Справа №534/539/25
Провадження №3/534/149/25
12 січня 2026 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №251271 від 19 лютого 2025 року водій ОСОБА_1 19.02.2025 о 14 год 36 хв в с. Кияшки Кременчуцького району Полтавської області по автодорозі Полтава-Олександрія М22 керував транспортним засобом BMW 346 L, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законодавством порядку відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку через публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, до суду не з'явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав. Заяв про відкладення розгляду справу від нього не надходило.
Захисник ОСОБА_1 - Лисенко Ж.О. подала до суду заперечення, в яких посилалася на безпідставність зупинки транспортного засобу, порушення процедури огляду на стан сп'яніння, особливий статус військовослужбовця, процесуальні порушення та відсутність доказів вини поза розумним сумнівом.
Захисник Федоренко Ю.М. до суду не з'явився, клопотань на адресу суду не направляв.
У силу вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Беручи до уваги вище наведені обставини, суд доходить висновку про можливість застосування загального принципу процедури повідомлення правопорушника, передбаченого в інших процесуальних законах.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі -ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, суддею встановлено, що водій ОСОБА_1 19.02.2025 о 14 год 36 хв в с. Кияшки, Кременчуцького району Полтавської області по автодорозі Полтава-Олександрія М22 керував транспортним засобом BMW 346 L, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.
Так, згідно зазначеного пункту водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином судді обов'язково необхідно встановити:
1.факт керування особою транспортним засобом.
2.наявність у особи ознак перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
3.відмова цієї особи від проходження огляду в установленому порядку.
Факт керування водієм ОСОБА_1 19.02.2025 о 14 год 36 хв в с. Кияшки, Кременчуцького району Полтавської області по автодорозі Полтава-Олександрія М22 транспортним засобом повністю доведено матеріалами справи: серії ЕПР1 №251271 від 19 лютого 2025 року, рапортом інспектора взводу 1 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Юлії Кохно (а.с.6), копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА №4107510 від 19.02.2025 (а.с.7), відеозаписом події №236680, 476810 (а.с.9).
З дослідженого відеозапису видно, що працівники поліції повідомили про причину зупинки транспортного засобу BMW 346 L під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку, на що він відмовився.
Факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку повністю доведено матеріалами справи, зокрема відеозаписом з боді камери зафіксовано чітку однозначну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).
Згідно з п.2, 3, 4 Інструкції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 Порядку).
Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, згідно закону, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, що полягає у волевиявленні особи за результатами вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи захисника Цюцюри А.О. про відсутність правових підстав для зупинки працівниками поліції водія ОСОБА_1 суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи містять копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА №4107510 від 19.02.2025, якою доведено законність дій працівників поліції. Захисником не надано доказів, що зазначена постанова скасована.
Щодо статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, судом було витребувано інформацію з ІНФОРМАЦІЯ_2 про наявність відомостей про проходження ОСОБА_1 військової служби та знаходження автомобіля, яким керував ОСОБА_1 на балансі ЗСУ. Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.11.2025 № 1/2700, командування не володіє інформацією щодо перебування на балансі транспортного засобу BMW 346L, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також про те, чи виконував ОСОБА_1 обовязки військової служби станом на 19.02.2025 (а.с.66).
Доказів несення військової служби під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ним чи його захисником не надано. Таким чином статус військовослужбовця на час вчинення адміністративного правопорушення не підтверджений матеріалами справи, тому положення ст. 266-1 КУпАП не застосовуються.
Щодо процесуальних порушень. Права ОСОБА_1 роз'яснено до складання протоколу, примірник протоколу вручено, що підтверджується підписом у протоколі та чітко видно з відеозапису.
Відповідно до довідки ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 27.09.2024 (а.с.8) (а.с. 6).
Отже, працівники поліції діяли в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, його дії суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, та враховуючи мету адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про необхідність накладення на порушника адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 грн 60 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що громадянин ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст.283-284, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова