Справа №639/5949/25
Провадження №2/639/281/26
15 січня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/5949/25 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
15 серпня 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відповідно до якої представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов?язані з регламентною виплатою в порядку регресу в розмірі 288 000,00 грн. та сплачений судовий збір.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилалася на те, що 05.10.2024 близько 22.10, в районі будинку № 315 по вул. Шевченка в м. Харкові, водій автомобіля «ВАЗ 21703», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги з подальшим наїздом на дерево, внаслідок чогопасажири автомобіля - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинули на місці пригоди, а пасажирам автомобіля - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 « спричинено тілесні ушкодження.Вироком Київського районного суду м. Харкова від 14 травня 2025 року, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 9 (дев'ять) років.На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Централізованій базі даних МТСБУ. З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_6 , - батько загиблого, на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-ІУ, звернувся до МТСБУ. 20.03.2025 МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 288 000,00 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 20.03.2025. Вподальшому МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-ІУ, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/8333 від 24.03.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_6 в сумі розмірі 288 000,00 грн. МТСБУ перерахувало батькові потерпілої, ОСОБА_6 , суму відшкодування у розмірі 288 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №117415 від 25.03.2025. Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 288 000,00 грн. Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.
Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою. УхвалоюНовобаварського районного суду міста Харкова від 27 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Призначено підготогвче судове засідання.
УхвалоюНовобаварського районного суду міста Харкова від 26 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/5949/25 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповіда ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки відбуває покарання у виправній колонії та не має можливості відшкодувати шкоду.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез?явившогося представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В судовому засіданні встановлено, що 05.10.2024 близько 22.10, в районі будинку № 315 по вул. Шевченка в м. Харкові, водій автомобіля «ВАЗ 21703», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги з подальшим наїздом на дерево, внаслідок чогопасажири автомобіля - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинули на місці пригоди, а пасажирам автомобіля - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,н« спричинено тілесні ушкодження. (а.с. 15).
За фактом даної ДТП вироком Київського районного суду міста Харкова від 14 травня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 9 (дев'ять) років.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув'язнення з 06.10.2024 по 14.05.2025 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".
Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 на тимчасово вилучене майно ВАЗ - 210703, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ; пляшку скляну, об'ємом 0.5 л, з написом "AZNAURI"; змив із внутрішньої ручки відкривання лівих задніх дверей; змив із внутрішньої ручки закривання правих задніх дверей; змив із внутрішньої ручки закривання лівих задніх дверей; змив речовини бурого кольору з верхньої арки правих задніх дверей (контрольний змив); три змиви зі скляної пляшки, об'ємом 0.5 л, "AZNAURI"; чотири змиви з керма автомобіля; змив із важеля перемикання передач; змив із кнопок відкривання скла водійських дверей; змив із внутрішньої ручки передніх пасажирських дверей; змив речовини бурого кольору з верхньої арки лівих задніх дверей (контрольний змив); змив із внутрішньої ручки правих задніх дверей.
Після набрання вироком законної сили речові докази: ВАЗ - 210703, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 повернути власнику - ОСОБА_7 ; пляшку скляну, об'ємом 0.5 л, з написом "AZNAURI"; змив із внутрішньої ручки відкривання лівих задніх дверей; змив із внутрішньої ручки закривання правих задніх дверей; змив із внутрішньої ручки закривання лівих задніх дверей; змив речовини бурого кольору з верхньої арки правих задніх дверей (контрольний змив); три змиви зі скляної пляшки, об'ємом 0.5 л, «AZNAURI»; чотири змиви з керма автомобіля; змив із важеля перемикання передач; змив із кнопок відкривання скла водійських дверей; змив із внутрішньої ручки передніх пасажирських дверей; змив речовини бурого кольору з верхньої арки лівих задніх дверей (контрольний змив); змив із внутрішньої ручки правих задніх дверей, які вилучено в двадцять паперових конвертів - знищити.
Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта за проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 8007 від 07.11.2024 у розмірі 11 359,20 грн; за проведення комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів № 8060/8061/8062 від 11.11.2024 у розмірі 20 446,56 грн; за проведення судової автотехнічної експертизи № 8141 від 06.11.2024 у розмірі 9 087,36 грн стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (а.с. 9-14).
