Справа № 357/967/26
Провадження № 2-о/357/98/26
26 січня 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Бондаренко О. В., оглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, особа відносно якої розглядається питання: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
23.01.2026 судом отримано вказану заяву, що надійшла засобами поштового зв'язку, у якій ОСОБА_1 просить зобов'язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області надати висновок про доцільність/недоцільність призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити його - ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки Розділом ІV «Окреме провадження» ЦПК України не передбачено наслідків невідповідності закону поданої у порядку окремого провадження заяви, слід застосовувати аналогію закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Однак, зареєстрована судом заява від імені ОСОБА_1 не є належним чином підписаною, отже оформлена та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України, заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу та ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, особа відносно якої розглядається питання: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, підлягає поверненню.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 175, 185, 293, 294, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, особа відносно якої розглядається питання: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 26.01.2026.
Суддя: О. В. Бондаренко