Справа № 569/18011/25
16 січня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Даш?ян К.Е., за участі захисника Твардовського О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Рівному про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04.08. 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 412226 вказано, що 04.08.2025 року о 14 год. 28 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Рівне по вул. Київській 108, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці , порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5., Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 - захисник ОСОБА_1 заперечив вину останнього у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 04.08.2025 року повертався з роботи до дому і був сильно втомлений, керуючи транспортним засобом, правил дорожнього руху не порушував і зупинився на вимогу працівників поліції на ( світловий сигнал), після зупинки транспортний засіб заглушив та відстебнув ремінь безпеки, пізніше підійшли працівники поліції. Факт вживання алкогольних напоїв категорично заперечує.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оглянувши копію відеозапису подій складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обставини викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення не були підтвердженні оглянутою копією відеозапису подій складання вказаного протоколу та не були підтвердженні дослідженими в судовому засіданні доказами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Установлений порядок проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особи передбачено вимогами ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735; п.2-4 Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, звуженні чи дуже розширенні зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Дослідивши відеозапис наявний в матеріалах справи встановлено, що працівники поліції наказавши водію ОСОБА_1 вийти з транспортного засобу не пояснюючи причини, не вказуючи наявність ознак алкогольного сп?яніння, які вони виявили в ОСОБА_1 наявність яких є обов?язковою ознакою проведення медичного огляду, відразу запропонували останьому пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Drager Alcotest 6810(2280) на, що ОСОБА_3 не розуміючи причин такої вимоги відмовився.
Так, відповідно но п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, в порушення п.5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, поліцейськими перед проведенням огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, та не роз'яснено право ОСОБА_1 на ознайомлення із сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який мав застосувати поліцейський.
Після зупинки транспортного засобу та безпосередньо під час складання складання протоколу та фіксації адміністративного правопорушення грубо ігноруючи норми Конституції України та КУпАП працівниками поліції не було роз?яснено вимоги ст. 268КУпАП згідно з якими особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно абз.4 п.2 Розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 07.11.2015 № 1395 Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно Інструкції про оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року 1. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 412226 транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції о 04.08.2025 року о 14 год. 28 хв, протокол про адміністративне правопорушення складено 04.08.2025 року о 15 год 44 хв згідно відеозапису наявного в матеріалах справи встановлено, що права передбачені ст. 268 КУАП були роз?ясненні ОСОБА_1 лише о 16 год 15 хв, після складання адміністративного протоколу, тобто з 14 год. 28 по 16 год.15 хв ОСОБА_1 був тимчасово обмежений в пересуванні, перебував під постійним контролем працівників поліції, був обмежений в праві скористатись правничою допомогою право на яке передбачене ст. 59 Конституції України.
Згідно ст.254 КУАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи встановлено, що працівниками поліції до суду скеровано два примірники протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 412226 один з яких мав бути вручений ОСОБА_1 про, що в протоколі стоїть підпис ОСОБА_1 , з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявляв бажання отримати копію протоколу, але всупереч вимогам ст.254 КУАП примірник протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вручений не був.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а отже правовідносини, які охоплюються сферою дії Конвенції, мають врегульовуватися з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.
Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів», « Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст. 4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).
При оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вирогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 130, 247,251,252, 256, 283,284 КпАП України,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на ім?я ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ'ЯН