Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/5146/25
провадження №2/279/63/26
22 січня 2026 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/5146/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 17.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10200818779, згідно з умовами якого сума кредиту за даним договором складає 9039,89 грн. Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 24 календарних місяців та платності - 4,5% в місяць. Відсоткова ставка складає 0,01%. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 134,39% річних від загальної суми кредиту. Кредит надається на придбання товарів/послуг, що визначаються клієнтом в Заяві на отримання кредиту.
Станом на 28.07.2025 року заборгованість не погашена та становить 11574,25 грн., яка складається з наступного: 5167,32 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту; 6406,93 грн. - заборгованість за сумою комісії. Отримано оплат в сумі 5500,00 грн.
Позивач просить стягнути вказану заборгованість, судові витрати зі сплати судового збору та 6500,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без участі представника, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначив в поданій позовній заяві.
Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином (копію ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації отримала 31.10.2025 року), відзив на позов, заяв не подала.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10200818779, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати кредит покупцю, а покупець зобов'язується повернути кредит на внести плату за користування кредитом; кредит надається покупцю на споживчі цілі. Назва кредитного продукту: розстрочка 3-24. Вартість товару складає 7628,6 грн. Вартість послуг що придбавається за рахунок кредитних коштів складає 1411,29 грн. Сума кредиту складає 9039,89 грн. Строк користування кредитом складає 24 календарних місяців. Плата за користування кредитом складається з: - річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 55,92% річних від загальної суми кредиту; - щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 4,5% від суми кредиту.
Позивач свої зобов'язання виконав. Від відповідача на виконання умов кредитного договору отримано оплат в сумі 5500,00 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов'язань за ним судом не оцінюється.
Оскільки відповідач належним чином в повному обсязі не виконав умови договору, а тому станом на 28.07.2025 року має заборгованість в розмірі 5167,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в сумі 6406,93 грн., оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (45%) та складає 1081,48 грн.
Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничної допомоги №20/06-СФ від 20.06.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.07.2025 року, платіжна інструкція №84012 від 05.08.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2925,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4-12, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1048, 1050 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №10200818779 від 17.07.2020 року, в розмірі 5167 (п'ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" 1081 (одну тисячу вісімдесят одну) гривню 48 копійок судових витрат зі сплати судового збору та 2925 (дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг", місце знаходження: 01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.39 літ.А, код ЄДРПОУ 35310044.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 09.09.2004 року, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Волкова Н.Я.