Справа № 542/2132/25
Провадження № 1-кп/542/34/26
Іменем України
22 січня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025117010001518 від 14.07.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Смоляж, Борзнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, освіта неповна загальна середня,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407 КК України,
Заступник керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою судді від 03.12.2025 призначено підготовче судове засідання.
22.01.2026 від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання, у якому вона просить витребувати з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) медичну документацію з особової справи ОСОБА_4 .
Клопотання обгрунтоване тим, що докази, які просить витребувати захисник мають значення для підтвердження підстав, які були поважними для залишення військової частини.
Адвоката ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про витребування медичної документації підтримала, пояснивши, що медична документація може довести поважність причин нез'явлення обвинуваченого до військової частини.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримав.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, з підстав того, що вказані документи не спростовують пред'явленого обвинувачення, необхідність витребування доказів сторона захисту належним чином не обґрунтувала.
Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суд дійшов таких висновків.
Частинами 1, 2, та 6 ст. 22 КПК України, якою закріплений принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 та 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку справи до судового розгляду. З цією метою суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: дійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні , а також вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою, внаслідок чого позбавлений можливості самостійно отримати докази, які просить витребувати, з метою забезпечення умови для реалізації обвинуваченим його процесуальних прав, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 необхідно задовольнити, витребувавши з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) медичну документацію з особової справи ОСОБА_4 .
22.04.2026 заступник керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб.
Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; а також за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор зазначив, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього зазначив, що, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому.
Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу заперечував, вважає його необґрунтованим.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, одружений, не з'явився до військової частини з поважних причин. Враховуючи норми кримінально-процесуального права суд має право до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, взагалі не застосовувати запобіжний захід.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України, суд виходить з такого.
За змістом положень частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.12.2025 включно.
Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті, суд не надає оцінки обґрунтованості підозри та зазначає, що обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.12.2025 дію запобіжного заходу продовжено на 60 днів до 13.02.2026 включно.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених з частиною 1 статті 177 КПК України, суд дійшов таких висновків.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що є тяжкими, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.
Суд зазначає, що важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду».
Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд зазначає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Отже, судом встановлена актуальність існування ризику незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, враховуючи особу обвинуваченого, вік, те, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку, визначеного частиною 1 статті 197 КПК України, та вважає за необхідне визначити строк дії ухвали суду до 22 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 КК України.
Водночас, суд зазначає, що стороною обвинувачення наявності обставин, які б свідчили про необхідність не визначати розмір застави не доведено, а тому вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.10.2025 під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою визначено заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий же розмір застави був визначений ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області суду від 16.12.2025 при продовженні строку дії запобіжного заходу. Суд вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм частини 3 статті 183 та частини 5 статті 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за викликом до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025117010001518 від 14.07.2025.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Обвинувачений отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Прокурор клопотав про розгляд справи у закритому судовому засіданні для забезпечення нерозголошення таємниці, охоронюваної законом.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 27 КК України слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише уразі: якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Оскільки предметом судового розгляду є діяння, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України, то суд вважає, що відкритий судовий розгляд може призвести до розголошення відомостей що є таємними, та охороняються законом, зокрема, місць дислокації та розташування військових об'єктів, а тому провадження у цій справі необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього судового розгляду.
Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні о 15.00 год 29.01.2026 у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Незалежності, 32, селище Нові Санжари Полтавської області.
Розгляд кримінального провадження здійснювати в закритому судовому засіданні.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про витребування медичної документації - задовольнити.
Витребувати з військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 ) медичну документацію з особової справи ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії даної ухвали - 60 (шістдесят) днів, тобто по 22 березня 2026 року включно.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
прибувати за викликом до суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025117010001518 від 14.07.2025.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали..
Повний текст ухвали проголошений 26 січня 2026 року о 08 годині 30 хвилин.
Суддя
Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1