 - 54096,64 гривень, з яких: 35033,32 гривень - заборгованість за кредитом; 7,56 гривень - заборгованість процентами; 19055,76 гривень - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу за адресою місця проживання, яке зазначено в анкеті на отримання кредиту, однак відповіді не отримав, заборгованість відповідачем не погашена, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами та понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а. с. 1 - 4).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 року справу розподілено в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області В.Шахової. (а.с.72)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників, призначено підготовче судове засідання у справі (а.с.76).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, пов'язаного зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, головуючим для розгляду справи визначено суддю В.Філіп'єву. (а.с.83-85)
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп'євої від 10.02.2025 року цивільну справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання у справі (а.с.86)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.99-100)
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Г.Киричук у позовній заяві просила провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання та в судове засідання для розгляду справи по суті неодноразово не з'явився. 16.09.2025 року подав письмову заяву, в якій просив ухвалити рішення з урахуванням його заперечень проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем не наведено належного підтвердження періодів прострочення заборгованості, періодів нарахування процентів та комісій. З розрахунку заборгованості неможливо перевірити , чи включені до розрахунку платежі, які вже сплачувалися відповідачем, чи здійснювалося подвійне нарахування процентів та комісій. (а.с.106 -110)
Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви та заперечень відповідача, письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:
Повноваження позивача щодо надання банківських послуг, в тому числі кредитування, підтверджуються Випискою ЄДРПОУ, Статутом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (а.с.62 - 67)
1) 01 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_1 особисто підписав Заяву № 200118531901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просив відкрити на його ім'я рахунок НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 , зі встановленням кредитного ліміту 10000,00 гривень, строком на 12 місяців з дня надання кредитного ліміту, стандартною процентною ставкою - 47,88%, реальною річною процентною ставкою складає 47,88%, за умовами погашення кредиту рівними платежами - 2577,58 гривень (а. с.7).
Відповідачем також підписано особисто Паспорт споживчого кредиту, який містить вище зазначені умови кредитування, графік і розмір погашення заборгованості, в тому числі розмір процентів за користування кредитом (а. с. 7, зворот).
До Заяви про приєднання до умов банківського обслуговування позивачем надано Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 06.04.2018 року), та Додатки до кредитного договору, в яких міститься Графік платежів в погашення кредиту, умови дострокового погашення та інше (а. с. 12 - 24, зв бік) які не містять особистого підпису відповідача.
Згідно Довідки про збільшення кредитного ліміту по Договору № 2001185319901 від 01.12.2018 року, відповідачу встановлено кредитний ліміт 01.12.2018 року - 10000,00 гривень, який в подальшому неодноразово збільшено, в останнє - 03.03.2022 року до 49800,00 гривень (а. с. 34 - зворот).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач ОСОБА_1 , з 30.12.2018 року по 21.08.2024 року свої зобов'язання за кредитом виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 21.08.2024 року заборгованість відповідача за кредитом складає 83350,97 гривень, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом в сумі 46027,10 гривень; заборгованості за процентами в сумі 37323,87 гривень (а.с. 37 - 40 - зворот).
Вказаний розрахунок містить також дати і суми, які фактично вносилися відповідачем в рахунок погашення кредиту, а отже твердження відповідача про відсутність вказаної інформації в розрахунку заборгованості є необгрунтованими.
Розрахунок підтверджується також виписко по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 з 01.12.2018 року по 21.08.2024 року, в якому відображений рух коштів, в тому числі здійснені відповідачем платежі на погашення заборгованості (а. с. 59 - зворот - 61).
2) Крім того, 26 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 особисто підписав Заяву № 1001864241201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просив надати кредит в розмірі 48650,00 гривень на рахунок НОМЕР_3 , строком на 36 місяців з 26.04.2021 року по 26.04.2024 року з процентною ставкою - 0,01% річних, комісією за обслуговування 2,99% в розмірі 1454,64 грн щомісяця, за ануїтентною схемою повернення платежу (рівними частинами протягом строку кредитування) відповідно до встановленого графіку платежів в розмірі 2806,24 грн щомісяця та 2805,95 грн - останній платіж. Загальна вартість кредиту, згідно Заяви склала 101024,35 гривень. (а. с. 5 - 6).
Відповідачем також підписано особисто Паспорт споживчого кредиту, який містить вище зазначені умови кредитування, графік і розмір погашення заборгованості, в тому числі розмір процентів за користування кредитом (а. с. 6 - зворот).
До вказаної Заяви позивачем надано Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 15.03.2021 року) (а. с. 24, зв.бік - 30), яка не містить особистого підпису відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції TR.48963003.60276.8810 від 26.04.2021 року Банк перерахував відповідачеві ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 48650, 00 грн за договором № 1001864241201 від 26.04.2021 року (а.с.34)
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач ОСОБА_1 , з 26.04.2021 року по 27.07.2024 року свої зобов'язання за кредитом виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 21.08.2024 року заборгованість відповідача за кредитом складає 54096,64 гривень, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом в сумі 35033,32 гривень; заборгованості за процентами в сумі 7,56, гривень; заборгованість по комісії - 19055,76 гривень (а. с. 35 - 36 - зворот).
Вказаний розрахунок містить також дати і суми, які фактично вносилися відповідачем в рахунок погашення кредиту, а отже твердження відповідача про відсутність вказаної інформації в розрахунку заборгованості є необгрунтованими.
Розрахунок заборгованості підтверджується також випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 з 26.04.2021 року по 21.08.2024 року, в якому відображений рух коштів, в тому числі здійснені відповідачем платежі на погашення заборгованості (а. с. 41 - 43 - зворот).
22.08.2024 року позивач звернувся до відповідача засобами поштового зв'язку з письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості за обома кредитними договорами що підтверджується реєстром поштових відправлень ф.103 "Укрпошта". (а.с.30, зв-бік - 33)
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одним з видів зобов'язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.
Так, за змістом положень статей 626 - 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 вказала, що:
«у переважній більшості випадків застосування конструкції Договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТКБ «ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому… роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи...
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору»
На таку позицію посилався в своїх запереченнях відповідач, вказавши, що не підписував Умови і правила кредитування в АТ «Перший Український міжнародний банк», а тому розмір нарахування відсотків і комісій за користування кредитом позивачем не доведено.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки дана позиція Верховного Суду не є релевантною до спірних правовідносин, тому що зміст укладених умов кредитування чітко визначений в Заявах на отримання кредиту від 01.12.2018 року та 26.04.2021 року, які підписані відповідачем особисто. Заяви на кредитування, запропоновані позивачем, містять всі істотні умови договору: розмір кредиту, строк дії договору, обумовлені розміри процентів, комісій, і навіть графік погашення заборгованості з чітко встановленим щомісячним платежом, з якими відповідач добровільно погодився і підписав.
Розрахунки заборгованості складені позивачем відповідно до узгоджених сторонами умов кредитування. Доказів на погашення заборгованості за кредитними договорами, неукладення вказаних договорів чи спростування правильності розрахунків позивача, відповідачем не надано.
Відповідно до положень §2 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 ЦК України)
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1,2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Отже, Законом України "Про споживче кредитування" та Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, що відображено в підписаних відповідачем Заявах про надання послуг банківського обслуговування.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин, позовна заява АТ «Перший Український міжнародний банк» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 352, 354- 355 ЦПК, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором від 01.12.2018 року № 2001185319901 та за кредитним договором від 26.04.2021 року № 1001864241201 в загальному розмірі 137447,61 (сто тридцять сім тисяч чотириста сорок сім грн. 61 коп) гривень
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", ЄДРПОУ 14282829, " витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп) гривень
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. Філіп'єва