Відповідно до вищевказаного вироку ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила смерть потерпілих ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та спричинило тілесні ушкодження - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: за ч. 4 статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже позивачем доведено та підтверджено належними і достатніми доказами факт настання дорожньої - транспортної пригоди, у якій винен ОСОБА_1 , який у той же час керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено, зокрема, вироком суду, який набрав законної сили.
На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Централізованій базі даних МТСБУ.
З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_6 , - батько загиблого, на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-ІV (як особа яка втратила годувальника) звернувся до МТСБУ: з повідомленням про ДТП від 09.03.2025 року (зареєстровано справу МТСБУ: 117415); з заявою на виплату страхового відшкодування від 09.03.2025 (а.с. 25, 35).
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону № 1961-1 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.36.1, 36.2 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Підстава виплати відшкодування на утримання - втрата годувальника: (п.1 ч.5 ст.1200 ЦК України). Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Так, 20.03.2025 МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 288 000,00 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 20.03.2025 (а.с. 28).
24.03.2025 МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-ІУ, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/8333 від 24.03.2025 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_6 в сумі розмірі 288 000,00 грн. (а.с. 16).
МТСБУ перерахувало батькові потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , суму відшкодування у розмірі 288 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №117415 від 25.03.2025 (а.с. 34).
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 288 000,00 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Приписами ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
При цьому страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Положеннями ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При цьому відповідно до п. 41.1.ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, якщо винний в ДТП власник (володілець/користувач) транспортного засобу в порушення вимог закону не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, обов'язки страховика в такому випадку виконує МТСБУ, виплачуючи потерпілій особі регламентну виплату в межах встановленої законодавством страхової суми, чинної на момент ДТП. За таких обставин, згідно положень закону покладення на винну в ДТП особу, навіть ту, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика (МТСБУ) здійснити таке відшкодування або у випадку, якщо виплачене страховиком (МТСБУ) страхове відшкодування (страхова/регламентна виплата) є меншим від розміру фактично завданої шкоди. В останньому випадку власником/володільцем транспортного засобу, який спричинив ДТП, сплачується потерпілій особі різниця між фактично завданою шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати). При цьому, після проведення МТСБУ регламентної виплати на користь потерпілої в ДТП особи в якості відшкодування шкоди, завдано цій особі внаслідок ДТП власником, водієм транспортного засобу, який спричинив цю ДТП і на її момент не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням, а МТСБУ, в свою чергу, набуває право подати регресний позов до такого власника, водія транспортного засобу в межах суми проведеної регламентної виплати.
Наведений вище правовий висновок суду узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.07.2018 по справі N 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 по справі N 760/15471/15-ц, правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2020 по справі N 183/3948/16, від 10.03.2020 по справі N 761/2941/17, від 11.03.2020 по справі N 367/7666/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 369/10426/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 757/34520/16-ц, від 18.03.2020 по справі N 643/2224/17.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Як вказує п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Прообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27Закону України"Прострахування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Також відповідно до ст.1191 ЦК Українита п.38.2.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Як вже було встановлено судом, МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом ВАЗ - 210703, р.н. НОМЕР_1 та спричинив ДТП, та не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Підпунктом 2.3 пункту 1 частини першої статті Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до пункту 59 частини першої статті 1 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Положеннями частини першої статті 18 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
У відповідності до вимог підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), зокрема, якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, між його діями та шкодою, завданою потерпілим особам, є безпосередній зв'язок, така шкода була відшкодована МТСБУ, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування в розмірі 288 000,00 грн.
Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення № 25950 від 14 серпня 2025 року у сумі 3 028,00 грн. (а.с.1).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76 82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -
Позовні вимогиМоторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 288 000,00 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, Код ЄДРПОУ 21647131, розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , який відбуває покарання ДУ «Крюківська виправна колонія (№29) Полтавської області за адресою: Полтавська область, с.Божківське, вул. Миру, 4.
Повний текст рішення складено 26.01.2026
Суддя В.В. Труханович