Справа № 357/14016/25
1-кс/357/183/26
26 січня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 про продовження застосуваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , по матеріалам кримінального провадження № 12025111030001913, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
23.01.2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурорам Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосуваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по матеріалам кримінального провадження №12025111030001913, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вмотивоване наступним.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 02.09.2025 близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю сестрою ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з невстановлених мотивів, маючи на меті протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої та бажаючи при цьому їх настання, тримаючи в руках кухонний ніж, завдав ним не менше одного удару по тілу ОСОБА_7 , після чого остання, намагаючись врятуватись, вибігла з квартири. Однак, ОСОБА_4 , переслідуючи потерпілу, наздогнав її та умисно наніс ще декілька ударів ножем по тілу ОСОБА_7 , спричинивши їй тілесні ушкодження, у тому числі у виді проникаючої колото-різаної рани грудної клітини справа, ушкоджень внутрішніх органів, внаслідок чого, перебуваючи на східцевому майданчику між 3 та 2 поверхами вказаного будинку неповнолітня ОСОБА_7 померла. ОСОБА_4 підозрюється у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи які зазначені в поданому клопотанні, просила продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Не заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконфренецї не заперечував щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , в режимі відеоконфренецї, з урахуванням позиції підзахисного, щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному не заперечував.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
04.09.2025 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 31.10.2025 включно.
Постановою керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області від 24.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 03.12.2025.
Також, 27.10.2025 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.12.2025.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 27.11.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 02.03.2026.
Також, 01.12.2025 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 29.01.2026 (включно).
Поряд із тим, досудове розслідування триває. Зокрема, 03.11.2025 призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_4 , яка перебуває на виконанні.
08.01.2026 року до слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшов лист начальника Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії міністерства охорони здоров'я України», відповідно до якого: «…підекспертний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.01.2026 поступив до установи для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (СПЕ). Строк проведення стаціонарної СПЕ становить до двох місяців».
Для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно:отримати висновок стаціонарної судової психіатричної експертизи;виконати процесуальні дії, спрямовані на закінчення досудового розслідування.
Підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час обставини, що стали підставою для застосування та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу не змінились та продовжують існувати.
Наведені вище обставини, якими обґрунтовано клопотання, свідчать про те, що застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.
Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь-які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, та зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_4 , з огляду на наявність високого ступеню ризику впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки він має практично спільне з ними місце проживання.
Кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, а тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1,3 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 4,5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_4 з огляду на наявність високого ступеню ризику переховування від органів досудового розслідування, знищувати, сховати або спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність яких обґрунтована вище.
У матеріалах кримінального провадження, відсутні докази того, що ризики, заявлені при обранні міри запобіжного заходу, зменшились на час розгляду даного клопотання.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а саме із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 183, 184, 186, 193, 194,197, 199, 205, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про продовження застосуваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по матеріалам кримінального провадження №12025111030001913, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025111030001913 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю м. Біла Церква Київської області, громадянину України, з середньою технічною освітою, неодруженому, офіційно не працевлаштованому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.03.2026 (включно).
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали слідчого судді вручити учасникам негайно після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1