Справа № 338/645/25
22 січня 2026 року смт Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання засудженої ОСОБА_4 щодо повернення речових доказів,
ОСОБА_4 звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з клопотанням про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні за її обвинуваченням, мотивуючи його тим, що при ухвалені вироку про визнання її ( ОСОБА_4 винуватою за ч.2, ч.3 ст. 436-2 КК України судом не було вирішено питання щодо долі речових доказів в кримінальному провадженні, а саме: 2 банківських карток «Сбербанк» № НОМЕР_1 ; №4276160953239549; блокнот чорного кольору; поліс медичного страхування громадянки рф ОСОБА_4 ; свідоцтво про постановку на податковий облік громадянки рф ОСОБА_4 ; договір про надання послуг зв'язку; заява про доставку пенсії громадянки рф ОСОБА_4 ; документи щодо відкриття банківського рахунку громадянки рф ОСОБА_4 . Просить вказані вилучені речі, які визнані постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 08 травня 2025 року, речовими доказами, повернути їй.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про повернення речових доказів власнику ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, подала заяву у якій просить клопотання задовольнити, а судове засідання проводити у її відсутності.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Судом установлено, що вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2025 року за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22025090000000047 від 08.05.2025, ОСОБА_4 визнано винуватою у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначено їй покарання:
за ч.2 ст. 436-2 КК України у виді двох років позбавлення волі без конфіскації майна;
за ч.3 ст. 436-2 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно постанови старшого слідчого з ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 08 травня 2025 року, в ході проведення обшуку 08 квітня 2025 року за місцем проживання громадянки України ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено речі та документи, а саме: 2 банківських карток «Сбербанк» № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; блокнот чорного кольору; поліс медичного страхування громадянки рф ОСОБА_4 ; свідоцтво про постановку на податковий облік громадянки рф ОСОБА_4 ; договір про надання послуг зв'язку; заява про доставку пенсії громадянки рф ОСОБА_4 ; документи щодо відкриття банківського рахунку громадянки рф ОСОБА_4 , які визнано речовими доказами та зберігаються в камері речових доказів УСБУ в Івано-Франківській області.
Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, питання, що належить вчинити з речовими доказами.
Вирішення питання про речові докази та документи повинно здійснюватися відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Оскільки при ухваленні вироку судом не було вирішено питання щодо долі вилучених речей та документів, які відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 08 травня 2025 року, визнано речовими доказами, а вказані речові докази не містять на собі слідів кримінального правопорушення, що узгоджується з п.1 ч.6 ст. 100 КПК України, суд вважає, що вказані речі та документи слід повернути власнику ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.100, 368, 372, 537, 539 КПК України,
Заяву ОСОБА_4 щодо повернення речових доказів задовольнити.
Речові докази по кримінальному провадженню № 22025090000000047 від 08.05.2025, а саме: 2 банківські картки «Сбербанк» № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; блокнот чорного кольору; поліс медичного страхування громадянки рф ОСОБА_4 ; свідоцтво про постановку на податковий облік громадянки рф ОСОБА_4 ; договір про надання послуг зв'язку; заяву про доставку пенсії громадянки рф ОСОБА_4 ; документи щодо відкриття банківського рахунку громадянки рф ОСОБА_4 , які визнано речовими доказами та зберігаються в камері речових доказів УСБУ в Івано-Франківській області, повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляції протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя: